Самчук Г.П.
Національний університет харчових технологій
СОТ та
її роль у регулюванні міжнародної торгівлі
Світова організація торгівлі – це одна з
наймолодших міжнародних організацій, яка є правонаступником Генеральної Угоди з
тарифів і торгівлі (ГАТТ). ГАТТ як міжнародна організація вже не існує, але
існує угода ГАТТ, яка значно доповнена і вже не є основним законодавчим актом
міжнародної торгівлі. СОТ почала діяти з січня 1995 року. ЇЇ створення – це
результат важких і багатопланових міжнародних торгових переговорів, в яких
брало участь 125 держав. Переговори, що проводились в рамках ГАТТ, отримали
назву Уругвайський раунд (переговори були відкриті в місті Пунта-дель-Есте,
Уругвай, у вересні 1986р., тому і отримали цю назву).
СОТ має статус
юридичної особи і користується всіма привілеями і імунітетами, що пропонуються
спеціалізованою установою ООН. Бюджет СОТ (127 млн. швейцарських франків
(приблизно 80 млн. дол. США)). затверджується Конференцією міністрів
(Генеральною Радою) і формується з внесків країн-членів. Угода визначає, що в
цій області СОТ буде продовжувати практику ГАТТ. В ГАТТ внесок кожної країни
був пропорційний її частці в міжнародній торгівлі.
Основною метою
створення СОТ стала заміна старої, роздробленої системи ГАТТ новою,
інтегрованою міжнародною організацією, наділеної повноваженнями для діючого
проведення в життя принципів і правил міжнародної торгівлі, погоджених у ході
торгових переговорів. Угода про установу СОТ зводить у єдину, підвідомчу цієї
організації, систему всіх угод і домовленостей, досягнутих в результаті
багатобічних торгових переговорів у рамках ГАТТ. З юридичної точки зору,
практичне застосування результатів "уругвайського" раунду, з огляду
на всю сукупність положень ГАТТ і, особливо, домовленостей
"токійського" раунду, було б значно утруднене, якщо не неможливо.
Тому учасниками
переговорів було прийняте рішення про те, що всі домовленості, досягнуті в ході
багатобічних торгових переговорів, є невід'ємною частиною Генеральної Угоди -
а, отже, і СОТ - і країни, що беруть участь в Угоді, приймають на себе всі
зобов'язання, що містяться в ньому.
Система СОТ
покликана виконувати наступні функції:
На сьогодні СОТ
налічує 144 члени, що охоплює понад 95 відсотків світової торгівлі та понад 85
відсотків населення світу.
Організаційна
структура СОТ визначена в ст. IV Угоди про створення СОТ. Вищим керівним
органом СОТ є Конференція міністрів. Вона збирається не рідше одного разу в два
роки, як правило, на рівні міністрів торгівлі чи іноземних справ країн-учасниць
СОТ. Конференція має повноваження приймати рішення по найбільш принципових
питаннях, наприклад, що стосується нових раундів багатобічних переговорів.
Поточне керування
діяльністю і спостереження за дією угоди і міністерських рішень здійснює
Генеральна рада. Вона збирається кілька разів у рік у Женеві. Як правило, у
Генеральну раду входять посли чи голови представництв членів СОТ. У функції
Генеральної ради також входить дозвіл торгових суперечок між
країнами-учасницями СОТ і проведення періодичних оглядів їхньої торгової
політики.
СОТ являє собою
складний і розгалужений механізм, у якому беруть участь сотні спеціалістів,
експертів у різних областях економіки і права, і який знаходиться в постійному
русі і розвитку.
Особливість СОТ в
порівнянні з іншими міжнародними організаціями полягає в тому, що переговори у
СОТ стосуються мільярдних сум, оскільки в їхньому результаті встановлюються
правила експорту й імпорту товарів і послуг, що безпосередньо торкаються
інтересів споживачів, виробників і конкретних компаній.
СОТ - єдина
організація світового рівня, що виробляє правила міжнародної торгівлі для
забезпечення її максимально можливої передбачуваності і волі, а також
справедливого вирішення конфліктів між країнами-учасницями з будь-яких питань,
що стосуються торгівлі і торгових бар'єрів.
Підводячи підсумок,
варто підкреслити, що система ГАТТ/ВТО займає центральне місце в регулюванні
системи міжнародних економічних відносин, а встановлювані ГАТТ/ВТО норми є,
власне кажучи, міжнародним торговим законом. Знаходячись поза загальним
правовим простором, не будучи членом цієї організації, будь-яка країна прирікає
себе на положення аутсайдера в міжнародній торгівлі, тому що до неї не
застосовуються загальні правила. Це спонукує приєднуватися до системи ГАТТ/ВТО.
Література:
1. Карпенко С. В., Карпенко О.А. Міжнародна економіка. — К.: Університет
"Україна", 2007. — 252с.
2. Міжнародна економіка / За ред. А. П. Румянцева. — К.: Знання, 2006. — 480
с.
3. Поручник А. М. Міжнародна економіка. — К.: КНЕУ, 2005. — 157 с.