К.е.н. Петіна Л.В

Херсонський державний аграрний університет

Розвиток лізингових послуг в АПК

Поступова інтеграція України у світовий економічний простір та збільшення попиту на продовольчу продукцію в більшості країн потребує технічного переоснащення сільськогосподарських підприємств з метою переходу їх на інноваційні технології виробництва аграрної продукції. За даними Міністерства аграрної політики і продовольства, майже 90% наявних технічних засобів, що знаходяться у сільськогосподарських підприємствах, відпрацювали строк експлуатації й потребують оновлення. В цьому процесі важливу роль повинен відігравати лізинг, який покликаний створювати належні умови для розвитку сільського господарства та виробництва конкурентоспроможної продукції як на внутрішньому так і зовнішньому ринках.

На відміну від багатьох країн світу лізинг, як економічне явище, в нашій державі почав розвиватись порівняно недавно і потребує подальших досліджень як в практичній так і юридичній та науково-методологічній площині. Вирішенню цих проблем присвячені наукові праці таких вчених як В.Артюшин, В.Васильєва, Г.Васильківська, Ю.Гринчук, О.Малій, П.Саблук та багатьох інших. В своїх дослідженнях вони спираються, перш за все, на практичний досвід нашої країни, країн СНД та зарубіжних держав, де лізинг відіграє вирішальну роль у формуванні матеріально-технічної бази підприємств та впроваджені сучасних технологій у виробництво.

Пошук нових шляхів розвитку інвестиційного ринку, удосконалення методів кредитування сільськогосподарських підприємств та аграрно-промислових виробничих структур може дати значний поштовх розвитку сільського господарства. При цьому, необхідно відшукувати такі форми кредитування та інвестування сільських товаровиробників, які одночасно сприяли б економічному розвитку переробних, харчосмакових, машинобудівних та інших підприємств АПК. На нашу думку, однією з таких форм має бути фінансовий лізинг, який діє в нашій країні з моменту прийняття Закону України «Про лізинг». Це підтверджується дослідженнями С.П.Азізова, Л.В.Гуцуленко, Т.О.Мулик та інших [1], [2], які визначають фінансовий лізинг як одну з перспективних форм інвестування виробництва. при цьому слід відмітити, що незважаючи на досить несприятливий інвестиційний клімат в нашій країні, фінансовим лізингом займаються майже 60 підприємницьких структур, які поставляють щорічно тисячі одиниць різноманітних технічних засобів аграрним підприємствам. Координує лізинговий бізнес в Україні Всеукраїнська асоціація «Укрлізинг», до якої входять такі відомі лізингові компанії як НАК «Украгролізинг», «Агротехлізинг», «Універсал - сервіс», «Аваль-лізинг» та багато інших. За даними асоціації «Укралізинг» щорічні лізингові операції здійснюються на суму від 2,0 до 2,5 млрд. грн.. Основна частка лізингових операцій припадає на промисловість – 40%, а потім на сільське господарство – 30%. Для нього основними об’єктами лізингу є технічне обладнання, комбайни, трактори та устаткування для тваринницьких ферм. Компанія НАК «Украгролізинг» має добре розгалужену структуру на загальнодержавному регіональному та місцевому рівнях, що робить її здатною активно впливати на розвиток ринку фінансового лізингу в країні. На практиці ж, не маючи достатніх коштів, цією компанією щорічно здійснюються фінансові лізингові послуги на суму до 5 млн. грн. в розрахунку на кожний регіон України. Це пояснюється незадовільним рівнем фінансування компанії з боку держави, низькою купівельною спроможністю аграрних підприємств, слабким інформаційним забезпеченням селян стосовно можливостей та переваг лізингових послуг, монопольним становищем держави у фінансовій компанії. Значним недоліком розвитку ринку лізингових послуг є відсутність Земельних банків та нерозвиненість іпотечних, відсутність досконалих земельних відносин. Відсутність інформаційного банку даних надання лізингових послуг різними лізинговими компаніями, умов співпраці з банками – кредиторами при укладанні лізингових угод та іншої інформації дає можливість розвиватись посередницьким структурам та сприяє корупції у цій формі підприємницької діяльності. Але незважаючи на ряд недоліків становлення та розвитку ринку лізингових послуг в АПК, популярність цього виду фінансових послуг серед аграрників з кожним роком зростає. Крім великих аграрних підприємств, співпрацювати з лізингодавцями хотіло б 32-36% малих фермерських господарств населення.

Вітчизняна практика вказує на те, що,незалежно від форми власності, всі без виключення лізингові компанії прагнуть до співпраці з платоспроможними аграрними підприємствами або ж агропромисловими об’єднаннями. Це дає підстави вважати, що держава, спрямовуючи зусилля на здійснення кооперації та інтеграції в аграрному секторі економіки може завдяки активізації фінансового лізингу впливати на прискорення цього процесу. Надаючи пільгові лізингові послуги підприємствам, які входять в інтегровані виробничі структури, держава може значно прискорити інтеграційні процеси в АПК.

Література

1. Азізов С.П. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах / С.П.Азізов, П.К.Канівський,В.М.Скупий – К:ІАЕ, 2001-834 с.

2. Гуцаленко Л.В. Лізинг та облік лізингових операцій / Л.В.Гуцаленко, Т.О.мулик // Економіка АПК. – 1998.-№3-с.56-59.