Квапіл В.В

Національний університет харчових технологій,Україна

Тема: Підвищення ефективності використання основного капіталу

 В умовах жорсткої конкуренції, яка характерна для сучасного етапу трансформаційної економіки України, особливе значення для підприємств хлібопекарської галузі харчової промисловості набуває раціональне використання всіх виробничих ресурсів і, насамперед, основного капіталу. У виграші знаходяться ті суб’єкти господарювання, які активно шукають і знаходять резерви росту ефективності використання основного капіталу, повністю реалізують фактори підвищення капіталовіддачі. Ріст віддачі основного капіталу є важливим напрямком підвищення виробництва хлібопекарської галузі, котра посідає четверте місце в структурі виробництва харчової промисловості країни, випускаючи майже 7 % загального обсягу продуктів харчування

 Найважливішим критерієм ефективного використання основного капіталу на підприємстві (у тому числі і харчовій галузі) є показник капіталовіддачі (КВ), який характеризує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основний виробничий капітал підприємства, тобто ефективність використання даних засобів виробництва. При цьому можна виділити декілька рівнів факторів, які визначають ефективність використання основного виробничого капіталу. На першому рівні знаходяться показники питомої виробничої потужності в розрахунку на одну гривню активної частини основного капіталу (ПВПА), ступеня її використання (КВВП) і питомої ваги активної частини основного капіталу (ПВА) у відповідності до наступної мультиплікативної моделі

                                        КВ = ПВПА ´ КВВП ´ ПВА .                                

Під час розрахунку капіталовіддачі на рівні підприємств і галузей як продукція використовується обсяг виробленої продукції або валова додана вартість, на рівні економіки в цілому — вартість ВВП. Середньорічна вартість основних засобів обчислюється за фор­мулою середньої хронологічної з даних про балансову вартість на початок кожного місяця.

Така залежність зберігається і між індексами цих величин, тобто на динаміку капіталовіддачі впливають зміни віддачі активної частини засобів праці та їхньої частки у структурі засобів праці: Iк = Iкa · Ida. Підвищення віддачі активної частини засобів праці, удосконалення структури основних засобів, яке проявляється у зростанні частки їх активно частини, і збільшення обсягу основних засобів є факторами збільшення виробленої продукції. Приріст продукції ΔQ за рахунок кожного фактора дорівнюватиме:

ΔQ = ΔQ (к) + ΔQ (ОЗ), або ΔQ = ΔQ (ка) + ΔQ (da) + ΔQ (ОЗ), 

Q1 – Q0 = (ка1– ка0) · da1ОЗ1 + (da1– da0)ка0ОЗ1 + (ОЗ1 – ОЗ0) · к0.

Збільшення обсягу виробленої продукції за рахунок першого фактора характеризує інтенсивний напрям розвитку виробництва.

основних засобів важливе місце посідає вивчення динаміки капіталовіддачі. З цією метою застосовують індексний метод аналізу.

Індексний метод аналізу дає можливість визначити вплив окремих факторів на зміну середньої капіталовіддачі в абсолютному виразі, як різницю чисельника і знаменника кожного індекс-фактора.

На завершальному етапі аналізу капіталовіддачі на будь-якому рівні узагальнення необхідно оцінити її вплив на випуск продукції.

Економічна природа наведеної функціональної моделі диктує саме таку факторну послідовність, коли кожен наступний фактор випливає з попереднього, містить його елементи і, отже, деякою мірою залежить від нього.

У сучасній економічній науці і практиці існують два основних методологічних підходи до аналізу впливу факторних ознак на результативний показник (капіталовіддачу) – детермінований та імовірнісний або стохастичний, котрі відрізняються між собою застосовуваним математико-статистичним інструментарієм. Детермінований підхід, заснований на передумові функціональної залежності між економічними причинами і наслідком, утворює методологічну базу індексного факторного аналізу, що реалізує так звану аналітичну функцію індексів. У рамках зазначеної функції використовуються два головних методи розкладання абсолютного (відносного) приросту результативної ознаки за факторами – метод ланцюгових підстановок і метод виявлення ізольованого впливу чинників. Метод ланцюгових підстановок є найбільш популярним і простим, але  страждає одним недоліком, який витікає з дуже жорстких передумов, які лежать в основі зазначеного підходу.

Методи кореляційно-регресійного аналізу (КРА) вільні від недоліків індексного факторного аналізу. У їхній основі лежить передумова про кореляційний зв'язок між економічними змінними, що більш адекватно віддзеркалює існуючі об'єктивні закономірності функціонування людино-машинних систем типу харчового підприємства.

Отже, розглянувши дану тему можна зробити наступні висновки:для оцінки руху та ефективності використання основного капіталу необхідним є виділення загальних та окремих для даного підприємства показників; основними показниками визначення ефективності використання основного капіталу є показники рентабельності та ефективності використання основного капіталу; для розрахунку результативності основного капіталу доцільним є використання коефіцієнту ефективності основного капіталу для підприємства харчової промисловості, що показує величину прибутку від його використання, що нараховується на 1 грн середньорічної вартості.

 

Список використаних джерел 

1.     Музиченко, А. О. Рейтингова оцінка фінансового забезпечення розвитку  підприємства / А. О. Музиченко // Економіка АПК. - 2009. - № 11. - С. 84-87.

2.      Павленко, О. П. Ефективність процесу фінансування  основного  капіталу  підприємств АПК в умовах глобалізації та циклічності його відтворення / О. П. Павленко // АгроСвіт. - 2010. - № 21. - С. 42-51

3.     Ступницкая Т.М. К вопросу о классификации основного капитала промышленного предприятия и эффективности его использования / Т.М. Ступницкая // Економічні інновації: зб. наук. праць. – Одеса, 2007. – Вип.30. – С. 368– 377.