Медицина/7. Клиническая медицина

Агаркова О.В., Ніколенко В.Ю., Могилевська Х.Е.

Донецький національний медичний університет ім. М.Горького, м. Донецьк, Україна

Показники нервово-м’язової збудливості периферичних нервів голені у гірників вугільних шахт з хронічними попереково-крижовими радикулопатіями

В Україні захворювання опорно-рухового апарату і периферичної нервової системи є вельми поширеною патологією. Так, у структурі професійної захворюваності (зокрема серед робітників вугільної промисловості) патологія подібного роду посідає друге місце, і рівень захворюваності хребта й периферичної нервової системи продовжує зростати, особливо в осіб працездатного віку.

Захворювання нервово-м'язового й опорно-рухового апарату, що включають хвороби м'язової системи, суглобів, кісткового апарату, хронічні полінейропатії, радикулопатії, відносяться до найбільш розповсюдженої професійної патології [4]. Більшість досліджень показує, що від 60% до 80% населення в індустріально розвинених країнах страждає на захворювання пов’язані з патологією попереково-крижового відділу хребта [1, 9, 11, 12].

З кожним роком зростає актуальність проблеми збереження професійної працездатності: у Російській Федерації за останні роки первинна інвалідність у працездатному віці збільшилася на 50%, професійна захворюваність (ПЗ) зросла в 1,7-15 разів. Аналогічна картина спостерігається і в Україні: з 1990 року динаміка профзахворюваності мала змінний характер і збільшилася вдвічі. Основний контингент інвалідів з причини ПЗ зосереджений у промисловому центрі України – Донбасі. Поясненням цьому є вкрай несприятливі умови праці у вугільній промисловості. Близько 70% інвалідів праці так чи інакше пов'язані з видобутком вугілля. При цьому майже половина випадків захворювань периферичної нервової системи, де велика питома вага належить професійним хронічним попереково-крижовим радикулопатіям (ХПКР) [2, 3, 5, 6, 13].

Таким чином, можна зробити висновок, що поширення захворювань спини набуває великого соціально-економічного значення.

Структура професійних хвороб від функціонального перенапруження поліморфна і включає у себе патологію периферичної нервової системи у вигляді полі- та мононевропатій, радикулопатій [6, 11]. Для об’єктивізації порушень при хронічних попереково-крижових радикулопатіях як правило використовують дані електроміографії [8].

Матеріал і методи. В КЛПУ «Обласна клінічна лікарня професійних хвороб» (м. Донецьк) проводили електронейроміографічне дослідження периферичних нервів голеней у спокої в усіх 118 гірників з хронічною попереково-крижовою радикулопатією професійного ґенезу і 47 хворих контрольної групи на електроміографі «Медикор» MG 440 (Угорщина). Середній вік хворих гірників склав (53,55±0,84) років і не відрізнявся від контрольної групи (51,59±1,09) років (St=1,22, pS=0,211), середній стаж роботи в підземних і важких умовах праці склав (22,04±0,87) років і не відрізнявся від контролю (20,61±1,14) років (St=0,85, pS=0,372). У 109 хворих (92,37±2,44) % відзначався больовий, 115 – м’язово-тонічний (97,45±1,44) %, 63 – корінцевий синдроми (53,38±4,59) %.

Результати досліджень розраховували з використанням оцінки середнього значення (), його похибки – (S), коефіцієнта кореляції (r), критерію Стьюдента (St), Крускалла-Уоллеса (KW), медіанного критерію (MT) і достовірності статистичних показників (р) за допомогою ліцензійних пакетів “Statistica 5.5” (Stat Soft Rus) і „Stadia 6.1” („Информатика и компъютеры”, Москва) [7, 10].

Результати дослідження. Результати хронаксиметрії у хворих на хронічну попереково-крижову радикулопатію свідчили про зниження нервово-м’язового збудження гомілкового нерву справа до (18,08±0,38) мкВ на відміну від контролю (15,04±0,16) мкВ (St=4,88, p<0,001) і гомілкового нерву зліва до (15,23±0,26) мкВ на відміну від контролю (13,30±0,14) мкВ (St=4,51, p<0,001), а також було знижене нервово-м’язове збудження малогомілкового нерву справа до (14,58±0,19) мкВ на відміну від контролю (12,62±0,16) мкВ (St=6,05, p<0,001) і малогомілкового нерву зліва до (12,29±0,13) мкВ на відміну від контролю (10,74±0,12) мкВ (St=6,76, p<0,001). Коефіцієнт асиметрії становив для гомілкового нерву (18,80±1,62)% і вірогідно не відрізнявся від контролю (13,56±1,44)% (St=1,93, p=0,055), для малогомілкового нерву (19,78±1,74)% і вірогідно не відрізнявся від контролю (17,82±1,64)% (St=0,67, p=0,51).

Розвиток хронічної попереково-крижової радикулопатії впливав на зниження нервово-м’язового збудження гомілкового нерву справа (KW=18,69, p<0,001, MT=41,44, p<0,001) та зліва (KW=15,05, p=0,0001, MT=29,09, p<0,001), малогомілкового нерву справа (KW=31,24, p<0,001, MT=41,44, p<0,001) та зліва (KW=46,36, p<0,001, MT=20,95, p<0,001), на коефіцієнт асиметрії гомілкових нервів (KW=17,50, p<0,001, MT=28,07, p<0,001) та не впливав на коефіцієнт асиметрії малогомілкових нервів (KW=1,83, p=0,1763, MT=5,75, p=0,0165).

М’язово-тонічний синдром у гірників вугільних шахт із хронічною попереково-крижовою радикулопатією не впливав на нервово-м’язове збудження гомілкових та малогомілкових нервів, коефіцієнт асиметрії.

Вік та стаж праці гірників вугільних шахт із хронічною попереково-крижовою радикулопатією не впливали на нервово-м’язове збудження гомілкового, малогомілкового нервів та на їх коефіцієнти асиметрії.

Загострення хронічної попереково-крижової радикулопатії в гірників вугільних шахт мало слабкий кореляційний зв'язок з результатами хронаксиметрії гомілкового нерву справа та зліва (r=0,26, p=0,0041; r=0,26, p=0,0042 відповідно). Вираженість загострення в гірників вугільних шахт із хронічною попереково-крижовою радикулопатією впливала на зменшення нервово-м’язового збудження гомілкового нерву справа (KW=7,23, p=0,0072, MT=7,18, p=0,0073) та зліва (KW=9,21, p=0,0024, MT=9,98, p=0,0016).

Кількість синдромів попереково-крижової радикулопатії в гірників вугільних шахт мала кореляційний зв'язок середньої сили з результатами хронаксиметрії гомілкового нерву справа та зліва (r=0,69, p<0,001; r=0,68, p<0,001 відповідно) та слабкий кореляційний зв’язок з результатами хронаксиметрії малогомілкового нерву справа, коефіцієнтами асиметрії гомілкових та малогомілкових нервів (r=0,28, p=0,0022; r=0,26, p=0,0036; r=0,22, p=0,0145 відповідно) та впливала на зменшення нервово-м’язового збудження гомілкового нерву справа (KW=56,11, p<0,001, MT=59,79, p<0,001) та зліва (KW=57,37, p<0,001, MT=69,45, p<0,001), малогомілкового нерву справа (KW=12,64, p=0,0018, MT=9,09, p=0,0106), на коефіцієнт асиметрії гомілкового (KW=10,36, p=0,0056, MT=9,22, p=0,0099) та малогомілкового (KW=9,50, p=0,0086, MT=2,43, p=0,2962) нервів.

Больовий синдром у хворих з хронічною попереково-крижовою радикулопатією гірників вугільних шахт мав кореляційний зв'язок з результатами хронаксиметрії гомілкового нерву справа (r=-0,19, p=0,036) (зв’язок між больовим синдромом хронічної попереково-крижової радикулопатії з результатами хронаксиметрії (РХ) гомілкового нерву справа можна виразити наступною формулою рівняння регресії – РХ гомілкового нерву справа = 20,8889 - 3,0357*больовий синдром) і впливав на зменшення нервово-м’язового збудження гомілкового нерву справа (KW=4,08, p=0,0433, MT=3,59, p=0,0581).

Корінцевий синдром у хворих з хронічною попереково-крижовою радикулопатією гірників вугільних шахт мав сильний кореляційний зв'язок з результатами хронаксиметрії гомілкового нерву справа та зліва (r=0,89, p<0,001; r=0,81, p<0,001 відповідно) та кореляційний зв’язок середньої сили з результатами хронаксиметрії малогомілкового нерву справа, коефіцієнтами асиметрії гомілкових та малогомілкових нервів (r=0,31, p=0,0005; r=0,38, p=0,00002; r=0,34, p=0,0001 відповідно). Наявність корінцевого синдрому впливала на зменшення нервово-м’язового збудження гомілкового нерву справа (KW=87,27, p<0,001, MT=93,04, p<0,001) та зліва (KW=83, p<0,001, MT=88,57, p<0,001), малогомілкового нерву справа (KW=10,40, p=0,0013, MT=5,60, p=0,0179), коефіцієнт асиметрії гомілкового (KW=20,31, p<0,001, MT=16,90, p<0,001) та малогомілкового (KW=13,32, p=0,0003, MT=3,55, p=0,059) нервів.

Висновки:

1. Хронаксиметрія має важливе значення у виявленні порушень нервово-м’язового збудження нервів голені у гірників вугільних шахт з хронічною попереково-м’язовою радикулопатією.

2. Зниження нервово-м’язового збудження найбільш вираженим було для малогомілкових нервів справа (до (14,58±0,19) мкВ) та зліва (до (12,29±0,13) мкВ) (p<0,001 відповідно).

3. Був виявлений сильний кореляційний зв’язок між корінцевим синдромом та результатами хронаксиметрії гомілкового нерву справа та зліва (r=0,89, p<0,001; r=0,81, p<0,001 відповідно). Це означає, що клінічно значимі прояви ураження спино-мозкового корінця значно впливали на нервово-м’язове збудження цих нервів.

Література:

1. Агаркова Е.В. Динамика заболеваний хроническими пояснично-крестцовыми радикулопатиями профессионального генеза в угольных шахтах / Е.В. Агаркова, Р.М. Радык, В.Ю. Николенко // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2008. – Т.12, №2. – С. 226-229.

2. Алексеев В. В. Диагностика и лечение болей в пояснице / В. В. Алексеев // Consilium medicum. – 2002. – № 2. – С. 96-102.

3. Алексеев В. В. Дифференциальная диагностика и лечение болей в пояснице / В. В. Алексеев // РМЖ. – 2002. – Т. 10, № 12-13. – С. 27-30.

4. Антонов А. О. Розповсюдженість та особливості клінічного перебігу остеоартрозу у шахтарів / А. О. Антонов // Матеріали Другого національного Конгресу ревматологів України. – 1997. – С. 81.

5. Арус М. М. Адресное медикаментозное лечение болевых пояснично-крестцовых синдромов: (Опыт применения лекарственных средств в зарубежных клиниках) / М. М. Арус // Рецепт. – 2002. – № 3. – C. 75-79.

6. Гладчук Є. О. Про стан та проблеми профпатологічної служби Донецької області / Є. О. Гладчук // Материалы междунар. науч.-практ. конф., посвящ. 75-летию Донецкой области. – Донецк, 2007. – С. 17-22.

7. Основы компьютерной биостатистики: анализ информации в биологии, медицине и фармации статистическим пакетом MedStat. / Ю.Е. Лях, В.Г. Гурьянов, В.Н. Хоменко, О.А Панченко.– Донецк: Папакица Е.К., 2006. – 214 с.

8. Охнянская Л.Г. Электромиография в клинике профессиональных заболеваний / Л.Г. Охнянская, А.А. Комарова. – М.: Медицина, 1970. – 200 с.

9. Попп Джон А. Руководство по неврологии; пер. с англ. В. Ю. Халатова; под ред. акад. Н. Н. Яхно / А. Попп Джон, М. Дэшайе Эрик. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012. – 688 с.

10. Трухачева Н. В. Математическая статистика в медико-биологических исследованиях с применением пакета Statistica / Н. В. Трухачева – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012. – 384 с.

11. Эпидемиология болезней нервной системы человека в условиях современного Донбасса / В.И. Агарков, Е.А. Статинова, Е.В.Агаркова, Н.М.Северин. – Донецк: Ноулидж (Донецкое отделение), 2011. – 148 с.

12. Neurological disorders public health challenges World Health Organization / WHO. – Geneva: Switzerland, 2006. – 217 p.

13. Tsujimura H. Exposure to whole-body vibration of forklift truck operators in dockyards-actual exposure in Japan and evaluation by EN 13059 / H. Tsujimura, K. Taoda, K. Nishiyama // Sangyo Eiseigaku Zasshi. – 2006. – Vol. 48, № 5. – P. 157-168.