Бітко С. М., Антонюк О.В.

НТТУ «КПІ»,Київ, Україна

Система потокового і етапного контролю при відборі і контролі юних ватерполістів

Резюме Запропонована система і методика контролю і оцінки технічного, тактичного і функціонального стану юних спортсменів ватерполістів на різних етапах підготовки.

Резюме Предложена система и методика контроля и оценки технического, тактического и функционального состояния юных спортсменов ватерполістів на различных этапах подготовки.

Summary The proposed system and method of monitoring and evaluation, technical, tactical and functional status vaterpolistiv young athletes at various stages of preparation.

Ключові слова: система контролю водне, етапи підготовки, система контролю.

Актуальність. Проблема контролю впливу тренувальних навантажень на організм юного спортсмена – ватерполіста в сучасних умовах має особливу значущість. Головним критерієм оцінки спортсмена в водному поло є перемога на змаганнях, при яких відбувається максимальна реалізація фізичних і морально-вольових якостей і достатньо часто приводить до травм. В умовах тренувальних навантажень в нашому клубі «ВК КИЇВ» ми спробували визначити ступінь і рівень підготовки юних ватерполістів на основі комплексного використання декількох груп критеріїв тестування функціональної і технічної підготовки до змагань. Основними критеріями, використання були: педагогічні, психофізіологічні і фізіологічні.

Вирішення завдань, розглянутих в нашому дослідженні, – яким чином забезпечити комплексне тестування за рівнем підготовки і функціональним станом спортсмена, використовуючи інформативні критерії оцінки і зважати на специфіку виду спорту.

Мета досліджень. Розробити систему і методику контролю технічного, функціонального і психофізіологічного контролю стану юних ватерполістів на базових етапах підготовки для подальшого удосконалення і успішних виступах на змаганнях.

Організація досліджень: Дослідження проводили в Київському Спортклубі «ВК КИЇВ» (Україна). У дослідженнях брали участь:

1. спортсмени середньої вікової групи 12 – 14 років 18 чоловік;

2. юнацькою група 14 -16 років 17 чоловік

Методи досліджень: Аналіз літературних джерел, педагогічні методи, психофізіологічні методи, фізіологічні методики, аналіз результатів досліджень, статистичні методи.

Серед педагогічних методів слід особливо виділити:

1. Індивідуальну роботу із спортсменом

2. Оцінку і обговорення відеозапису технічних і тактичних дій спортсмена

3. Навчання методам концентрації і релаксації особливо перед поєдинком

Психофізіологічні дослідження були представлені методиками:

1. дослідження швидкості простих і складних рухових реакцій;

2. дослідження максимальної швидкості переробки інформації і рухливості нервових процесів при виконанні рухових реакцій;

3. дослідження стійкості і надійності переробки інформації при роботі на субмаксимальній швидкості;

4. дослідження балансу збудження/гальмування у спокої і на субмаксимальній швидкості;

5. дослідження сили нервових процесів;

6. дослідження опору стомленню при роботі максимальної і субмаксимальної інтенсивності.

Методи фізіологічних досліджень представлені системою пролонгованого (багатоденного і регулярного) спостереження за частотою пульсу спортсменів до тренування і після стандартної тренувальної розминки в швидкому темпі.

Дослідження серцево-судинної системи ватерполістів відбувалося по наступній схемі. Показник частоти серцевих скорочень досліджували пальпацією сонної артерії. В стані спокою пульс реєстрували протягом 60 секунд. Після фізичного навантаження реєстрація пульсу здійснювалася за перших 10 секунд після навантаження. Дані реєструвалися і записувалися в комп'ютерну базу даних.

Особливістю комплексної системи, розробленої в ході наших досліджень є її спрямованість на виявлення ступеня впливу тренувальних навантажень на технічні, фізичні, вольові здібності спортсмена. У зв'язку з цим система контролю включала з себе елементи раннього виявлення стану перетренування і недовідновлення, елементи «зациклення» на певних технічних і тактичних станах у окремих спортсменів.

Результати досліджень і їх обговорення.

Система багаторівневого контролю дозволяє певною мірою створити інтегральну оцінку і характеризувати реальні і потенційні можливості спортсменів в деяких оцінних шкалах і на нашу думку можуть відображати різні ступені спортивної підготовки.

Блок педагогічних методів включає показники, що відображають характер спортивної підготовки на попередніх етапах, ступінь розвитку технічної підготовки, рівень розвитку фізичних якостей, розвиток бійцівських якостей – прагнення до перемоги і інших показників специфічних для водного поло.

Педагогічне спостереження і тестування дозволяє оцінити ті особливості, які можуть обмежувати реалізацію спортивного потенціалу і досягнення високих результатів. Вказані тести дозволяють відповісти на питання, якими методами досягнутий отриманий результат – в результаті загальнофізичних, різносторонніх тренувань.

Заздалегідь спортивна підготовка оцінювалася в балах за наслідками зіставлення об'єму, інтенсивності тренувальних навантажень на попередньому етапі і експертної оцінки з урахуванням виступів на змаганнях.

Ступінь розвитку технічної підготовки оцінювався в балах за часом упевненого засвоєння нових технічних прийомів або вдосконалення вже засвоєних.

Рівень розвитку фізичних якостей оцінювався в балах по порівнянному приросту протягом року.

Ступінь розвитку спортивної майстерності оцінювався за наслідками виступу на змаганнях різного рівня.

Розвиток бійцівських якостей в балах оцінювався регулярно двома тренерами, і середня оцінка виставлялася кожного тижня.

Таблиця 1. бальна оцінка педагогічних критеріїв і тестів.

№	Тест	Бали
1	Технічна підготовка	3
2	Фізична підготовка	4
3	Тактична підготовка	5
4	Вольові якості	5

Система психофізіологічних показників дозволяє оцінити стійкість нейродинамічних і психічних процесів спортсмена до фізичних навантажень максимальної інтенсивності, стомлення, дій супротивника. Оцінку індивідуальних показників по кожній з вказаних методик здійснювали шляхом перетворення по формулі загальної оцінки в бальну систему. Верифікація цієї системи проводилася з урахуванням літературних даних і власних спостережень протягом 8 років.

Результати індивідуального аналізу функціональної рухливості нервових процесів свідчить показники швидкості і стійкості переробки інформації достовірно вище у більш кваліфікованих спортсменів незалежно від віку.

Таблиця 2. Оцінка психофізіологічних показників ватерполістів по умовних балах.

№ п/п	Психофізіологічний тест	12-14 років	14-16 років
1	Швидкість простих і складних рухових реакцій;	5	4
2	Максимальна швидкість переробки інформації і рухливості нервових процесів при виконанні рухових реакцій	4	5
3	Стійкості переробки інформації при роботі на субмаксимальній швидкості	3	4
4	Баланс збудження/гальмування у спокої і на субмаксимальній швидкості	4	3
5	Сила Слід зазначити що, в таблиці представлені усереднені показники, вікові особливості ватерполістів, що характеризують швидше, спортсменів які тренуються 3 і більше років. нервових процесів (по Ільіну)	4	4
6	Опір стомленню при роботі максимальної і субмаксимальної інтенсивності	2	4

Особливий інтерес представляє показник опору стомленню і як похідне від нього чинник волі. За нашими спостереженнями цей показник пов'язаний з індивідуальними особовими якостями, характером тренувань, мотивацією і впливом тренера. У наших спостереженнях цей показник досягає максимального балу у найбільш успішних спортсменів незалежно від віку.

Блок досліджень фізіологічних показників і зокрема серцевого ритму (пульсу) характеризувався деякими особливостями. Відомо, що початковий пульс у кожної людини індивідуальний і для бальної оцінки прийняли за 100% середнє значення індивідуальної частоти пульсу кожного спортсмена у спокої.

У юних спортсменів під впливом тренування найчастіше не спостерігається спортивної брадикардії - різкого уповільнення пульсу. У систематично юних, що тренуються, ватерполістів пульс зазвичай декілька частіше чим, у дорослих. Частота серцевих скорочень 1-ої групи варіює в межах 63-68 ударів в хвилину, складаючи в більшості випадків 65—70 ударів. У менш тренованих спортсменів 1-ої групи спостерігається середньою показник цього віку 73-75 ударів в хвилину. Але і бували, зареєстровані випадки підвищення частоти серцевих скорочень до 90 ударів в хвилину. Це пояснюється індивідуальними особливостями серцево-судинної системи деяких спортсменів.

Дослідження частоти пульсу інформативне і у зв'язку з тим, що вона виражено, змінюється при зміні тренованості (таблиця 3).

При наростанні тренованості в обох групах, спостерігається відносне зменшення частоти серцевих скорочень. Це свідчить про економність роботи серцево-судинної системи.

Із збільшенням рівня тренованості у ватерполістів частота пульсу сповільнюється, але не різко, стає відносно постійним. Така закономірність спостерігається, наприклад спортсмена з 2-ої групи .

Таблиця 3. Частота серцевих скорочень у юних ватерполістів на різних етапах тренування (число випадків в %)

ЧСС Період	До 63	63 - 68	68 - 75	Понад 75	Діапазон коливань
До змагань (тренованість недостатня)	-	13,1	43,5	43,4	65 – 90
Після змагань (хороша тренованість)	41,5	21,7	39,1	34,7	60 - 84

Малюнок 1. Зміна частоти серцевих скорочень ватерполістів при підвищенні рівня тренованості. .

Нижня крива відображає реакцію серцево-судинної системи до функціональної проби, а верхня крива – реакцію після функціональної проби. Результати представлені у форматі – «за 10 секунд» унаслідок швидкого відновлення після проби навантаження. ЧСС - частота серцевих скорочень (за 10 секунд)

Оцінка в балах змін реакцій серцево-судинної системи на одноразове навантаження і як реакція адаптації організму спортсмена на систему тренувань достатньо індивідуальна. Динаміка змін пульсу (ЧСС) специфічна для нашого виду спорту і відображає рівень фізичних якостей спортсмена. Бальна оцінка в п’ятибальної системі розраховувалася індивідуально по наступній схемі прийнятою в спортивній медицині наший країни.

Таблиця 4. Оцінка фізіологічних показників зміни частоти пульсу.

Комплексний показник	Бал
Зміна пульсу (ЧСС) на 5 ударів у спокої	1-5
Зміна пульсу (ЧСС) на 2 удари в після навантаження	1-5

Для пролонгованого контролю фізіологічних показників адаптації до навантаження застосована достатньо проста і пластична методика, виконання і реєстрацію якої навчені самі спортсмени, а оперативна оцінка здійснюється тренером після кожного тренування, інтегральна оцінка щонеділі.

Узагальнений аналіз поточного стану спортсмена завершується підведенням результуючої оцінки, яка характеризує поточні перебування спортсмена на конкретному етапі і виражається в балах. За наслідками отриманої інтегральної оцінки розробляється індивідуальний план підготовки і загальна стратегія тренувального процесу на наступний етап.

Інтегральна бальна оцінка, на нашу думку, не заперечує а доповнює окремих бальних оцінок. Вольові якості спортсмена не замінять технічної або фізичної підготовки. На нашу думку бальна оцінка дозволяє в цифровому, зіставному вигляді оцінити зміни рівня підготовки спортсмена від етапу до етапу.

Висновки:

1. Узагальнення досвіду різних сторін підготовки ватерполіста у вигляді системи бальної оцінки дозволяє виявити достоїнства, резерви його стану і кваліфікацію.

2. Система бальної оцінки дозволяє оперативно коректувати тренувальний процес.

3. Необхідність формулювати бальну оцінку дозволяє тренерові постійно в словесній і оцінній формі удосконалювати свій педагогічний досвід.

4. Система різнопланових методик дозволяє пластично доповнювати систему оцінок необхідними методами т методиками.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРІ

1. С.Н. Битко, А.В. Цирульников Особенности психофизиологического состояния высококвалифицированных спортсменов различных типов двигательной активности. Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі (матеріали симпозіуму) Стор. 11. Черкаси 2003 р.

2. Г.В.Коробейников, С.М. Бітко, Л.Д.Сакаль, Г.В. Росоха, І.В.Кулініч Психофізіологічне забезпечення діагностики функціонального стану висококваліфікованих спортсменів. Збірник наукових праць “Актуальні проблеми фізичної культури і спорту” - К 2003с.59

3. Меерсон Ф.З. Адаптация, деадаптация и недостаточность сердца. -М.: Медицина, 1978. -с.339.

4. Мищенко В.С. и др. Оценка перспективности спортсменов на основе физиологических критериев. // Отбор, контроль и прогнозирование в спортивной подготовке. - К., 1990.-С.74-96.