ас. Левандовська І.В.

Одеський національний політехнічний університет, Україна

Корпоративна культура як внутрішній фактор конкурентоспроможності

Сучасні українські підприємці приходять до висновку, що розвивається те виробництво, на якому створено згуртований колектив, де зломлені ієрархічні перепони, кожен зацікавлений в командній роботі, в успіху справи, бо від цього залежить його матеріальне благополуччя. Успішніше розвивається те підприємство, колектив якого має добре розвинену корпоративну культуру.

В даний час за кордоном накопичено теоретичний і практичний досвід формування та підтримки корпоративної культури в організаціях. Такі класики менеджменту, як Мескон М. Х., Альберт М., Хедоурі Ф. внесли помітний внесок у дослідження питань формування корпоративної культури. В вітчизняній науці цьому питанню приділяли увагу Савчук Л., Бурлакова А., Віханський О.С., Наумова О.І., Коротков Е.М., Балабанова Л.В., Сардак О.В. та інші.

У сучасній літературі існує досить багато визначень поняття «корпоративна культура». Як і інші терміни організаційно-правових дисциплін, цей не має єдиного тлумачення, але смислове значення його зберігається в різних трактуваннях. Розглянемо найбільш поширені:

Автор	Визначення
М. Мескон [1]	клімат в організації; вона відображає звичаї, притаманні організації
К. Голд [2]	це унікальні характеристики особливостей організації, того, що вирізняє її серед інших галузей
Співак В.А. [3]	система матеріальних і духовних цінностей, проявів, взаємодіючих між собою, властивих цій корпорації, що відображають її індивідуальність і сприйняття себе та інших у соціальній та речовинної середовищі, що виявляється в поведінці, взаємодії, сприйнятті себе і навколишнього середовища
Козлов В.В. [4]	система формальних і неформальних правил і норм діяльності, звичаїв і традицій, індивідуальних і групових інтересів, особливостей поведінки працівників організації, стилю керівництва, показників задоволеності працівників умовами праці, рівня взаємного співробітництва, ідентифікації працівників з організацією та перспективами її розвитку
М. І. Магура [5]	система переконань, норм поведінки, установок і цінностей, які є тими неписаними правилами, що визначають, як повинні працювати і вести себе люди в даній організації. При цьому мова йде про переконаннях і цінностях, які поділяються переважною більшістю членів організації
Е.Шейн [6]	система базових уявлень, тобто таких подань, які не просто описані і зафіксовані в документах і яких дотримується група, але таких, які існують у головах людей і відповідно до яких здійснюється їх діяльність в даній організації
С. А. Ліпатов [7]	одна з організаційних підсистем (технологічна і адміністративна), що виконує функції адаптації організації до навколишнього середовища та ідентифікації її співробітників. У цьому сенсі термін «корпоративна культура» описує атрибут або властивість групи і являє собою сукупність поводжень, символів, ритуалів і міфів, які відповідають поділюваним цінностям, властивим підприємству, і передаються кожному члену з вуст в уста в якості життєвого досвіду

Узагальнюючи наведені визначення, можемо дійти висновку, що корпоративна культура – це система цінностей, переконань, вірувань, уявлень, очікувань, символів, а також дійових принципів, норм поведінки, традицій, ритуалів і т.д., які склалися в організації або її підрозділах за час діяльності та які приймаються більшістю співробітників.

Поведінка більшості співробітників безпосередньо впливає на результати роботи підприємства. Таким чином, формуючи корпоративну культуру, що сприяє психологічному комфорту працівників та їх зацікавленості в успіху справи, можна впливати на конкурентоспроможність підприємства в цілому.

Література

1. Майкл Мескон. Основы менеджмента [Електронний ресурс] Режим доступу: http://polbu.ru/mescon_management/

2. Gold K. Managing for Success: A comparison of the private and public sectors // Public Administration Review. - 1982. - Nov.-Dec. - P.

3. Спивак В.А. Корпоративная культура: учебник для вузов / В. А. Спивак. – Спб.: Изд-во «Питер». – 2009. – 352 с.

4. Козлов В.В. Корпоративная культура: учебное пособие / В.В. Козлов. – М.: Альфа-Пресс. – 2009. – 301 с.

5. Магура М . И. Организационная культура как средство успешной реализации организационных изменений [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.tsyganok.ru/pubs/pub.asp?id=2138

6. Shein E.H. Organizational Culture and Leadership: A dynamic view. — San Fransisco. CA.: Jossey-Bass Inc., 1985.

7. Липатов С. А. Организационная культура: концептуальные модели и методы диагностики / С. А. Липатов // Вестник М ГУ. Серия 14. Психология. — 1997. — № 4. — С. 62-63.