Квапіл В.В

Національний університет харчових технологій,Україна

Тема: Економічні та організаційно правові механізми запобігання банкрутству підприємницьких структур

Теоретичний аналіз основних засад організації підприємницької діяльності та визначення особливостей їх прояву в різних державах світу показав, що на розвиток підприємництва в Україні вплинули специфічні фактори макроекономічної ситуації, дія яких зумовлена особливостями перехідної економіки. Зокрема, підприємництво в Україні формувалось під впливом процесів масового роздержавлення і приватизації державних підприємств та створення на їх основі підприємницьких організацій. При цьому функції управління новоствореними підприємствами з недержавною формою власності, як правило, залишались неадекватними до нових умов господарювання. В результаті в Україні сформувалась парадоксальна ситуація, коли майже 40% функціонуючих підприємств є збитковими.

Аналіз зарубіжного досвіду з питань протистояння збитковості підприємницьких структур показав, що в розвинутих країнах світу інститути банкрутства, як інституціональні структури держави, мають широкі повноваження в напрямах ліквідації збитковості у функціонуванні підприємств, використовуючи при цьому не тільки механізми ліквідації, а й реструктуризації, реорганізації, корегування заборгованості, поглинання та інші.

В Україні, не дивлячись на те, що Закон України “Про банкрутство” було прийнято вже в 1992 р., досі не розроблено дієвих механізмів його реалізації. Більш того в силу суб'єктивних і об'єктивних причин, які сформувались в умовах перехідної економіки, держава змушена була прийняти на себе цілу низку функцій, які в розвинутих країнах забезпечуються суб’єктами ринкової економіки. Масове визнання банкрутами збиткових підприємств – це перш за все загострення соціального становища в країні, пов’язаного з тим, що значна чисельність працюючого населення може бути звільнена при ліквідації підприємств–банкрутів. Тому для української економіки пошук шляхів уникнення банкрутства набуває не тільки особливої актуальності, але й потребує розроблення механізмів розв’язання проблемних питань з врахуванням реальної ситуації в країні. З цих позицій в дисертації на основі розробленої класифікації факторів, що впливають на результати діяльності підприємницьких структур, обґрунтовані методологічні підходи до їх дослідження. Автор звертає увагу на те, що одні й ті ж фактори в залежності від ситуації та характеру впливу, можуть забезпечувати ефективний розвиток підприємництва, або призводити до банкрутства. Тому предметом аналізу мають бути не тільки склад факторів, а й характер їх впливу, визначення порогових значень кожного фактору, за межами яких формується загрозлива для підприємств ситуація.

Зокрема, запропонована послідовність діагностики кризового стану підприємства побудована на основі виділення таких п’яти етапів:

- створення інформаційної бази дослідження;

- діагностика кризового стану та загрози банкрутства підприємству;

- прогнозування наслідків виникнення ситуації банкрутства підприємства;

- аналіз та оцінка потенціалу виживання підприємства;

- узагальнення результатів діагностики.

Дослідження показали наявність тенденцій зростання залежності суб’єктів господарювання від позикових та залучених коштів. Значення коефіцієнтів покриття 0,98-1,06, при оптимальному нормативі 2,0-2,5, свідчить про те, що досліджувані підприємства функціонують на межі неплатоспроможності. Про наявність проблемних питань, що можуть сприяти зростанню банкрутств, свідчать також низький рівень ліквідності підприємств, наростання дебіторської та кредиторської заборгованості. Аналіз статистичної звітності показав, що лише за 2001р. у Львівській області за рішенням арбітражного суду було визнано банкрутами 314 підприємств різних галузей економіки, майже половина з яких малі підприємства гуртової та роздрібної торгівлі. При цьому в наступні роки (2002-2005) кількість підприємств-банкрутів та збиткових підприємств області зростає. Індикаторами кризових явищ, крім зростаючої заборгованості і збитковості малих суб’єктів господарювання, в роботі виділені такі як випуск неконкурентоздатної продукції, цінові і структурні диспропорції, зниження продуктивності праці та якості продукції.

Сучасний стратегічний менеджмент теоретично обґрунтовує можливість використання різних стратегій розвитку підприємств, в тому числі із питань запобігання банкрутству. Однак у вітчизняній практиці господарювання вони майже не використовуються. Однією із важливих причин цього є відсутність конкретних методичних рекомендацій до застосування їх у реальних умовах господарювання. З цих позицій в дисертації дана класифікація типових стратегій запобігання банкрутству вітчизняних підприємницьких структур та обґрунтовані найбільш раціональні умови їх використання у сфері вітчизняного підприємництва.

Одним із напрямів забезпечення ефективного розвитку підприємництва в Україні в роботі обґрунтована необхідність вдосконалення чинного законодавства з питань державного регулювання підприємницької діяльності.

Список використаної літератури:

1. Коломієць Н.І. Особливості формування конкурентного середовища серед вітчизняних товаровиробників // Регіональна економіка. – 2002. – №3. – С.229-235.

2. Воляник Г.М., Коломієць Т.В., Коломієць Н.І. Значення депозитних операцій в банківській системі // Проблеми розвитку фінансової системи та обліку / Збірник тез доповідей НУ “Львівська політехніка”. Інститут економіки та менеджменту.

3. Коломієць Н.І. Фінансові проблеми розвитку малого бізнесу в Україні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. (Зб. наук. праць). Вип. 4(ХLІІ). – НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній. – Львів, 2003. – С. 136-142.