К.е.н, доц. Демчук Н.І.

Дніпропетровський державний агарний університет

РОЗВИТОК БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇКРИЗИ

Найактуальніше завдання економічної науки полягає в тому, щоб знайти шляхи для стабілізації фінансових умов і при цьому допомогти країнам подолати період низької активності та утримати інфляцію під контролем.

Довіра до глобальних фінансових установ та ринків відчутно знизилась. Фактори, які загрожують системі стабільності, стали очевидними в 2008 р., коли декілька найважливіших організацій збанкрутиш або опинилися на межі банкрутства. Напруга, яку відчуває глобальна фінансова система, скоріше за все, ще більше сповільнить глобальне зростання та завадить його оновленню. Крім цього, однією з важливих загроз є ризик більш від' ємного циклу негативного зворотного зв'язку поміж фінансовою системою та економікою в більш широкому плані. Сполучення таких факторів, як зростання збитків, зниження цін на активи і поглиблення економічної рецесії викликало серйозну занепокоєність щодо життєздатності дедалі ширшого сегмента фінансової системи.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування сутності банківської складової світового фінансового ринку та особливостей її регулювання в умовах глобалізації економіки та на цій основі визначення закономірностей та тенденцій його розвитку, а також оцінка ефективності регулювання на етапі ринкових перетворень в Україні.

Для сучасної практики характерне використання різних моделей організації і функціонування банківських систем зарубіжних країн. Банківські системи різних країн, їх організаційна структура та правове регулювання залежать від багатьох факторів, до яких разом з історичними, політичними та національними традиціями слід також віднести рівень розвитку товарно-грошових відносин у країні, загальний економічний розвиток, засоби регулювання грошового обігу тощо.

За сучасних умов практично в усіх країнах з ринковою економікою створені й активно розвиваються дворівневі банківські системи, в яких на першому рівні функціонує центральний банк країни, що здійснює емісійну, нормотворчу, наглядову та інші види діяльності; на другому - діють комерційні банки, які займаються акумуляцією коштів компаній і підприємств, здійснюють різноманітні банківські операції.

У деяких країнах функціонують трирівневі банківські системи, до яких входять також кредитні інститути небанківського типу (наприклад, страхові компанії, інвестиційні фонди, фінансові компанії тощо). До таких банківських систем належать системи Швейцарії, Японії. Слід зазначити, що до кредитно-банківської системи Німеччини, Франції, США, крім банків, входять також різні кредитні установи — Федеральне відомство нагляду за кредитною справою (Німеччина).

У світовій банківській практиці банківські системи розрізняють також за характером здійснюваних послуг, сутністю банківських операцій, пов'язаних з широким впровадженням електронно-обчислювальної техніки й оргтехніки в банківську сферу. Так, європейські банки здійснюють іпотечні операції, широко використовуючи заставні. У США небанківські кредитні інститути мають такі самі юридичні права, що і банки. У Великій Британії кредитні інститути (небанківські установи) мають певні обмеження в банківській діяльності.

Специфіка побудови банківської системи виявляється і в тому, що в окремих країнах Європи (Німеччині, Франції, Австрії, Італії) не існує чіткого розмежування між комерційними та інвестиційними банками, що визначається становищем останніх на ринку цінних паперів. У Німеччині, наприклад, банки поєднують короткострокові, депозитно-позичкові і довгострокові інвестиційні операції.

У США кредитні та інвестиційні банківські операції чітко розмежовані. Інвестиційні банки виконують операції з державними і корпоративними цінними паперами, а комерційним банкам заборонено виконувати операції на фондовому ринку з корпоративними цінними паперами. У Великій Британії функції комерційних та інвестиційних банків також чітко розділені. Інвестиційні банки мають право звертатися до Банку Англії за централізованими кредитами і працюють із залученими коштами комерційних банків.

Сучасний стан розвитку економіки України потребує постійної уваги до банківської системи в цілому і комерційних банків зокрема, проведення політики, спрямованої на створення сприятливих умов для їх стабільного та ефективного функціонування. Ця потреба зумовлюється тим, що банківська система України - одна з найважливіших і невід' ємних структур ринкової економіки і є одним з основних чинників політики економічного зростання, саме через неї здійснюється процес акумуляції фінансових ресурсів суспільства і забезпечуєтся їх найефективніше і раціональне використання.
системи.

Для подальшого подолання негативних наслідків фінансової кризи на світовий фінансовий ринок, на нашу думку, слід застосувати наступні засоби: сприяння формуванню більш широкої та диверсифікованої бази інвесторів; упорядковану ліквідацію нежиттєдіяльних банків, що забезпечить створення конкурентноспроможної банківської системи, яка має достатній капітал; забезпечити високий ступінь координації дій в межах кожної окремо взятої країни.

Оскільки широкі міжбанківські спреди були зумовлені в основному ризиками банківських труднощів, на наш погляд, малоймовірно, що дедалі більш легкий доступ до отримання екстреної ліквідності від центральних банків зможе ослабити напруженість на ринку міжбанківського фінансування.
Ці та інші проблеми, пов'язані з банківською складовою світової фінансової системи в умовах світової фінансової кризи, й надалі потребують подальшого детального дослідження.