Экономические науки/10.Экономика предприятия

Завідуючий кафедрою обліку та економічного аналіз, к.е.н. Жадько К.С.

Дніпропетровська державна фінансова академія, Україна

Критерії ефективності систем моніторингу,

діагностики і контролю діяльності підприємств

В умовах глобалізації економіки наявність ефективної системи управління діяльності підприємства має фундаментальне значення для забезпечення стабільності економіки підприємства, а також загальної фінансової безпеки та стійкого економічного зростання кожної країни.

Система управління підприємствами займає провідне місце в системі державного регулювання економіки. Принципи і механізми, що лежать в її основі, є, а з одного боку, фактором соціально-економічного розвитку країни, а з іншого - ефективним інструментом державного регулювання.

Зміни в системі управління підприємствами повинні починатися з визначення стратегічних принципів і напрямів розвитку цієї системи та підвищення ефективності її функціонування шляхом удосконалення нормативно-правового забезпечення і створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління підприємствами (далі - інтегрована інформаційно-аналітична система), зокрема її інформаційно-аналітичних підсистем моніторингу, діагностики і контролю [1-2].

Головним замовником і користувачем таких інформаційно-аналітичних систем є система управління будь-яким підприємством.

Існуючі в Україні системи моніторингу, діагностики і контролю діяльності підприємств в умовах застосування новітніх інформаційних систем і комунікацій сформувалася під впливом структурних змін, що відбулися в усіх сферах суспільного життя, і характеризується недостатнім рівнем інституціональної спроможності та інтеграції її учасників.

Недостатність інтеграції й ефективності складових систем моніторингу, діагностики і контролю діяльності підприємств в системі управління не дає змоги забезпечити гармонійний розвиток усієї системи управління та бути ефективним інструментом державного регулювання соціально-економічної сфери.

Тобто першим критерієм ефективності систем моніторингу, діагностики і контролю діяльності підприємств є автономне функціонування інформаційно-аналітичних відомчих систем, зокрема відсутність інтегрованої бази з даними державних органів влади, які мають пряме чи опосередковане відношення до діяльності підприємств, використання чи аналізу наявних інформаційних ресурсів [1-4].

Другий критерій ефективності систем – наявність інформації про партнерів, інвестиційний клімат і ринки, на яких працює конкретне підприємство.

Третій критерій ефективності систем – якість і споживча цінність інформації систем моніторингу, діагностики і контролю. Складність полягає в тому, що споживач, оцінюючи якість і споживчу цінність показників, орієнтується переважно не на регламентовані нормативними документами економічні показники, а на власні потреби, які повинні бути зручними для управління. Причому іноді споживча і якісна цінність економічних показників дуже поверхова. Отже, можна говорити про споживчу оцінку рівня якості економічних показників систем моніторингу, діагностики і контролю діяльності підприємств, яка встановлюється як до продуктів харчування на рівні обумовлених користувачем (системою управління) значень «органолептичних чи розумних» показників і залежать суто від вимог користувача. Для виявлення споживчих якостей показників доцільно застосовувати соціологічний метод (усне чи письмове анкетування). Для формування і коригування правильності якісних показників і їх розрахунків застосовується їхня асортиментна характеристика, що встановлюється за функціональним призначенням. За ступенем значення для цього критерію асортимент економічних показників може виявитися найбільш вагомою характеристикою. Варто врахувати, що в умовах конкурентного середовища підвищення конкурентних переваг підприємства вимагає постійного розширення, відновлення і поглиблення асортименту показників моніторингу, діагностики і контролю [1-4].

Найважливішим економічним критерієм ефективності систем моніторингу, діагностики і контролю діяльності підприємства, на нашу думку, є вартість таких систем. В залежності від підходу до побудови системи вартість може бути закупівельна, реалізаційна й експлуатаційна. Так, низька закупівельна вартість системи за рахунок зниженої якості може виявитися неприйнятною для підприємства-споживача, який вибрав її. Реалізаційна вартість впливає на конкурентоспроможність новітніх систем. Експлуатаційна вартість залежить від того, чи не вимагають додаткових витрат на використання за призначенням системи моніторингу, діагностики й контролю. Експлуатаційні витрати - це транспортування, монтаж, налагодження, технічна допомога в обслуговуванні, збереження, нагляд, енерговитрати, ремонт, а також сплата податків і зборів, страхування й утилізація. У багатьох споживачів систем підвищені ціни на системи моніторингу, діагностики і контролю асоціюються з високою якістю. Однак це не завжди правильно, оскільки вартість реалізації визначається вартістю виробника, транспортними витратами, витратами на впровадження, витратами обігу, торговою націнкою.

Таким чином, критерії ефективності систем моніторингу, діагностики і контролю залежать від інформативного наповнення. Ми пропонуємо на підставі вищезазначеного застосовувати моніторні таблиці ефективності роботи підприємства. Ця таблиця поєднує в собі показники систем моніторингу, діагностики і контролю діяльності будь-якого підприємства з урахуванням критеріїв ефективності побудови таких систем.

Для підтримки сучасності і модернізації показників критеріїв ефективності пропонуємо використовувати довідники, річні звіти компаній, ділову економічну літературу, газети, журнали й інші джерела засобів масової інформації, довідники банків і кредитних бюро, а також сучасні електронні картотеки банків і кредитних бюро, картотеки-термінали інформаційних комп'ютерних мереж. Але перш ніж користуватися джерелами інформації, треба знати, де їх знайти. У зв'язку із практичними потребами з'являються нові напрями діяльності підприємств. Фахівці з'ясовують ступінь і особливості концентрації виробництва й капіталу, рівень монополізації ринку, міжфірмовий зв'язок на ньому, ступінь завантаження виробничих потужностей, ціни, оцінюють конкуренцію на ринку. Інформація є своєрідним ресурсом, а її джерело - це місця зберігання й форма зберігання. Місцями зберігання інформації, необхідної підприємству, установі, організації, де накопичується і поширюється інформація, є державні органи, торговельні палати, науково-дослідні інститути, вищі навчальні заклади, бібліотеки, бюро, асоціації й союзи, банки, біржі, кредитні бюро, консультаційні й інформаційні фірми та агентства, дипломатичні й торговельні представництва, представництва фірм, виставки, ярмарки, обчислювальні центри. Джерелами зберігання й поширення інформації є доповіді, інформаційні записки, книги, преса, рекламні видання, довідники, каталоги, термінали комп'ютерних мереж, радіо, телебачення, інформаційні звіти фірм і наочна реклама.

Література:

1. Діагностика стану підприємства: теорія і практика : монографія / За заг. ред. проф. А. Е. Воронкової. – Харків: ІНЖЕК, 2006. – 448 с.

2. Сапельніков, JI. В. Проблеми прийняття рішень в організаційному управлінні / JI. В. Сапельніков // Економіка, менеджмент, підприємництво : Збірник наукових праць Сумського національного університету. - 2005. - № 5. - С. 213 – 216.

3. Світлий, Д. Використання фінансово-економічних показників у процесі ухвалення управлінських рішень на макрорівні /Д. Світлий // Наукові праці НДФІ. – 2008. – Випуск 2 (43). – С.103-110.

4. Сергєєва, О. В. Діагностика економічної стійкості як складова системи управління підприємством /О. В. Сергєєва // Вісник соціально-економічних досліджень : Зб. наукових праць Одеського державного економічного університету. – 2007 - № 27. – С. 320-326.