Секція „Сучасні методи викладання”

Житарюк І.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ

У СТАРШІЙ ШКОЛІ

Учні старшої школи найгостріше потребують спеціалізованої допомоги, оскільки у них виробляється активна життєва позиція, свідоме ставлення до свого майбутнього. Складніший зміст і методи навчання вимагають від старшокласників і вищого рівня самостійності, активності, організованості, умінь застосовувати свої знання на практиці. Зростає потреба в само- контролі і вихованні, усвідомленні власних здібностей і можливості їх реалізації, розвивається ініціатива та саморегуляція.

Глибокі природничо-математичні знання, які органічно переплітаються зі знаннями конкретної професії, обумовлюють упевненість, рішучість у діях старшокласника, прийнятті відповідного рішення, зміцнюють і збагачують його свідомість і переконаність у правильності своїх висновків і тверджень.

У процесі навчання і виховання на формування світогляду старшокласника найвпливовішими є такі чинники, як: досвід спілкування; досвід праці, трудові чинники; приклади для наслідування; наукові та інші знання; вплив середовища.

Осмислення суспільством нової парадигми освіти (пріоритет особистості; освіта як єдність навчання, розвитку і виховання) вимагає відповіді на такі світоглядні питання: які інтереси особистості вважати головними; якими шляхами і засобами навчати старшокласників, якому стилю освіти віддати перевагу.

Усе це має пряме відношення до математичної культури загалом і математичної освіти, зокрема. Математика, як грань культури, містить у собі світоглядний потенціал, що охоплює своєрідне, цілісно структуроване (образно-символічне, абстрактно-теоретичне) бачення світу; специфічне естетичне ставлення до нього; способи пізнання і перетворення світу, власне людину і її мислення, їх математичне моделювання.

Необхідність вивчення математики не підлягає сумніву, але знання математики не гарантує уміння користуватися нею. У сучасному світі виокремилася тенденція ранньої і загальної професіоналізації усіх членів суспільства. Це означає, що одна з перших і основних професій людини – перебувати у постійному процесі навчання, а важливими видами діяльності, що характеризують професію і підлягають засвоєнню, є: учити себе, учити іншого, навчатися.

Вивчення математики, як і інших навчальних предметів природничонаукового циклу, характеризується деякою специфікою діяльності старшокласників, пов’язаної із засвоєнням математичних понять, аксіом, доведень теорем, символічної мови, вимірювань, обчислень, побудови графіків і фігур тощо, а також уміннями логічно виводити одні твердження з інших, обґрунтовувати доведення, логічно упорядковуючи засвоєні математичні знання. У старшій школі віддається перевага абстрактно-логічному матеріалу, розрахованому на отримання і засвоєння знань переважно за допомогою розумової діяльності.

Вивчення історичних відомостей про математичні знання також сприяють формуванню особистості старшокласника, дозволяючи вибудовувати чітку логічну структуру отримуваних знань, надаючи можливість простежити динаміку зміни математичних уявлень про довкілля. Інформаційні ж технології дозволяють ефективніше систематизувати знання, що становлять основу сучасних наукових уявлень; опановувати уміннями роботи з різними видами інформації за допомогою комп’ютера й інших засобів інформаційних і комунікаційних технологій; організовувати власну інформаційну діяльність і планувати її результати; розвивати пізнавальні інтереси, інтелектуальні і творчі здібності; виробляти навички використання інформаційно-комунікаційних технологій при освоєнні професійної діяльності в сферах, затребуваних на ринку праці.

Використання профільного навчання у розробці проблеми розвитку особистості старшокласника засобами навчання математики дозволяє формувати різні світоглядно значущі її аспекти серед яких: мислення, логічна культура, культура математичної мови і мовлення, науковий світогляд, окремі групи загальнонавчальних умінь. Поєднувати, об’єднувати в єдиному взаємозв’язку процес засвоєння знань і розвиток самостійного мислення є важливим завданням у формуванні світогляду учнів старшої школи.

Вивчення математики на профільному рівні спрямоване на досягнення таких цілей: формування уявлень про ідеї і методи математики, про математику як універсальну мову науки, засіб моделювання явищ і процесів; оволодіння мовою математики в усній і письмовій формі, математичними знаннями і уміннями, необхідними для вивчення загальноосвітніх природничонаукових дисциплін, продовження освіти і засвоєння обраної спеціальності на сучасному рівні; розвиток логічного мислення, алгоритмічної культури, просторової уяви, математичного мислення і інтуїції, творчих здібностей, необхідних для продовження освіти і самостійної діяльності в галузі математики і її застосувань у майбутній професійній діяльності; виховання засобами математики культури особистості через ознайомлення з історією розвитку математики, еволюцією математичних ідей; розуміння значущості математики для науково-технічного прогресу.

Виходячи з аналізу психолого-педагогічної і навчально-методичної літератури, окреслимо деякі методичні особливості вивчення математики. Методика навчання в природно-науковому напрямі має бути спрямованою на: формування уміння моделювати реальні процеси; розвиток графічних зв’язків, особливо з предметами, провідними для цього профілю навчання; використання спеціальних завдань при обов’язковому проведенні уроків з розв’язання прикладних завдань; використання наближених методів і посилення алгоритмічного аспекту навчання; зміщення акцентів викладання на лекційно-семінарську систему, збільшення кількості практичних і лабораторних робіт; проведення міжпредметних конференцій і семінарів.