История / 2. Общая история

Новік Г. Е.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Тварини навколо Світового дерева в уявленнях

індоєвропейців: порівняльний аспект

З давніх-давен людство цікавилось своїм минулим, а також шукало зв’язок з тим, що навколо. В результаті пошуків і руху вперед відбувався прогрес, який призвів до формування різних культур з певним набором унікальних рис. Говорячи про спільні риси індоєвропейських народів, не можна не пригадати i про Світове дерево. Світове дерево — модель триєдиної вертикальної структури Всесвіту — три царства: небо (боги), земля (люди), підземний світ (предки). Кожне з цих царств має свою символіку в образах звірів, птахів чи небесних світил [4, с. 423].

Мета дослідження: порівняти уявлення про звірів і птахів, котрі населяють світове дерево, в індоєвропейських народів.

Атрибутом крони Світового дерева, що трапляється майже в усіх міфологіях світу, є образ птахів. У «Старшій Едді» зазначено, що на верхівці ясеню Іггдрасиль сидить орел, як символ єднання землі і неба. Між очей його — яструб Вердфельнір, супутник сонячних богів [5, с. 47].

В іранській міфології згадується священне дерево, яке також відоме як орлине, через те що на ньому зазвичай зображувався птахоподібний Сенмурв, який злітаючи розсипав насіння з дерева по землі. Інший птах збирав його та відносив до джерела, яке розносило насіння по всьому світу [5, с. 48].

Схожі мотиви трапляються і в давніх єгиптян. За їхніми уявленнями, в центрі землі стоїть величезна золота шовковиця. Подібно до іранського Сенмурва, на його вітах перебуває птах Фенікс, що, б’ючись крильми об гілля дерева, розбризкує небесну вологу. Шумерське дерево Хулуппу, описане в поемі «Гільгамеш, Енкіду та нижній світ» є уособленням Світового дерева і в його зображенні використаний образ небесного птаха Анзуда, що сидить у кроні дерева [5, с. 48] і вивів пташеня [2].

Світове дерево індійської міфології — це фігове дерево Ашваттха, перевернуте корінням угору. На його верхівці сидить дві пташки [5, с. 48]. Одна їсть солодкий плід, а друга дивиться, не торкаючись до нього [1].

Звертаючись до слов’янської міфології, бачимо, що для неї також характерні загальносвітові символи в зображенні Світового дерева. Зазвичай на прадавньому яворі сидить два чи три голуби, інколи — сивий сокіл, з появою яких починається творення світу [5, с. 48].

Не менш поширений образ плазунів, що часто є обов’язковим під час зображення коренів Світового дерева. Змій є антиподом птаха. Він так само уособлює первісну стихію, однак таку, що навпаки поглинає, звужує простір. Тому цей образ набуває негативних рис «злого демона, який затримує благодатну вологу дощів, спричинює посухи та неврожаї». В скандинавській міфології існує опис трьох коренів Іггдрасилю, що простягаються до неба, пекла та до країни велетнів хмар та туманів і це коріння постійно гризе дракон Нідхегг, у якому дослідники вбачають образ скандинавського світового змія Йормунганда [5, с. 49].

В зображенні іранського Хулуппу змій облаштував гніздо в корінні. В слов’янському фольклорі також зберігся зв’язок образу Світового дерева з хтонічними істотами: «На морі, на окіяні, на острові на Буяні стояв дуб дубнястий: під тим дубом сиділа черепаха, всім гадинам старшаха…» [5, с. 49].

Символічно зображується і стовбур Світового дерева. В «Старшій Едді» між орлом у кроні та драконом біля підніжжя повсякчас снує білка Рататоск, що є посередником між небом та землею. В цей час листя та кору дерева знищує коза Хейдрун та олень Ейктюрмир [5, с. 49]. Біля Іггдрасилю збираються боги (аси), щоб вершити правосуддя, верховний бог Один прив’язує до його стовбура свого коня з вісьмома ногами Слейпніра [3].

Образ білки є й у «Слові о полку Ігоревім». В слов’янській міфології біля стовбура також зазвичай розміщували людей, звірів та бджіл. Подібні малюнки трапляються на гуцульських і буковинських писанках [5, с. 50].

Отже, на нашу думку, образи тварин навколо Світового дерева пов’язані зі спільними асоціаціями, які виникали в людей при спостереженні на тих чи інших звірів навколо себе і, відповідно, їх звичним місцем у природі. Саме тому така птаха як, наприклад, орел, сокіл або яструб були уособленнями мудрості, благородства і знаходилися у верхній частині дерева, в той час як антипод у вигляді змії або дракона були уособленнями негативних рис. Різницю видів тварин кожного народу можна пояснити особливостями географічного положення й специфікою сприйняття.

1. Ашваттха : [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_myphology/1739/АШВАТТХА

2. Гильгамеш, Энкиду и нижний мир : [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://khazarzar.skeptik.net/books/shumer/enkidu.htm

3. Иггдрасиль : [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://drunemeton.itersuum.ru/yggdrasil.htm

4. Місінькевич О. Світове дерево у поетичному контексті неокласиків / О. Місінькевич // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадського. Серия «Филология. Социальные коммуникации». — Т 22 (61). 2009. — № 1. — С. 422–425.

5. Міщенко А. Уявлення українців про світове дерево у порівняльному контексті / А. Міщенко // Етнічна історія народів Європи. — 2010. — Вип. 31. — С. 47–54.