Ульянова В.С.

Комунальний заклад „Харківська гуманітарно-педагогічна академія” Харківської обласної ради

Поняття "особистість" за умов "особистісно орієнтованої освіти"

Сьогодні і в найближчій перспективі найбільш прогресивними є системний, синергетичний, прогностичний, особистісно-орієнтований, підходи до освіти. Однак, і при їх застосуванні у розумінні особистості є істотні відмінності. Ці відмінності зумовлюються перш за все тим, як розуміється особистість. У психології та педагогіці сьогодні існує безліч визначень суті поняття "особистість", у межах нашого дослідження наведемо лише деякі з них (див табл.).

Таблиця

Аналіз суті підходів до визначення поняття «особистість»

№	Автор	Назва терміну	Суть
1.	Педагогічна Енциклопедія	Особистість	застосовується для характеристики окремої людини з притаманними йому індивідуальними особливостями психічного складу, характеру, інтелекту. До психологічних властивостей особистості відносять характер, темперамент, здібності, сукупність переважних почуттів і мотивів діяльності, а також особливості протікання психічних процесів. У кожної людини це неповторне у своїй індивідуальності поєднання властивостей утворює стійку єдність, яку можна розглядати як відносну постійність психічного образу чи складу особистості, що зберігається незважаючи на безперервну зміну психічних станів і процесів".
2.	Конопліна Н.В.	Особистість	це ... загальне родове визначення людини. Людина як суб'єктів незалежний вільний (доцільною, вмотивованою усвідомленням необхідності зміни обставин) діяльності і визначається точно і однозначно – особистість".
3.	Педагогічний словник	Особистість	у широкому розумінні – конкретна, цілісна людська індивідуальність у єдності її природничих і соціальних якостей; у вужчому, філософському розумінні – індивід як суб’єкт соціальної діяльності, властивості якого детерміновані конкретно-історичними умовами життя суспільства. Особистість це певне поєднання психічних і властивостей: спрямованості, рис темпераменту й характеру, здібностей, особливостей психічних процесів.
4.	Зайченко І.В., Мойсеюк Н.Є.	Особистість	людина, яка досягла такого рівня соціального розвитку, який дозволяє їй знаходити й обирати серед цінностей культури особистісні смисли; свідомо, самостійно й відповідально діяти згідно з обраними смислами.
5.	Максименко  С.Д.	Особистість	це конкретний людський індивід з індивідуально виявленими своєрідними, розумовими, емоційними, вольовими та фізичними властивостями.

Отже, при застарілому і загальнопоширеному в педагогіці і педагогічній психології розумінні особистості, людині як суб'єкту професійної діяльності і як особистості, виявляються розділеними. Внаслідок цього, при визначені цілі педагогічної освіти поділяють особистісні та педагогічні якості. Але кожного разу, коли називають той чи інший склад професійно значущих особистісних якостей педагога, виникає питання: чому виділяють саме ці якості? На таке питання немає переконливої відповіді.

Також, погано обґрунтованими виглядають спроби розділення значущих особистісних та професійних якостей. Сумніви у продуктивності такого поділу висловлюють багато дослідників (Белозерцев Є. П., Гоноболін П. Ф., Сергєєв Н. К., Сєріков В. В., Сластьонін В. О. та ін.).

Критичний аналіз, із позиції діалектичної логіки, трактування поняття "особистість" як сукупності (ансамблю) якостей показує, що це поняття будується за допомогою формально-емпіричного узагальнення.

Емпіричному розумінню особистості протистоїть розуміння особистості з позицій культурно-історичної теорії діяльності. У цій теорії існує розрізнення людини як особистості, суб'єкта та індивіда. Леонтьєв А. Н. підкреслював, що: "Особистість & індивід; це особлива якість, що набувається індивідом у суспільстві, сукупності відносин, суспільних за своєю природою, в які індивід вливається ....

Інакше кажучи, особистість є системною і тому "надчутливою" якістю, хоча носієм цієї якості є цілком чуттєвий, тілесний індивід з усіма своїми природженими і набутими властивостями. Ці властивості, становлять лише умови (передумови) формування та функціонування особистості, як і зовнішні умови і обставини життя, що впливають на долю індивіда". При такому розумінні сукупність індивідуальних властивостей людини, що відрізняє її від інших людей , й її особистість далеко не одне і теж.

Давидов В. В., як і Леонтьєв О. М., розрізняє поняття індивіда й особистості. Він пише: "Особистість має творчо ("вільно") і талановито діюча людина, що створює нові форми суспільного життя". Таке розуміння особистості дозволяє чітко розрізнити його з поняттями індивід і суб'єкт. Особистість є індивід, але не кожен індивід особистість. Так само, особистість є суб'єкт, але не кожен суб'єкт реалізує себе як особистість. Учитель, перестав працювати над власним розвитком і не бере участь в інноваційній діяльності, має індивідуальність і є суб'єктом педагогічної діяльності, але особистість у ньому померла.

Механізм розвитку особистості психологічна теорія діяльності розуміє як присвоєння індивідом суспільно-історично вироблених і закріплених в культурі людських здібностей. Давидов В.В., узагальнюючи погляди Виготського Л. С. та Леонтьєва А.Н. на механізм психічного розвитку людини, дає такі висновки. "По-перше, виховання і навчання людини в широкому сенсі цього слова є не що інше, як "привласнення","відтворення" нею суспільно історично заданих здібностей. По-друге, виховання і навчання ("присвоєння") - це загальні форми психічного розвитку людини. По-третє, "присвоєння" і розвиток не можуть виступати як два самостійних процеси, оскільки вони співвідносяться як форма і зміст єдиного процесу психічного розвитку людини". Присвоєння нових здібностей можливе лише в діяльності і через діяльність.

Різні розуміння того, що є особистість і як вона розвивається призводять до принципово різних підходів до її появи. Тобто, на базі кожної теорії особистості може бути побудована своя модель "особистісно орієнтованої освіти". Тому, говорити про таку освіту без розкриття того, як розуміється особистість і її розвиток, а також без того, як розуміється співвідношення між освітою та розвитком особистості, значить нічого ще не сказати.