5.Современные методы преподавания.

Аспірант кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Рижкова Анна Юріївна

Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, Україна

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ТА ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТУ В КОНТЕСТІ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

 

Для з’ясування сутності тайм-менеджменту доцільно порівняти це поняття з науковою організацією праці (далі НОП), яке тривалий час існує в педагогічній теорії і практиці як засіб оптимізації, активізації, інтенсифікації навчання студентів, учнів, педагогів. В українському педагогічному енциклопедичному словнику дається наступне визначення науковій організації праці – це система науково-обгрунтованих педагогічних, організаційних, господарсько-економічних заходів, які проводяться для забезпечення найвищої ефективності діяльності тих, хто навчається при раціональному використанні їх часу та сил [1, с. 310].

Слід звернути увагу ще й на історичний аспект. З 20-тих років (ХХ ст.) в педагогіці почали досліджувати НОП вчителя та НОП учня. Що стосується тайм-менеджменту, то Архангельським Г. були виділені етапи розвитку вітчизняного тайм-менеджменту: перший етап (20-ті роки ХХ ст.) цей етап характеризується бурхливим розвитком економіки та НОП, це період зародження положень тайм-менеджменту. У цей період створюється Ліга «Часу», яка розповсюджувала ідеї про раціональну організацію часу та однією з задач ставила контроль за досягненням цілей. Нажаль, Ліга «Часу» була зачинена, коли закінчила існування «нова економічна політика» (далі НЕП) та організації, які займались НОП [8, с. 10-11]. Другий етап – 70-ті роки ХХ ст. характеризується пошуком резерву часу, внаслідок чого з’являється аналіз витраченого часу, тобто хронометраж. Третій етап – початок 2000-х років і по теперішній час, особливістю цього періоду є створення спільноти «Організація часу», яка розповсюджує ідеї тайм-менеджменту [8, с. 12]. Проте, поділ на етапи розвитку тайм-менеджменту за Г. Архангельським є не чітким, та не достатньо охарактеризованим.

Концептуальною ідеєю тайм-менеджменту є положення про управління часом, під яким розуміється організація власного та робочого часу з метою постановки та досягнення цілей. Такою спільною ідеєю, щодо НОП та тайм-менеджменту є потреба у тому, щоб людина якісно працювала за допомогою вміння організовувати та планувати час.

Аналізуючи існуючі наукові підходи можна стверджувати, що в основі теорії НОП лежить культурологічний підхід, тому що НОП сприяє формуванню ряду соціокультурних цінностей: цінності культури спеціаліста, цінності освіти та самоосвіти людини, цінності професійної культури [3, с.71]. В основі же тайм-менеджменту лежить комплексний підхід, який дозволяє виділити варіативний елемент знань, тобто комплекс. Цей підхід дозволяє виявити різні взаємозв’язок різних елементів комплексу (час, цілі, задачі, пріоритети, та інше) [3, c. 75]. Системний підхід, під яким розуміється вивчення об’єктів як систем [3, c. 73], виділяє систему як предмет або як процес. У випадку із тайм-менеджментом це є процесом, в якому потрібно послідовно досліджувати усі типові елементи об’єкту у типових варіантах їхньої взаємодії, що передбачає етап дій, мету, тобто технологію. Системотворчим компонентом тайм-менеджменту можна вважати час, тому що саме час об’єднує прийом тайм-менеджменту. Тайм-менеджмент є водночас і предметом системи знань.

НОП досліджує резерви часу педагога та тих, хто навчається які пов’язані із вдосконаленням організації його праці. І. Раченко зазначає, що НОП повинна бути системою, в основі якої стоїть безперервне вдосконалення процесу та умов праці, які забезпечують підвищення якості праці, та підвищують продуктивність праці [6, c. 105]. В. Гриньова додає до зазначеного ще й умови організації праці та робочого місця. Дотримання усіх умов організації та вдосконалення праці формують у людини культуру праці, складовою якої виступає НОП, оскільки за визначенням Бадюкова С.В. культура праці – це характеристика діяльності людини [4], з урахуванням досягнутого рівня відповідних загальнонаукових знань (С. Сиващенко) [163]. Тобто можемо говорити про те, що за сучасних умов НОП виступає складовою культури праці, а тайм-менеджмент є технологією діяльності, у т.ч. пізнавальної.

І. Раченко в основі теорії про НОП виділяє об’єкт НОП – праця в цілому, предметом НОП є організація праці [6, с. 109] в різних аспектах задля її ефективності. Проте в тайм-менеджменті об’єктом є час, та його предметом виступає управління часом для досягнення бажаних результатів в усіх сферах діяльності особистості, у т.ч. навчанні, праці. Відмінність тайм-менеджменту від НОП полягає у тому, що серед проблем, що вивчає НОП, слід виділити такі основні: максимальна турбота про здоров’я та розвиток усіх учасників трудового процесу; створення та раціональне використання усіх умов праці та відпочинку; економія та раціональне використання часу [6, с. 110]; при цьому під раціональним використанням часу розуміють ефективність використання часу. Тайм-менеджмент можна охарактеризувати лозунгом «Як встигати більше для досягнення найкращих результатів». В свою чергу тайм-менеджмент має інший спектр проблем, а саме: раціональна організація часу для досягнення найкращих результатів; розстановка пріоритетів; постановка та досягнення цілей; поетапне планування життя; визначення життєвої місії і таке інше. Тобто НОП стосується організації самої праці, а тайм-менеджмент вчить управляти часом для досягнення якіснішого рівня життя в цілому і працю як його складову.

Тобто можемо зробити висновок, що тайм-менеджмент та НОП відрізняються сферою свого застосування. Так, тайм-менеджмент – це технологія управління часом, головною задачею якої є організація часу для досягнення найкращих результатів, НОП – система організації праці, для досягнення поставлених задач, яка вивчає окремі питання, у тому числі й питань із тайм-менеджмент. Так, наприклад В. Гриньовою в контексті НОП, а саме – в навчанні самостійній роботі студентів досліджувала питання планування часу, до яких вона віднесла постановку цілей, обліку та економії часу, це спільні питання з тайм-менеджментом, тобто НОП має спільні прийоми з тайм-менеджментом, проте в них різна мета та специфіка. Так, наприклад, НОП досліджує планування часу з метою раціональної організації праці, а тайм-менеджмент вирішує проблему управління часу, що також включає в себе планування часу, проте є ширшим бо включає ще функції мотивації, контролю, організації часу, хоча також вирішує проблеми нестачі часу, постановки цілей та контроль за їх досягненням.

Прийоми тайм-менеджменту впливають і на мотивацію людини в управлінні часом, оскільки спонукає людину до активних дій, так коли людина поставила собі мету, то вона усвідомила свої  прагнення, в неї вже з’являються намір  та бажання її досягати, людина розуміє, які проміжні дії вона повинна зробити, та коли та який на її чекає кінцевий результат, а розстановка пріоритетів дозволить не відволікатись на зайве і швидще досягнути мети.

І. Раченко в контексті НОП виділяє прийоми планування діяльності, які зосереджені на аналізі бюджету часу – тобто, сукупність даних про витрати часу на різні види діяльності [165, с. 257], проте відмінність від тайм-менеджменту полягає у тому, що в тайм-менеджменті бюджет часу розглядається як інвестиція у час. Визначення бюджету часу у І. Раченко відповідає визначенню хронометражу в тайм-менеджменті, тобто мова йде про відмінність відношення до часу у тайм-менеджменті та НОП, хоча терміни по суті однакові, що свідчить про паралельний незалежний розвиток тайм-менеджменту та НОП. Слід додати, що В. Гриньова в контексті НОП відносить ще й прийоми постановки цілей та обліку часу, які існують й в тайм-менеджменті, проте на відміну від тайм-менеджменту, вони зосередженні здебільшого на професійну сферу, а прийоми тайм-менеджменту мають вплив ще й а особисте життя.

Спільним поняттям в НОП з тайм-менеджментом є положення про заходи з підвищення ефективності діяльності тих, хто навчається, та раціональне використання часу, які пов’язані з інтенсифікацією навчання. Проте відмінним є те, що НОП досліджує вплив часу на раціональність праці, а в тайм-менеджменті ефективне використання часу впливає на усі сфери життєдіяльності людини. Тобто НОП можна охарактеризувати наступним чином: як працювати раціонально з метою досягнення ефективних результатів. І. Раченко визначає, що НОП спрямоване на безперервне вдосконалення праці та її умов при раціональних витрат часу, сил та енергії для досягнення максимальних результатів [6, с. 104]. Тобто НОП в контексті інтенсифікації може виступати або складовою принципу інтенсифікації навчання або сприятливою умовою для реалізації принципу інтенсифікації навчання, включаючи раціональну організацію часу. Таким чином, НОП може виконувати завдання інтенсифікації так же як і тайм-менеджмент.

НОП здебільшого досліджують в аспекті його впливу на організацію праці, проте НОП не має сильного впливу на особисте життя кожної людини, на відмінну від тайм-менеджменту. Так, наприклад, прийом «побудова піраміди Франкліна» дозволить поставити глобальну життєву ціль, та дозволить скласти план по її досягненню. Прийом «Мемуарнік» дозволить визначити цінності людини, та на основі їх поставити життєву ціль, та інше. Слід зазначити, що НОП має набір прийомів, проте не має зазначеної послідовності їх виконання, не має етапів розвитку, тобто ще не дійшов до рівня технології навчання.

С. Гончаренко дає наступне визначення технології навчання – це один із способів управління дидактичним процесом на окремих його ділянках [1, с. 459]. На думку І. Прокопенка та В. Євдокимова технологія навчання – це система науковообгрунтованих дій і взаємодій навчального процесу, здійснення яких гарантує досягнення цілей навчання [5, с.9]. Г. Селевко визначає технологію навчання як - систему функціонування усіх компонентів педагогічного процесу, яка має наукову основу, запрограмована у часі й просторі, та призводить до поставлених результатів [7, с. 30] Це підтверджує думку, що тайм-менеджмент є технологією навчання в умовах кредитно-модульної системи, оскільки дозволяє управляти процесом навчання, сприяє досягненню навчальних та життєвих цілей, дозволяє розвити вміння управління часом, використовуючи прийоми тайм-менеджменту.

Педагогічна технологія навчання - це проект будь-якої педагогічної системи, який реалізується на практиці, в основі якої лежить системний підхід [2, c. 6].

Відповідно до цього визначення слід знайти відмінності між НОП та тайм-менеджментом.

В маркетингу використовують SWOT аналіз для виявлення слабких та сильних сторін, які мають вплив на процес в професійній діяльності. Усі фактори впливу поділяються на сильні та слабкі сторони, можливості та загрози. Це можна зобразити у наступній порівняльній таблиці.

Проаналізувавши таблицю ми бачимо, що в внутришнєм середовище НОП має наступний позитивний вплив: знання НОП дають можливість використовувати знання НОП не лише в умовах праці, проте й вимагають бути організованою людиною поза межами роботи. НОП дозволяє організувати не лише людину саму по собі, проте й простір в якому вона працює. Також серед позитивних сторін є економія часу та ресурсів та виваженість рішень Тобто для студентів економічних спеціальностей НОП дає можливість організовувати простір роботи в процесі навчання, у майбутньому ці знання будуть корисними, коли студент прийде до свого першого місця роботи, та зможе організувати навколишнє середовище для праці. До негативного впливу у внутрішньому середовищі слід звернути увагу, що НОП мав свою актуальність в умовах Радянського союзу, коли усі люди повинні були бути схожими один на одного, та не виділятись серед суспільства, в умовах планової економіки, коли існували плани та робітники були змушенні виконувати їх. Тобто НОП не приділяє уваги індивідуальної особливості людини, як працівника, та є актуальним за умов планової економіки.

Для студентів економічних спеціальностей знання НОП можуть бути не достатньо досконалими, бо не дають можливості працювати у швидко мінливому суспільстві та не дають можливості розкриттю індивідуальності людини.

Що стосується тайм-менеджменту та його впливу на внутрішнє середовище, то до позитивного впливу можна віднести, що знання прийомів тайм-менеджменту дозволяють їх використовувати як на прикладі окремого працівника (особистий тайм-менеджмент), так і на прикладі усього підприємства (корпоративний тайм-менеджмент). Для студентів економічних спеціальностей ці знання є актуальними у процесі навчання, якщо наприклад, студент є старостою групи, або взагалі активістом у ВНЗ він зможе спланувати власний час, та організувати час своїх одногрупників. Коли студент прийде працювати він зможе організувати власний час для того, щоб здавати звіти вчасно, виконувати умови домовленостей, і таке інше. До негативного впливу на внутрішнє середовище доцільно віднести надмірне планування, проте, все у житті не можливо передбачити, тому у людини повинен залишатись деякий вільний час, для задоволення власних потреб та на непередбачені ситуації. Для студентів економістів це призводить до скрупульозності, та проте нерозумне планування та непередбачені ситуації створюють ситуації стресу, що має негативний вплив на роботу. До того, ж людина є дещо егоїстичною, оскільки зосереджена лише на досягненні власних цілей.

До позитивних факторів зовнішнього середовища відносяться організація простору для праці як на роботі, в процесі навчання так і в домашніх умовах. Для студентів економічних спеціальностей, це дозволить бути організованим як в процесі навчання, на роботі так і в домашніх умовах. До негативних факторів Неспівпадання поглядів, щодо організації праці із іншими працівниками. Перебільшення щодо налаштування порядку або організації праці, тобто культура праці певного працівника може не співпадати із культурою інших. Таким чином вникають внутрішні протиріччя, які перешкоджають роботі працівника.

До позитивних факторів які мають вплив на зовнішнє середовище відносяться тобто за сучасних умов, коли суспільство швидко розвивається актуальним стає питання навчання тайм-менеджменту на рівні корпорацій та підприємств, тобто «той, хто вміє організувати себе – зможе організувати й інших», до того ж, можна запозичувати досвід тайм-менеджменту з різних корпорацій міжнародного рівня.

Для студентів економічних спеціальностей, це має позитивний вплив, бо в майбутньому вони керівники певних відділів, або підприємств, та отриманні знання будуть їм корисні у майбутній професійній діяльності. Та знання тайм-менеджменту є корисними для розвитку певних функцій економіста (планування, організаційна, та інші). До негативних факторів впливу на зовнішнє середовище відноситься неможливість нав’язати усім дотримуватись правил ефективного планування та життя, існують люди, яким це не потрібно, або вони ще не готові до цього. Тому розповсюдження ідей тайм-менеджменту не повинне бути нав’язливим.

Тобто, як свідчить проведений аналіз тайм-менеджмент та НОП мають спільні риси ( організація робочого простору, планування та інші), проте до головних відмінностей відносяться орієнтація на індивідуальність працівника ( тайм-менеджмент), проте в НОП усі справи колективні. Людина яка дотримується НОП є організованою на роботі та вдома, проте людина із знаннями тайм-менеджменту є організованою у часі.

 

 

 

Таблиця 1

Порівняльний аналіз використання НОП та Тайм-менеджменту

НОП

Тайм-менеджмент

Внутрішня середовище

Позитивний вплив

Негативний вплив

Позитивний вплив

Негативний вплив

1.Людина організована на роботі та поза межами роботи.

2. Організовує робочий простір людини.

3. Економить час та ресурси

Для студентів економічних спеціальностей:

1. Вміння організовувати робочий простір.

2 Сформована культура праці.

3. Обґрунтовані дії.

4. Виваженість рішень.

5. Дотримання планів (планомірність)

1. Не приділяє уваги \індивідуальним особливостям людини.

2. Була актуальною за умов планової економіки

3. Орієнтація на думку колективу

4. Страх не відповідати колективу

Для студентів економічних спеціальностей:

1. Не дає умінь, щодо роботи в швидко мінливому суспільстві.

2. Не розкриває індивідуальні особливості роботи працівника.

3. Боротьба мотивів при прийнятті рішень або виконанні завдань

1. Людина організована у часі

2. Організація у часі організації

Для студентів економічних спеціальностей:

1. Сформовані вміння цілеспрямованості, дисциплінованості, пунктуальності

2. Сформоване вміння організувати власний час для того, щоб здавати звіт вчасно, виконувати умови домовленості і таке інше

3. Обміркованість та запланованість дій

4. Відсутність спонтанних рішень

1. Потреба у розумно плануванні, тобто треба залишати час на непередбачені ситуації.

2. Не враховує суб`єктивні фактори (стан здоров`я, емоції та інше )

Для студентів економічних спеціальностей:

1. Скрупульозність, через що виникають ситуації стресу.

2. Людина зосереджена лише на собі не враховуючи інтересів команди

Зовнішня середовище

Фактори які дають додаткові можливості

Фактори які можуть послабити ефект

Фактори які дають додаткові можливості

Фактори які можуть послабити ефект

1. Порядок на роботі та вдома

2. Впровадження інноваційних технологій роботи

3. Уміння роботи в команді

4. Навички міжособистісних відносин

5. Підвищення іміджу організації

6. Формування колективної відповідальності

7. Акцент на правилах НОП в роботі

8. Раціональне та етичне вирішення проблем та конфліктів на основі інтересів та корпоративній етиці

Для студентів економічних спеціальностей

1. Вміння бути організованим на роботі та вдома

2. Наявність корпоративної культури праці

3.

1. Неспівпадання цінностей та поглядів, щодо організації праці із іншими працівниками.

2. Неспівпадання культури праці певного працівника із культурою праці інших.

3. Відсутність простих рішень

4. Внутрішня розбіжність між життєвим досвідом та НОП

Для студентів економічних спеціальностей:

1. Виникнення протиріч які перешкоджають роботі.

 

1. Режим в організації праці

2. Використання планів роботи різних за своїми видами

3. Впровадження інноваційних прийомів управління часом

4. Персональна відповідальність кожного

5.Розвиток індивідуалізму

6.Раціональне вирішення проблем та конфліктів на основі інтересів

7. Акцент на економії використання робочого часу

Для студентів економічних спеціальностей:

1. Отримання знань з тайм-менеджменту, які будуть корисними у майбутній професійній діяльності.

2. Вплив на професійні функції економіста.

3. Наявність ефективного менеджменту

4. Здійснення самостійного контролю кожного співробітника за собою

1. Неспівпадання життєвих поглядів із іншими.

2. Конкуренція серед співробітників

Для студентів економічних спеціальностей:

1. Спроба нав’язати необхідність використання тайм-менеджменту серед працівників може призвести до конфліктів на робочому місці.

Література:

1.            (164)Гончаренко С.У. Український педагогічний енциклопедичний словник. Видання друге, доповнене й виправлене – Рівне: Волинські обереги, 2011. – 522 с.

2.            (170) Класичні теорії мотивації: еволюція підходів [Текст] / О. С. Резнікова // Вісник економічної науки України. - 2011. - № 1. - С. 133-136.

3.            (168)Липский И.А. Социальная педагогіка. Методологический аналіз: Учебное пособие. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 320 с.

4.             (163)Національна бібліотека Вернадського. Режим доступу [http://www.nbuv.gov.ua/]

5.            (166) Прокопенко І.Ф.  Євдокимов В.І. Педагогічні технології: Навч. посібник. 2-е вид. – Харків: Колегіум, 2006 . – 224 с.

6.             (165) Раченко И.П. Научная организация педагогического труда (научный редактор В.П. Боголепов). М., «Педагогика», 1972, 320 с.

7.            (167) Селевко Г.К. Педагогическе технологии авториских школ. М.: НИИ школьных технологий, 2005. 192 с. (Серия «Энциклопедия образовательных технологий»)

8.             (84)Тайм-менеджмент:учеб.пособие/ Г.А.Архангельский , М.А.Лукашенко, Т.В.Телегина,С.В.Бехтерев;под.ред.Г.А.Архангельского.-М.:Московская финансово-промышленная академия,2011.-304с.