Економічні науки/1.Банки і банківська система.

Суліган Д.А.

Науковий керівник: д.е.н., професор Блакита Г.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,Україна.

Актуальні проблеми та перспективи розвитку депозитних операцій на сучасному етапі розвитку економіки.

В умовах світової фінансової кризи 2008 - 2009 рр. проблеми захисту інтересів вкладників фінансово-кредитних установ стали першочерговими. Зважаючи на те, що депозитні кошти населення на банківських рахунках у переважній більшості країн світу становлять ключове джерело фінансування економічного зростання, аналіз депозитного ринку, пошук і наукове обґрунтування шляхів удосконалення механізмів захисту банківських депозитів сьогодні потребує поглибленого вивчення. Метою даної статті є: вивчення актуальних проблем та перспектив розвитку депозитних послуг на сучасному етапі розвитку економіки .

Ефективна діяльність банків та масштаби їх операцій залежать від обсягу ресурсів, якими вони володіють. Більшість ресурсів комерційного банку формуються завдяки залученню коштів, серед яких можна виділити: кошти клієнтів, більшу частину яких становлять депозити, та пасиви в управлінні — це отримані банком кредити, виставлені на грошовий ринок довгострокові зобов'язання.

Виступаючи посередниками на фінансовому ринку, банки через здійснення операцій щодо залучення та розміщення грошових ресурсів організовують рух капіталу. Операції щодо залучення грошових ресурсів значною мірою пов’язують зі здійсненням депозитних операцій при формуванні ресурсної бази [1].

Депозит – це грошові кошти в національній та іноземній валюті, що передані їх власником або іншою особою за його дорученням в готівковій або безготівковій формі на рахунок банку для зберігання на певних умовах [2].

Значну увагу темі депозитів приділяли такі видатні зарубіжні вчені, як А. Маршал, А. Сміт, П. Роуз, а також вітчизняні науковці М. Алексєєнко, О. Барановський, О. Дзюблюк, А. Мороз, О. Огієнко, М. Савлук. У своїх працях вони розглядають економічне значення депозитних операцій, їх вплив на формування ресурсів банку

Депозитна операція - операція із залучення коштів на вклади

та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів. Суб'єктами депозитних операцій є комерційні банки, які виступають як позичальники, так і кредитори - власники коштів. Об'єктом депозитних операцій є кошти, що передані комерційному банку на умовах, визначених двосторонньою угодою[3].

Розрізняють депозити на вимогу та строкові депозити[4]. Враховуючи нестабільність депозитів до запитання, що обмежує їх використання банками щодо здійснення кредитної діяльності, важливе місце в формуванні ресурсів банку займають саме строкові депозити.

Метою здійснення депозитних операцій є:

• залучення коштів для подальшого їх розміщення в активні операції;

• залучення коштів для поповнення ліквідності з метою розрахунків за зобов'язаннями.

Необхідно зауважити, що депозитні операції відіграють одну з провідних ролей в діяльності банку:

вони є головним джерелом залучення ресурсів для проведення активних операцій, від їх характеру залежать напрямки кредитування і прибутковість банку;

правильна організація депозитних операцій забезпечує достатню ліквідність банків;

депозитні операції сприяють прискоренню безготівкових розрахунків;

залучені кошти зазвичай дешевше міжбанківських кредитів.

Ефективність депозитної діяльності у значній мірі визначається ефективністю розробки депозитної політики банку. Призначення депозитної політики полягає у встановленні граничних розмірів депозитної бази, її місця в ресурсному потенціалі банку та засобах його реалізації.

Ситуації, в яких працюють сьогодні фінансові установи, в тому числі й банки, досить не прості. Особливо це відчутно в умовах фінансової нестабільності країни. Виникає безліч зовнішніх та внутрішніх ризиків, які в умовах стабільного функціонування фінансових установ більш стримані та менше впливають безпосередньо на результати їхньої діяльності.

Однією з проблем розвитку депозитних послуг є недовіра клієнтів до стабільності та надійності роботи банків. Найбільш стабільними вважаються банки з іноземним і державним капіталом. Серед іноземних лідерів варто відзначити Райффайзен Банк Аваль, Креді Агріколь Банк, Астра Банк, Правекс Банк. З одного боку, чим більший власний капітал банку, тим він стійкіший. З іншого боку – необхідно, аби капітал банку покривав зобов’язання фінансової установи перед клієнтами. Тобто в разі, якщо з банком щось станеться, чи має він достатньо капіталу, щоб розрахуватися з клієнтами.

Специфічною рисою депозитних операцій є активна роль клієнта банку, який самостійно визначає величину вкладу, тобто частку своїх доходів, яку він спрямовує на заощадження. Заходи впливу на економічну поведінку потенційних вкладників мають посісти вагоме місце в процесі управління депозитними операціями комерційного банку. Чесність і порядність банку щодо клієнтів мають бути нормою у будь-яких, навіть самих несприятливих для банківської діяльності, ситуаціях.

Отже,ефективне управління депозитними операціями створює умови для оптимального ресурсного регулювання в комерційному банку. Вміле маневрування ресурсами - важливий показник професіоналізму банківського персоналу. Щоб збільшити депозитні залучення, банк повинен ретельно і постійно вивчати інтереси і запити вкладників - юридичних і фізичних осіб. Важливо, щоби банк надавав вкладникам найзручніші форми депозитного обслуговування, які б зводили до мінімуму витрату ними часу.

Західна банківська практика нагромадила значний досвід управління і контролю за проведенням депозитних операцій. Вміле використання цього досвіду з урахуванням специфіки вітчизняної економіки і ментальності населення має суттєве значення для поліпшення роботи комерційних банків в Україні. Важливо, щоб вітчизняні банки постійно здійснювали пошук досконаліших методів та інструментів управління депозитними банківськими продуктами.

Література:

1.Співак С.І. Депозитна політика комерційних банків / С.І. Співак // Науковий вісник Луганського національного аграрного університету. Економічні науки. – 2009. – № 6. – С.28-32.

2.Про банки і банківську діяльність: Закон України вiд 07.12.2000 р. № 2121-III.

3.Постанова Правління Національного банку України 30.06.98 N 250/.

4.Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами:Положення НБУ пункт 1.2 №437 від 15.09.2004