Самчук Г.П.

Національний університет харчових технологій

СОТ та її роль у регулюванні міжнародної торгівлі

Світова організація торгівлі – це одна з наймолодших міжнародних організацій, яка є правонаступником Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). ГАТТ як міжнародна організація вже не існує, але існує угода ГАТТ, яка значно доповнена і вже не є основним законодавчим актом міжнародної торгівлі. СОТ почала діяти з січня 1995 року. ЇЇ створення – це результат важких і багатопланових міжнародних торгових переговорів, в яких брало участь 125 держав. Переговори, що проводились в рамках ГАТТ, отримали назву Уругвайський раунд (переговори були відкриті в місті Пунта-дель-Есте, Уругвай, у вересні 1986р., тому і отримали цю назву).

СОТ має статус юридичної особи і користується всіма привілеями і імунітетами, що пропонуються спеціалізованою установою ООН. Бюджет СОТ (127 млн. швейцарських франків (приблизно 80 млн. дол. США)). затверджується Конференцією міністрів (Генеральною Радою) і формується з внесків країн-членів. Угода визначає, що в цій області СОТ буде продовжувати практику ГАТТ. В ГАТТ внесок кожної країни був пропорційний її частці в міжнародній торгівлі.

Основною метою створення СОТ стала заміна старої, роздробленої системи ГАТТ новою, інтегрованою міжнародною організацією, наділеної повноваженнями для діючого проведення в життя принципів і правил міжнародної торгівлі, погоджених у ході торгових переговорів. Угода про установу СОТ зводить у єдину, підвідомчу цієї організації, систему всіх угод і домовленостей, досягнутих в результаті багатобічних торгових переговорів у рамках ГАТТ. З юридичної точки зору, практичне застосування результатів "уругвайського" раунду, з огляду на всю сукупність положень ГАТТ і, особливо, домовленостей "токійського" раунду, було б значно утруднене, якщо не неможливо.

Тому учасниками переговорів було прийняте рішення про те, що всі домовленості, досягнуті в ході багатобічних торгових переговорів, є невід'ємною частиною Генеральної Угоди - а, отже, і СОТ - і країни, що беруть участь в Угоді, приймають на себе всі зобов'язання, що містяться в ньому.

Система СОТ покликана виконувати наступні функції:

На сьогодні СОТ налічує 144 члени, що охоплює понад 95 відсотків світової торгівлі та понад 85 відсотків населення світу.

Організаційна структура СОТ визначена в ст. IV Угоди про створення СОТ. Вищим керівним органом СОТ є Конференція міністрів. Вона збирається не рідше одного разу в два роки, як правило, на рівні міністрів торгівлі чи іноземних справ країн-учасниць СОТ. Конференція має повноваження приймати рішення по найбільш принципових питаннях, наприклад, що стосується нових раундів багатобічних переговорів.

Поточне керування діяльністю і спостереження за дією угоди і міністерських рішень здійснює Генеральна рада. Вона збирається кілька разів у рік у Женеві. Як правило, у Генеральну раду входять посли чи голови представництв членів СОТ. У функції Генеральної ради також входить дозвіл торгових суперечок між країнами-учасницями СОТ і проведення періодичних оглядів їхньої торгової політики.

СОТ являє собою складний і розгалужений механізм, у якому беруть участь сотні спеціалістів, експертів у різних областях економіки і права, і який знаходиться в постійному русі і розвитку.

Особливість СОТ в порівнянні з іншими міжнародними організаціями полягає в тому, що переговори у СОТ стосуються мільярдних сум, оскільки в їхньому результаті встановлюються правила експорту й імпорту товарів і послуг, що безпосередньо торкаються інтересів споживачів, виробників і конкретних компаній.

СОТ - єдина організація світового рівня, що виробляє правила міжнародної торгівлі для забезпечення її максимально можливої передбачуваності і волі, а також справедливого вирішення конфліктів між країнами-учасницями з будь-яких питань, що стосуються торгівлі і торгових бар'єрів.

Підводячи підсумок, варто підкреслити, що система ГАТТ/ВТО займає центральне місце в регулюванні системи міжнародних економічних відносин, а встановлювані ГАТТ/ВТО норми є, власне кажучи, міжнародним торговим законом. Знаходячись поза загальним правовим простором, не будучи членом цієї організації, будь-яка країна прирікає себе на положення аутсайдера в міжнародній торгівлі, тому що до неї не застосовуються загальні правила. Це спонукує приєднуватися до системи ГАТТ/ВТО.

Література:

1.     Карпенко С. В., Карпенко О.А. Міжнародна економіка. — К.: Університет "Україна", 2007. — 252с.

2.     Міжнародна економіка / За ред. А. П. Румянцева. — К.: Знання, 2006. — 480 с.

3.     Поручник А. М. Міжнародна економіка. — К.: КНЕУ, 2005. — 157 с.