Право

Корсун Сергій Іванович

кандидат психологічних наук, доцент

доцент кафедри юридичної психології

Національної академії внутрішніх справ

ЗУСИЛЛЯ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У БОРОТЬБІ З ФІНАНСУВАННЯМ ТЕРОРИЗМУ

Проблема боротьби з фінансуванням тероризму – порівняно «молода» проблема яка постала перед світовою спільнотою. Лише в кінці 90-х років минулого століття міжнародні організації звернули свою увагу на цю проблему. Однак терористичні акти, що відбулися уже на початку нинішнього століття в США, сколихнули всю планету. Міжнародні організації, ООН та прогресивні сили людства змушені були активно та наполегливо працювати саме у сфері протидії фінансуванню тероризму.

9 грудня 1999 року Генеральною Асамблеєю ООН було ухвалено Міжнародну Конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму. Зазначена Конвенція вимагає від держав, що її підписали, оголосити злочином за законом деякі дії та встановити підсудність окремих осіб та організацій, що фінансують терористичну діяльність, застосувати до них екстрадицію або піддати судовому переслідуванню. Фактично, у згаданій Конвенції вперше було здійснено спробу уніфікувати поняття фінансування тероризму та поширення міжнародного співробітництва на сфери розслідування, екстрадиції осіб, що займаються тероризмом, а також їх судового переслідування.

Наразі зрозуміло, що одним із вкрай важливих напрямків боротьби з тероризмом є блокування підживлюючих його фінансових потоків. Слід зазначити, що ще й досі міжнародне співробітництво у цій сфері перебуває у стадії становлення та потребує більш тісної співпраці та взаємодії на міждержавному рівні. Не дивлячись на те, що співпраця у цьому напрямку останнім часом дещо покращилась, однак ще й досі спостерігаються: відносно легке переміщення грошових коштів між країнами; наявність банківської таємниці в деяких країнах; наявність офшорних зон. Призвели до такої ситуації певні політичні та економічні причини, а також недооцінка можливості використання зазначених фінансових механізмів певними злочинними та терористичними організаціями чи окремими особами. Лише зараз з’являється розуміння, що припинення фінансування – це вирішальний елемент системи запобігання та недопущення тероризму. Це надзвичайно актуальним є на нинішньому етапі розвитку цивілізації, коли терористична діяльність на транснаціональному рівні ставить під загрозу будь-яку державу.

Трагічні події 11 вересня 2001 року в Сполучених Штатах Америки викликали посилення міжнародного співробітництва у цій сфері. Багато країн та міжнародних організацій активізували свою діяльність. Рада Безпеки ООН, діючи у відповідності до положень глави VII Статуту ООН, що покладає на неї обов’язки по збереженню миру та міжнародної безпеки, прийняла Резолюцію № 1373, якою зобов’язала членів ООН запобігати та протидіяти фінансуванню терористичної діяльності шляхом введення до своїх кодексів кримінально-процесуальних норм, що дозволяють покарати кожного, хто свідомо надає фінансову підтримку тероризму, своєчасно заморожувати фінансово-економічні ресурси кожного, хто виконує терористичні акти або сприяє їхній реалізації, та забороняти своїм громадянам і особам, що знаходяться на території держави, надавати будь-яку економічну чи фінансову допомогу подібним особам та організаціям.

Відповідно до ухваленої Резолюції було утворено спеціальний комітет, який повинен слідкувати за виконанням державами зобов’язань, що покладені Радою Безпеки ООН.

Значний внесок у боротьбі проти фінансування тероризму вносить ФАТФ – група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF - Financial Action Task on Money laundering). ФАТФ представляє собою міжнародну параоганізацію, що покликана розробляти політику, спрямовану на формування необхідної політичної волі з тим, щоб націлити національне законодавство держав-членів на боротьбу, перш за все, з відмиванням коштів.

На даний час, серед наукових досліджень вітчизняних науковців, проблема фінансування тероризму є найменш вивченою серед усіх складових тероризму. Дослідження, що проводяться зосереджені на аспектах протидії тероризму, запобіганню тероризму, правовим аспектам відповідальності за терористичні прояви, феномену тероризму як національної загрози тощо. Водночас, проведені наукові дослідження не розглядають проблему фінансування тероризму, а коли і торкаються її, то лише побічно висвітлюючи окремі фінансові інструменти не охоплюючи проблему в цілому.

Разом з тим напрацювання та створення ефективної системи запобігання фінансування тероризму можливе лише у результаті проведення комплексного дослідження феномену фінансування тероризму та виявлення вразливих елементів цієї системи. Вплив та контроль зі сторони держави за цими вразливими елементами дасть змогу запобігти та не допустити появу системи фінансування тероризму та дозволить попередити терористичні прояви.