К.т.н., доц. Рудомін Г.А., магістр Рекун Т.А

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Економіко-математичне моделювання управління витратами підприємства

В умовах ринкової економіки більшість підприємств стикаються з проблемою раціонального використання ресурсів, а також з поліпшенням управління в сфері витрат так, як витрати є основним елементом, який впливає на формування прибутку, а також цінової політики фірми.

У вітчизняній і зарубіжній літературі дану проблему досліджували такі вчені, Баширов А.А., Валуєв Б.І., Гусаков А.А., Скрипченко А.М., Маркін Р.М. та інші.

Управління витратами підприємства можна визначити як взаємопов’язаний комплекс робіт, що формує корегуючи впливи на процес здійснення витрат під час господарської діяльності підприємства, спрямовані на досягнення оптимального рівня (в межах допустимих відхилень) витрат в усіх підсистемах підприємства за умови виконання в них будь-яких робіт. Управління витратами – це процес цілеспрямованого формування оптимального рівня витрат підприємства. Управління витратами передбачає цілеспрямований вплив на формування витрат, контроль за їх рівнем та економічне стимулювання їх зниження. Також управління витратами можна трактувати як динамічний процес, який включає управлінські дії, метою яких є досягнення високих економічних результатів діяльності підприємства на основі організації ефективного використання його ресурсів. Критерієм оптимізації витрат є їх мінімум. Низький рівень витрат дає змогу підприємству отримати певні конкурентні переваги на ринку збуту, вільно провадити свою цінову політику та за інших рівних умов (за стабільного рівня якості) досягти більш високих розмірів прибутку.

За умов багатономенклатурного виробництва важливою умовою дієздатності системи управління витратами є її автоматизація, що дозволяє обробляти значні обсяги інформації у стислі проміжки часу. Для здійснення ефективного планування та економічного аналізу виробничих процесів необхідно використовувати методи економіко-математичного моделювання, які дають можливість знайти кількісне вираження взаємозв’язку між показниками, що вивчаються, та факторами, що впливають на їх величину.

Розраховувати, контролювати, аналізувати зміни витрат та інші процеси можна з застосуванням економіко-статистичних методів, зокрема кореляційного аналізу. У виробництві, крім законів природи, завжди значну роль відіграє суб’єктивний фактор. Дії суб’єктів виробництва часто протилежні, їх зусилля щодо виконання поставленої керівництвом мети різні. Зв’язок між фактором і результатом у таких випадках доцільно визначати на основі масових спостережень та їх обробки методами кореляційного аналізу.

Сутність методології полягає в заміні вихідного об’єкта його «образом» – математичною моделлю – і подальшим вивченням (дослідженням) моделі на підставі аналітичних методів та обчислювально-логічних алгоритмів, які реалізуються за допомогою комп’ютерних програм. Робота не із самим об’єктом (явищем, процесом), а з його моделлю дає можливість відносно швидко і безболісно досліджувати його основні  властивості та поводження за будь-яких імовірних ситуацій .

Оптимізація виробничої програми для конкретного підприємства полягає у визначенні таких обсягів і структури виробництва, при заданному рівні змінних витрат по кожному виду продукції та обмеженнях ресурсів, при яких буде досягатись максимально можливий прибуток та, відповідно, мінімальні загальні витрати. Тому цільова функція буде виглядіти наступним чином:

де  – маржинальний прибуток на одиницю кожного з видів продукції;

- обсяг виробництва кожного з видів продукції.

А – змінні витрати

Наявні обмеження представимо так:

де  - необхідні витрати робочої сили на виробництво одиниці продукції кожного виду;

- необхідні витрати виробничих потужностей на виробництво одиниці продукції кожного виду.

Таким чином для здійснення ефективного планування та економічного аналізу виробничих процесів необхідно використовувати методи економіко-математичного моделювання, які дають можливість знайти кількісне вираження взаємозв’язку між показниками, що вивчаються, та факторами, що впливають на їх величину.

Література:

1. Бідник Н. Б. Використання математичних методів і моделей в економіці, фінансах / Бідник Н. Б. // Науковий вісник НЛТУ України. – 2008. – №18.6. С. 258.

2. Кулинич М.Б., Михайлюк В.О. Про оптимальну виробничу програму при мінімальних витратах і максимальних прибутках в умовах асортиментності продукції // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Дні науки 2005». Т.14. Математичні методи в економіці. – Д.: Наука і освіта, 2005. – С.44-47.

3. Московчук А.Т., Ліщук В.І., Московчук І.О. Аналітичне забезпечення управління витратами / А.Т. Московчук, В.І. Ліщук, І.О. Московчук // [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.archive.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/En_em/2008_5_2/Zbirnik_EM_08_2_42.pdf