Педагогічні науки/Соціальна педагогіка.
Чеховська Людмила Сергіївна
Тернопільський національний економічний
університет
Виховна робота з хлопцями в Німеччині:
передумови, цілі, методи та завдання.
Наприкінці
90-их років вчені підняли питання про значні прогалини у системі виховання
хлопців, так як раніше педагогіка перебувала
під феміністичним впливом і основна увага приділялася дівчатам, а проблеми хлопців не бралися до уваги.
Але вони мають гірші успіхи у навчанні,
порушують частіше дисципліну, про що неодноразово говорилося в дослідженнях PISA. Хлопці частіше
за дівчат мають проблеми зі здоров’ям, і не можуть себе знайти в подальшому
житті не через певні фізіологічні особливості, а через те, що не недостатньо
розвиваються їхні природні задатки. Це також пов’язане з відсутністю ідеалу чоловіка як прикладу для
наслідування, з мізерною участю батька в процесі виховання та із незначною
кількістю вчителів-чоловіків та інше. Саме
тому хлопці перебувають в центрі педагогічних досліджень та дискусій, та
основну нішу в системі виховання хлопців займають центри виховної роботи з
хлопцями, куди входять лише спеціалісти чоловічої статі. Вони приділяють значну
увагу розкриттю «міфу чоловіка», конфронтації з недосяжними ідеалами та
емансипацією хлопців, їх відстороненням від тиску пристосування, від
традиційних рольових уявлень, які заважають розвитку їхньої особистості та
ведуть до насилля та залежності. Хлопці навчаються не тільки звільнитися від
стереотипних уявлень про чоловіків, а також виявити свої власні можливості
розвитку. Основне завдання – дати можливість розкрити внутрішній світ хлопців,
збагатити його та розвинути стабільну, позитивну особистість. Б.Штурценгекер
зазначає такі цілі виховної роботи з хлопцями:
·
підтримка
протягом розвитку автономної статевої ідентичності;
·
надання
можливості розкрити «міф чоловіка» –
хто чоловік і як ним стають;
·
обговорення
традиційної ролі чоловіка;
·
зміна
відносин між статтями на шляху до рівноправності;
·
пропозиція
альтернативних чоловічих ролей;
·
отримання
соціальних комунікативних здібностей;
· робота з
хлопцями відбувається для хлопців, серед хлопців і на основі тем та інтересів
хлопців. Виховна робота з хлопцями використовує
різні методи, дотримуючись гендерної позиції, враховуючи спеціальні потреби та
сильні сторони хлопців. Вона доповнюється статево-специфічними, роздільними та
статево-гомогенними методами. По відношенню до мети та змісту застосовуються різні методи: ігри, вправи, тому що не
йдеться про змістовно-фахове навчання, а соціально-комунікативне та афективне. Види методів:
Ø
розповсюдження
інформації;
Ø
дискусії
(індивідуальні розмови та в групі);
Ø
вправи
для цілеспрямованого випробування та вивчення нових здібностей;
Ø
гра
як можливість набуття спільного креативного досвіду; (Гра створює атмосферу для
нового досвіду та для випробування незвичних способів поведінки, наприклад,
робота в колективі, довіра, рух, розслаблення).
Ø
подорожі
- фантазії як спонукання до фантазії та до відкриття невідомих та нових шляхів.
М.Гейн
пропонує такі теми роботи з хлопцями:
·
тіло
(фітнес, рух і розслаблення, переживання та ризик, сприйняття власного тіла,
здоров’я та хвороби);
·
група
(самовираження, бачення себе та інших, дружба, дискримінація, підкорення,
підпорядкування);
·
школа/робота
(успіхи та поразки у школі, засоби масової інформації та комп’ютер, робота та
безробіття);
·
сексуальність
(уявлення чоловіків, жіночий ідеал, власна статева ідентичність, сексуальна
орієнтація, поводження з порнографією, сексуальне насилля, самозадоволення);
·
любов
та партнерство (вираження почуттів, невпевненість, «перший раз», любовні
переживання, сім’я та робота, розподіл
обов’язків, батьківство);
·
конфлікти
(спілкування, страх, агресія, насилля, кримінальність). М.Гейн вважає,
що психологія дитини має бути вихідним пунктом педагогічного супроводу, в тому
числі заняття, а ніяка наукова теорія. Необхідно насамперед звертати увагу на
психосоціальний розвиток хлопців, розуміти різні способи поведінки як вираження
внутрішніх конфліктів та проблем та надати підтримку та допомогу на шляху до
розвитку самовпевненої статевої ідентичності. Робота з хлопцями є роботою над відносинами,
створенням відносин суб’єкт - суб’єкт в педагогічному контексті. Тому
вихователі повинні мати не тільки достатні фахові знання, але й певні
особистісні риси, щоб стати для хлопців хорошим наставником, товаришем та
навіть прикладом для наслідування.
Література
1. Heyn M. Von Natur aus anders: Herausforderung Jungenerziehung.-
Landratsamt-Gesundheitsamt Würzburg, 2012.
2. Sturzenhecker B. in: Landschaftsverband Westfallen-Lippe, Landesjungenamt
(Hsg) : Methoden aus der Jungenarbeit. Münster, 1998.
3. Vogel G. : Zum Stand der Jungenarbeit. In: Fachtagung „Interkulturelle
Jungenarbeit“ Sozialvertrag, 1999.
4. Winter R: Jungenarbeit – ein Perspektivwechsel. In: Brandes Bullinger,
Weinheim, 1996.
5. www.lagjungenarbeit.de