Бойко В.В., Моісеєнко А.С., Ткаченко А.С., Гопкалов В.Г.,
Шеховцова Е.В., Моісеєнко Ю.А., Ткаченко М.О.
ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії
ім. В.Т. Зайцева НАМН України»,
Харківський національний медичний університет
СТАН ГОСТРОФАЗОВИХ БІЛКІВ І ВМІСТ БІЛКОВИХ
ФРАКЦІЙ СИРОВАТКИ КРОВІ У ХВОРИХ НА КОЛОРЕКТАЛЬНИЙ РАК, ЩО УСКЛАДНЕНИЙ ОБТУРАЦІЙНОЮ
НЕПРОХІДНІСТЮ
Проблема
діагностики, лікування та прогнозування перебігу колоректального раку (КРР),
особливо його ускладнених форм, в багатьох країнах світу, в тому числі України, набуває значної актуальності. В світовій онкологічній
структурі захворюваності КРР займає стабільне 3-4 місце. Щорічно на нашій
планеті реєструється близько 800 тисяч хворих, які вперше захворіли на рак
ободової і прямої кишки та 440 тисяч смертей від цієї патології [1-3]. Особливе
занепокоєння останнім часом викликає збільшення запущених форм КРР. Причому, ця
ситуація є характерною не тільки для регіонів України, Росії, але й для країн
Західної Європи та США [4-6]. Згідно з літературними джерелами від 20% до 55%
вперше зареєстрованих хворих на рак прямої кишки мають місцево інфільтративне
поширення на сусідні органи і тканини, що не дозволяє видалити патологічний
осередок оперативним шляхом [7, 8]. Це призводить до високої смертності даного
контингенту хворих уже в перші місяці лікування, внаслідок ускладнень перебігу
захворювання: періфокальне запалення, перфорація товстої кишки, розпад пухлини,
кровотеча, анемія, кишкова непрохідність, проростання в сусідні органи і
тканини. Наявність ускладнень, в свою чергу, обмежує можливість оперативного і
хіміопроменевого лікування пацієнтів. За даними багатьох авторів обтураційна
непрохідність є найчастішим ускладненням раку товстої кишки і складає від 10 до
70% серед всіх ускладнень [1, 6]. Тому, лікувальні методи при обтураційній
непрохідності обмежені, як правило, розвантажувальною колостомією і подальшим
симптоматичним лікуванням [9, 10]. Незважаючи на позитивну динаміку і
безсумнівний прогрес у лікуванні раку товстої кишки, актуальною проблемою
залишається обґрунтування комплексного підходу до тактики та об'єму
індивідуальних хірургічних втручань в залежності від стану інтегративних систем
управління гомеостазом, міжтканинних і міжклітинних комунікативних зв'язків
сполучної тканини, системно-антисистемної взаємодії метаболічних і
біоенергетичних процесів, як прогностичних показників ефективності лікування і
виживання хворих на злоякісні пухлини.
Метою роботи було вивчення спектру білків сироватки
крові і деяких гострофазових білків у хворих колоректальним раком ускладненим
обтураційною товсто-кишковою непрохідністю і обґрунтування її прогностичного
значення для діагностики ступеня тяжкості перебігу хвороби.
Матеріали і методи дослідження.
Під наглядом
знаходилося 73 пацієнта хворих на колоректальний рак (КРР) з компенсованою і
субкомпенсованою обтураційною непрохідністю товстого кишечника, які перебували
на обстеженні і лікуванні в Харківському обласному онкологічному центрі.
Діагноз КРР було підтверджено клінічними і гістологічними методами дослідження.
Із всієї групи хворих у 44 була компенсована, а у 29 пацієнтів субкомпенсована
товсто-кишкова обтураційна непрохідність. Відповідно до локалізації
патологічного процесу у 29 хворих було діагностовано рак прямої кишки (РПК) –
із них у 21 пацієнта встановлена ІІІ стадія пухлинного процесу з компенсованою
обтураційною непрохідністю і у 8 хворих IV стадія раку з субкомпенсованою
обтураційною непрохідністю, у 14 пацієнтів визначався рак попереково-ободової
кишки (РПОК), - із них у 6 діагностовано ІІІ стадія раку, а у 8 - IV стадія, відповідно з
компенсованою і субкомпенсованою непрохідністю товстої кишки; у 16 хворих було
встановлено рак сліпої кишки (РСлК), - із них, у 9 пацієнтів була діагностовано
ІІІ стадія і у 7 - IV
стадія пухлинного процесу, відповідно з компенсованою і субкомпенсованою
обтураційною непрохідністю; у 14 хворих спостерігався рак сигмоподібної кишки (РСигК),
- із них у 8 пацієнтів встановлена ІІІ і у 6 хворих - IV стадія раку, відповідно з
компенсованою і субкомпенсованою непрохідністю товстої кишки. Вік пацієнтів
перебував у межах від 50 до 72 років, - із них чоловіків 38 і 35 жінок. До
групи порівняння було залучено 18 умовно здорових пацієнтів аналогічного віку і
статі без онкології. Програма дослідження передбачала вивчення загальноприйнятими
методами вмісту у плазмі крові хворих і умовно-здорових пацієнтів деяких
показників гостро-фазових білків: церулоплазміну [11, 12], гаптоглобіну [1, 3],
С-реактивного білку, α1–кислого глікопротеїну, α1–антитрипсину
[14-16]. Білковий спектр сироватки крові визначали турбідиметричним методом за
допомогою денатуруючого диск-електрофорезу у поліакриламідному гелі [16, 17].
Окислювальна
модифікація білків сироватки крові досліджувалася по вмісту 2,4–динітрофенілальдогідразонів
(2,4-ДНФАГ) і 2,4–динітрофенілкетогідразонів (2,4–ДНФКГ) [17]. Статистична
обробка результатів дослідження виконувалася за допомогою пакету прикладних
програм STATISTIKA 6.0 з оцінкою
вірогідності різниці за Стьюдентом–Фішером.
Результати дослідження і їх обговорення.
Результати
дослідження вмісту білків гострої фази у сироватці крові хворих на КРР виявили
підвищення С-реактивного білку в 4,38 і 7,49 рази, відповідно при компенсованій
і субкомпенсованій обтураційній товсто-кишковій непрохідності (табл.1)
Церулоплазмін
підвищувався у 1,75 і 2,81 рази, а гаптоглобін у 1,79 і 2,53 рази, відповідно
при компенсованій і субкомпенсованій непрохідності товстої кишки. На цьому фоні
відмічалося також підвищення α1–кислого глікопротеіну у 2,54 і
3,52 рази, та α1–антитрипсину у 1,83 і 2,56 рази, відповідно
при компенсованій і субкомпенсованій обтураційній непрохідності. Ці дані
свідчать, що у хворих при даній патології наявні запальні процеси до яких
залучена печінка і інші органи та тканини. Відомо, що інтегральним показником
білок-синтетичної функції печінки являються білки сироватки крові. Аналіз протеїнограм
показав значне зниження в сироватці крові вмісту альбумінів, α1–
і α2–глобулінів, γ–глобулінів при збільшенні вмісту
β–глобулінів (табл.1).
Таблиця 1
Стан показників гострофазових
білків і вміст білкових фракцій у сироватці крові хворих на КРР з ускладненою
обтураційною непрохідністю
|
Показники |
Група спостереження М±m |
||
|
Умовно здорові (n=18) |
Компенсована
непрохідність – III стадія (n=44) |
Субкомпенсована
непрохідність – IV стадія (n=29) |
|
|
С-реактивний білок (мг/л) |
35,4±2,8 |
176,3±13,7* |
265,4±15,6* |
|
Церулоплазмін (мкмоль/л) |
1,68±0,14 |
2,95±0,22* |
4,73±0,38* |
|
Гаптоглобін (г/л) |
1,53±0,17 |
2,74±0,25* |
3,88±0,32* |
|
α1-кислий
глікопротеїн (г/л) |
0,72±0.06 |
1,83±0,17* |
2,54±0,33* |
|
α1–антитрипсин
(г/л) |
0,53±0,05 |
0,97±0,08* |
1,36±0,12* |
|
Білкові фракції(%): альбуміни α1-глобуліни α2–глобуліни β–глобуліни γ-глобуліни |
58,9±3,60 |
32,35±2,43* |
26,3±1,85* |
|
4,7±0,22 |
2,6±0,47* |
2,3±0,27* |
|
|
8,3±0,33 |
5,8±0,76* |
4,5±0,46* |
|
|
12,5±0,94 |
18,35±2,6* |
28,4±1,53* |
|
|
15,6±1,5 |
3,14±0,57* |
2,93±0,38* |
|
Примітка:*
різниця вірогідна р<0,05
Так,
альбуміни знижувалися у 1,63 і 2,23 рази, α1–глобуліни у 1,8 і
2,04 рази, α2–глобуліни у 1,43 і 1,84 рази, γ–глобуліни у
4,96 і 5,32 рази на фоні підвищення β–глобулінів у 1,46 і 2,27 рази,
відповідно при компенсованій і субкомпенсованій обтураційній товсто-кишковій
непрохідності. Зменшення вмісту альбумінів, як відомо, приводить до зниження
осмотичного тиску, порушення транспорту вітамінів, гормонів, стероїдів,
біогенних елементів, жирних кислот та ін., що пригнічує загальний метаболічний
стан хворих пацієнтів. До α1–глобулінів та α2–глобулінів
відносяться білки гострої фази – С-реактивний білок, α1 –
антитрипсин, α2 – макроглобулін, церулоплазмін, гаптоглобін.
Зменшення загальної кількості α1–глобулінів при зростанні
С-реактивного білка, церулоплазміну, гаптоглобіну означає на нашу думку про
значне зменшення інших білків, які входять до цієї фракції, можливо фібриногену
і ін. Підвищення в сироватці крові β–глобулінів свідчить про суттєве
зростання у хворих на КРР фракції ліпопротеїнів низької щільності і може
свідчити про розвиток мембранної патології, яка протікає на фоні імунологічної
недостатності. На це вказують результати значного зниження в сироватці крові
γ–глобулінів, які формують в основному антитіла. Відомо, що альбуміни і
глобуліни синтезуються в печінці, тому ймовірно відмічені нами особливості
протеїнограми пов'язані зі структурно-метаболічними порушеннями функції даного
органу в умовах високої інтоксикації організму, гіпоксії і енергетичного голоду
клітин при КРР.
Ці припущення
добре узгоджуються з результатами оцінки окислювальної модифікації білків
сироватки крові, які показали підвищення 2,4–ДНФАГ у 2,04 і 2,16 рази, а 2,4
ДНФКГ у 1,83 і 2,03 рази, відповідно при компенсованій і субкомпенсованій
обтураційній непрохідності товстої кишки (табл.2).
Таким чином,
результати дослідження вказують на те, що компенсована і субкомпенсована
обтураційна непрохідність товстої кишки протікає на фоні активації запальних
процесів, пригніченні білок-синтетичної, детоксикаційної функції печінки,
біоенергетичних процесів та імунологічної недостатності, які супроводжуються
розвитком мембранної патології в основі якої лежать механізми стимуляції
окислювального метаболізму. Найбільш прогностично значущими показниками оцінки
ступеня тяжкості перебігу обтураційної непрохідності є рівні С-реактивного
білку, α1–кислого глікопротеїну і γ–глобулінів. Важливими
засобами корекції гомеостатичної функції організму хворих КРР можуть бути детоксикаційна,
імуномодулююча, біоенергетична і антирадикальна підтримка в комплексній
програмі хірургічного лікування.
Таблиця 2
Вміст продуктів окислювальної модифікації білків у
сироватці крові хворих на КРР з компенсованою і субкомпенсованою обтураційною непрохідністю
|
Показники |
Група спостереження М±m |
||
|
Умовно здорові (n=18) |
Компенсована
непрохідність (n=44) |
Субкомпенсована
непрохідність (n=29) |
|
|
2,4 – ДНФАГ(од. опт.
щільн. /г. білка, λ=370нм) |
21,43±1,65 |
43,86±1,78* |
46,33±1,54* |
|
2,4 – ДНФКГ(од. опт. щільн. /г.
білка, λ=380нм) |
25,72 |
47,23±2,15* |
52,93±2,46* |
Примітка:* різниця вірогідна
р<0,05
Література
1. Рак в Украине, 2009-2010. Заболеваемость, смертность,
показатели деятельности онкологической службы. - Бюл. Национального
канцер-реестра Украины. - К.: 2011. - №2. - 108 с.
2. Ferlay J. Estimates of
worldwide burden of cancer in 2008. GLOBOCAN 2008/ J. Ferlay, H. R. Shin, F.
Bray [et al.] // Int. J. Cancer. – 2010. – № 127. – P. 2893-2917.
3. Заридзе Д.Е. Эпидемиология и профилактика рака /Д.Е.
Заридзе // Вести РАМН. – 2001. - №9. – С. 6-14.
4. Перепадя С.В. Прогностическое
значение метаболитов обмена аминокислоты L-триптофана у больных раком толстого кишечника /С.В.
Перепадя, В.И. Жуков, Ю.А. Винник [и др.] // Вісник проблем біології і медицини. – 2009. –
Вип. 2. – С. 93-97.
5. Винник Ю.А. Состояние обмена
мелатонина у больных колоректальным раком и его прогностическое значение в
патогенетическом лечении /Ю.А. Винник, С.В. Перепадя, В.И. Жуков [и др.] // Ж.
Вісник проблем біології і медицини. – 2009. – Вип. – 2. – С. 49-52.
6. Чиссов В.И. Злокачественные новообразования в России в 2005
году /В.И. Чиссов, В.В. Старинский, Г.В. Петрова // – М. – 2007. – 164с.
7. Жуков В.И. Особенности
микробиоценоза у больных колоректальным раком / В.И Жуков,
С.В. Перепадя, О.В. Зайцева [и др.] // Матер. VI Междунар. научно-практ. конф.: Новейшие научные
достижения. – Болгария. - 17-25 марта 2010. – Т. 15. – С. 16-19.
8. Жуков В.И. Исследование
профиля микробиоценоза кишечника у больных колоректальным раком / В.И. Жуков,
С.В. Перепадя, О.В. Зайцева [и др.] // Проблеми екології та медицини. – 2010.
–Т. 14, №1-2. – С.8-11.
9. Макаров О.Г. Лечение рака
толстой кишки, осложненного кишечной непроходимостью / О.Г. Макаров // Колопроктология.
– №3 (13). – 2005. – С. 39-43.
10. Пахомова Г.В. Выбор объема
оперативного вмешательства при обтурационной непроходимости ободочной кишки /
Г.В. Пахомова, Н.С. Утешев, Т.Г. Подловченко [и др.] // Хирургия. – 2003. – №6.
– С. 55-59.
11. Мошков К.А. Определение ферментативной активности и
иммунореактивности церулоплазмина в сыворотке крови человека / К. А. Мошков // Лаб. Дело. – 1985. – № 7. – С.
390-395.
12. Подильчак М.Д. Клиническая энзимология
/ М.Д Подильчак // Здоров’я. – 1967. – 286 с.
13. Архипова О.Г. Методы
исследования в профпатологии/ О.Г. Архипова // Медицина. – 1988. – 207 с.
14. Колб В.Г. Справочник по
клинической биохимии/ В.Г Колб, В.С. Камышников // Изд-во Беларусь, Минск. –
1982. – 366 с.
15. Мешков В.В. Лабораторные
методы исследования в клинике. Справочник / В.В. Мешков // М.: Медицина. – 1987. – 368 с.
16. Кондрахин И.П. Клиническая
лабораторная диагностика в ветеринарии: Справочное издание /И.П. Кондрахин,
Н.В. Курилов, А.Г. Малахив [и др.] // Агропромиздат. – 1985. – 287 с.
17. Гааль Э. Електрофорез в
разделении биологических макромолекул / Э. Гааль, Г. Медьеши, Л.Верецкеи – М:
// - 1982 – С. 448.
18. Дубинина Е.Е. Окислительная
модификация белков сыворотки крови
человека, метод ее определения / Е.Е.Дубинина, Р.О. Бурмистрова, Д.А. Ходов [и
др.] // Вопросы мед. химии. – 1995. – Т. 41, № 4. – С. 24-26.