УДК 336.227.3
Штань М.В.
аспірант кафедри фінансів та банківської справи
Національної акадмії управління (м. Київ)
ДІЯЛЬНІСТЬ ОФШОРНИХ ЗОН В
ПОСТКРИЗОВИХ УМОВАХ
Стрімкий розвиток світової
фінансової системи, вдосконалення існуючих і застосування нових інформаційно-комунікаційних
технологій дають змогу проводити фінансові операції в найкоротший термін, що
створює додаткові можливості для використання офшорних зон. Саме тому для
кожної держави проблема транскордонного переміщення фінансових ресурсів при загостренні
світової податкової конкуренції є нагальним питанням державного управління. В
посткризових умовах трансформації світових фінансових центрів загострюються
ризики втрати довіри до окремих офшорних центрів, в той же час на ринок
офшорних послуг виходять нові країни-учасники.
Проведене дослідження умов
оподаткування в офшорних зонах дає підстави стверджувати, що основною перевагою
офшорних компаній залишається повна відсутність оподаткування їх доходів у
країні реєстрації або принципово низькі ставки податків, що дозволяє вести
бізнес набагато ефективніше. Офшорна зона – один із видів вільних економічних
зон. Їх відносять до сервісних вільно-економічних зон, особливістю яких є
створення для підприємців сприятливого валютно-фінансового та фіскального режимів,
високого рівня банківської та комерційної секретності, лояльність державного
регулювання [1].
Врахування посткризових умов
діяльності офшорних зон дозволяє визначити такі сучасні їх особливості:
- підвищення рівня податкового
навантаження в популярних світових офшорних зонах (запровадження 10% податку на
депозити в 2013 році);
- зміна тенденцій руху капіталу
(перетікання офшорних капіталів з Кіпру до Великої Британії, Швейцарії,
Бельгії, Нідерландів);
- втягування офшорних зонах в
незаконне транскордонне переміщення капіталів (за оцінками Світового банку
розмір коштів, що беруть участь в легалізації доходів, отриманих злочинним
шляхом, складає до 7-10 % світового ВВП, а в Україні в 2012 р. було
легалізовано близько 100 млрд. грн.);
- збільшення концентрації банків
та інших фінансових посередників в офшорних зонах, використання нових
фінансових послуг, платіжних інструментів для проведення фінансових операцій;
- зростання невідповідності
показників інвестиційної активності, виходячи з відношення обсягів
транскордонного переміщення фінансових ресурсів через офшорні зони до рівня їх
ВВП [2].
Узагальнюючи інформацію про
фінансові потоки в офшорних зонах слід відзначити, що питання державного
регулювання зон вільної торгівлі, в тому числі і офшорних зон, стають для
України дедалі актуальнішими, враховуючи необхідність забезпечення позитивного
платіжного балансу та активізації інвестиційної діяльності.
Коригування напрямків
державного регулювання фінансових операцій, які проводяться в офшорних зонах,
дозволить оптимізувати пруденційно-наглядові функції державних інституцій та
створити сприятливі умови для залучення іноземних інвесторів.
Список використаної література
1. Кобушко І.М. Офшорні зони як
засіб зростання інвестиційного потенціалу / І.М.Кобушко, Я.В. Говорун, С.О.
Панченко // Механізм регулювання економіки, 2011, № 1. – С .183-187.
2. Куришко, О. О. Удосконалення
методики оцінки привабливості фінансової системи для легалізації доходів
[Текст] / О. О. Куришко // Бізнес Інформ. – 2012. – № 12. – С. 294-298.