Ветеринария /2.Зооинженерия

Шаталін Д.Б.

Дніпропетровський хіміко-технологічний університет.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗАСТОСУВАННЯ РВБД В РАЦІОНАХ ПІДСИСНИХ СВИНОМАТОК

Однією з актуальних соціально-економічних та екологічних проблем сучасного суспільства є захист довкілля від тваринних, рослинних, побутових та промислових відходів, які є джерелом забруднення навколишнього природного середовища. Основним інноваційним способом їх утилізації є біоконверсія.[1]

Біоконверсія – це трансформація речовин із однієї форми в іншу біологічними агентами (живими організмами чи ферментами). За допомогою винаходів біоконверсії з відходів різного походження можна одержати різноманітну продукцію – високоякісне органічне добриво, білкові та вітамінні кормові добавки, альтернативні носії енергії тощо.

Одним із ефективних і екологічно безпечних методів біоконверсії є вермікультивування за допомогою дощових черв’яків, зокрема, гібрида червоного каліфорнійського черв’яка. [2]
В теперішній час гостро стоїть питання нових повноцінних збалансованих кормів та біологічно активних кормових добавок. Одним з таких продуктів являється РВБД (рослинна вуглеводно-білкова добавка ), отримана на основі глибокої біологічної переробки відходів агропромислового комплексу за допомогою вермикультури.

Поживна цінність РВБД складає 0,48 корм.од. в одному кілограмі при

17,8 % сирого протеїну у сухій речовині. В складі РВБД нараховується 18

амінокислот, в тому числі лізин, метіонін, триптофан, макро- та мікроелементи (магній, залізо, мідь, марганець та цинк), вітаміни В1, В2, РР. Враховуючи наявність цілого комплексу біологічно активних речовин, нами досліджено застосування РВБД на різних групах свиней. [3]

В умовах фермерського господарства було проведено дослід на підсисних свиноматках з метою визначення можливості впливу добавки на імунну систему тварин, про що свідчить рівень збереження поросят. В середніх за розміром свиногосподарствах із сучасних технологій, необхідно впроваджувати сухий тип годівлі свиней кормосумішками, збагаченими біологічно активними добавками, проводити раннє відлучення поросят у віці 35 - 42 днів, що дає вищу гарантію їх виживання в менш сприятливих умовах утримання в селянських господарствах, ніж відлучення у 28-денному віці, як це проводиться у свинокомплексах.

Для досліду було відібрано 18 свиноматок великої білої породи, які були розділені на 3 групи за принципом аналогів з урахуванням їх продуктивності, віку.

Підсисні свиноматки розташовувалися індивідуально по станкам в одному свинарнику, обслуговувалися одним оператором. Дослід тривав 40 днів.

До складу раціона свиноматок контрольної групи входило 2 кг подрібненого зерна кукурудзи, 1 кг ячміня та 1 кг гороху. З метою насичення клітковиною в раціон було введено 1 кг сінного люцернового борошна, а для насичення протеїном та амінокислотами 0,4 кг соняшникової макухи. Нестачу кальція компенсували введенням годівної крейди, а фосфора - мононатрій фосфату.

У склад раціону тварин другої дослідної групи було введено 0,5 кг РВБД замість 0,1 кг соняшникової макухи для балансу протеїну, а в зміст раціону третьої дослідної групи було введено 1 кг РВБД, для чого вилучили 0,3 кг сінного борошна та 0,1 кг макухи. [3]

Таблиця. Результати застосування РВБД в раціонах підсисних свиноматок (М±m)

Показник	Групи
	I Контр.	II Досл.	III Досл.
Кількість свиноматок в групі, голів	6	6	6
Кількість поросят при народженні всього голів	56	55	55
На одну свиноматку,голів	9,33=0,25	9,16=0,25	9,16=0,25
Кількість поросят при від’ємі,голів	37	42	44
На одну свиноматку, голів	6,16=0,31	7,0=0,25	7,33=0,25
Коефіцієнт достовірності Р		< 0,05	< 0,05
Дотримання поросят до від’єму,%	66,07	76,36	80,00
Маса гнізда поросят при відбиранні,кг	57,66	57,10	57,5

Результати досліджень.

За період підсосу для свиноматок другої групи було витрачено на кожну свиноматку 20 кг РВБД, а в третій групі 40 кг РВБД. Результати науково – господарського досліду свідчать про те, що при використанні РВБД відзначено збільшення проценту збереження поросят в другій групі на 10,3%, у третій на 13,93%, тобто у другій групі отримали більше на 0,84 порося, а у третій на 1,17 гол. Вага гнізда при відлученні у групах практично була однаковою і має 57,6 кг

у першій групі, 57,1 кг у другій групі та 57,5 кг у третій.

Отже, введення в раціон підсосних свиноматок РВБД при частковій заміні сінного борошна і соняшникової макухи по поживності і наявності протеїну, сприяє підвищенню резистентності організму тварин і підвищенню збереження поросят.

Висновки

1. Застосування РВБД в дозі 1,0 кг в раціоні підсисних свиноматок достовірно р<0,05 сприяє підвищенню збереження поросят та дозволяє отримати додатково 1,17 порося на кожному гнізді.

2. Застосування РВБД в дозі 0,5 кг в раціоні підсисних свиноматок надає меньший ефект і сприяє збереженню 0,8 порося на одне гніздо при достовірній різниці р<0,05.

Література :

1. Городний H.M., Мельник И.А., Повхан М.Ф. Биоконверсия органических отходов в биодинамическом хозяйстве. Киев: Урожай, 1990. - С. 170.

2. Жариков Г.А. Биопереработка сельскохозяйственных и промышленных органических отходов вермикомпостированием // Агро XXI, 1999. №7. - С.22.

3. Лебедев П.Г., Усович А.Т. Методы исследования кормов, органов и тканей животных. Изд. 3-е, переработанное и дополненное. М., Россельхозиздат, 1976.-386с.