Педагогические науки /3 Методические основы воспитательного процеса

 

К.п.н, Барановська І.Г.

 

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського, Україна

 

Реалізація педагогічного потенціалу народних традицій у вихованні дітей дошкільного віку

В концептуальних положеннях про основи національного виховання вказується на важливу вимогу сьогодення щодо використання народних традицій: не лише для відновлення кращих здобутків минулого, а й для того, щоб наситити їх сучасним науковим змістом та міцно стати на відповідний культурно-історичному досвіду нашого народу шлях розвитку вітчизняної освіти та культури. Особливо актуальні ці вимоги для дошкільного етапу життя дитини, який є першоосновою соціокультурного становлення особистості людини.

Сучасні філософи, психологи, педагоги, мистецтвознавці розглядають використання народних традицій в освіті та культурі як проблему соціокультурного розвитку дитини, забезпечення єдності освіти і національної культури, гуманізації виховання, що утверджує право в різнобічному особистісному розвитку на вітчизняних культурних засадах (А.Богуш, Л.Бодаліної, О.Вишневський, Т.Вороніної, П.Кононенко, А.Шевчук та інші).

Традиції і виховання – ці два поняття взаємопов’язані, вони не існують одне без одного. Адже так повелося в історії людства, що кожен народ від покоління до покоління передає свій суспільний та соціальний досвід, духовне багатство як спадок старшого покоління молодшому. Так створюється історія матеріальної і духовної культури народу, формується його самосвідомість. Народ завжди виступає вихователем молодого покоління, а виховання в свою чергу набуває народного характеру. «Чи дивно після цього, зауважував К.Ушинський, що виховання, створене самим народом і побудоване на народних основах, має ту виховну силу, якої немає в найкращих системах, побудованих на абстрактних ідеях або запозичених в іншого народу» [3].

Перлини виховної мудрості та досвіду народу, невичерпна своєрідність форм і засобів народного виховання становлять золотий фонд народної педагогіки – скарбниці народних традицій виховання дітей. Народні традиції є виявом історичної пам'яті, самовизначення та оберегом культури, мови, релігії, звичаїв народу, вони складають ту основу, на якій базується єдність усіх поколінь українського народу, і навіть більше єдність усіх етносів, що населяють Україну. Народні традиції забезпечують формування вірності Вітчизні, національним вартостям, а через них і вічним загальнолюдським цінностям. Народні традиції це самобутнє культурно-мистецьке явище, що представляє собою усталений досвід виховання попередніх поколінь, який міститься в різних видах, жанрах, формах народного мистецтва [2]. Таким чином, педагогічна сутність народних традицій полягає у вихованні та відтворені в наступних поколіннях того кращого, що вироблено українським народом упродовж усієї історії свого існування.

Дошкільне дитинство – один з найважливіших етапів життя дитини, що значною мірою визначає її подальший розвиток. Дошкільний вік – це сензитивний період для формування особистості дитини, набуття нею першого соціального досвіду, розвитку емоцій, почуттів, мотивів, засвоєння моральних норм поведінки, оволодіння мовою, формування якостей та рис характеру. Усі новоутворення дошкільного віку є не сумою знань, а певним рівнем пізнавальної активності, самостійності та творчості. Завдання вихователя дошкільного закладу – вміло використати сензитивність дошкільного віку, домогтись, щоб народні перлини стали надбанням не тільки дитячого активного словника, а й нормами моралі та поведінки дитини.

Виховання починається із засвоєння дітьми духовних надбань рідного народу, оволодіння мовою свого народу, пізнання самобутнього національного обличчя. Вихованість (як результат виховання) – комплексна властивість особистості, яка характеризується наявністю і ступенем сформованості соціально цінних якостей і властивостей, що відображають усебічність її розвитку.

Як зазначав Антуан де Сент-Екзюпері, не варто давати дітям готових формул. Формули – пустота. Краще навчити дітей методам і прийомам, які допоможуть їм їх пізнати. Одним з дієвих засобів розв’язання цієї проблеми, на нашу думку, є проектна діяльність. Видатний український педагог Г.Ващенко визначив метод проектів як такий, що забезпечує «пристосування змісту та методів навчальної роботи до особливостей дитячої природи» [1, с. 351 – 353].

На основі методу проектів нами було розроблено методичне забезпечення реалізації педагогічного потенціалу народних традицій у вихованні дошкільників, що дозволило згуртували навколо теми проекту «Ми діти твої, Україно» дітей, вихователів та батьків.

Підготовка та реалізація проекту «Ми діти твої, Україно» проходила у три етапи: підготовчий – вибір та обґрунтування теми проекту, постановка мети проекту, створення народознавчого куточка, проведення зборів для батьків «Сім’я – найменший осередок народу», розробка низки інтегрованих занять для вихованців молодшої групи, комплектація дидактичних та методичних матеріалів; теоретично-практичний – полягав в тому, щоб розширити знання дітей про природу, одяг, побут, символи, звичаї українців на основі народних традицій, познайомити їх з традиційними способами праці, спілкування, залучити до вивчення творів дитячого фольклору, виконання традиційних танцювальних рухів, виготовлення робіт для виставки-ярмарки тощо; творчий – підготовка та проведення виставки-ярмарки дитячих робіт в межах родинного свята «Ми славні діти української родини».

План реалізації проекту «Ми діти твої, Україно»

Етапи

Форми роботи

Інформаційний

Заняття-розмірковування «Українці ми маленькі»

Заняття-роздум «Державні та народні символи України»

Заняття-розвага «Подорож Україною»

Мотиваційно-діяльнісний

Бесіда «Правила дбайливого українця»

Заняття-розмірковування «Дружба та мир значно кращі за сварку»

Заняття-пригода «Доброта велика сила»

Заняття-пригода «Працьовитим бути краще, ніж неробою ледачим»

Трудове заняття «Печу, печу хлібчик»

Музичне заняття

 «Ту-ру-ру, ту-ру-ру, варим кашу круту!»

 

Музейне заняття (віртуальна-подорож) «В гостях у бабусі Одарки та дідуся Івасика»

Образотворче заняття «Рукотворні рушники»

Музичне заняття «Тапці, ручки, тапці, підемо до бабці!»

Творчий

Виставка-ярмарок дитячих робіт

Родинне свято «Ми славні діти української родини»

Викладене вище дозволяє стверджувати про значний педагогічний потенціал народних традицій, який реалізується завдяки впровадженню спеціально підготовлених інтегрованих занять, репертуару та створенню педагогічних умов, а розроблений та впроваджений у практику проект «Ми діти твої, Україно» є цікавим та ефективним.

Проведене нами дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого вивчення та наукового обґрунтування потребує пошук шляхів взаємодії різних видів народного мистецтва у підготовці дошкільників, у забезпеченні наступності змісту і методичних засад виховання дітей молодшого і старшого дошкільного віку на основі народних традицій.

Література

1.    Ващенко Г. Загальні методи навчання: [Підручник для педагогів]. – Київ, українська видавнича спілка, 1997. – С. 331 – 353

2.    Народні традиції у вихованні дошкільнят : методична розробка на допомогу вихователям/ упоряд.: В. Скрипник,  О. Стращенко,  О. Хоменко. -К.: Редакція газет з дошкільної та початкової освіти, 2012. 126 с.. (Бібліотека "Шкільного світу")

3.        Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори : в 2-х т. Т. 2. Проблеми розвитку народної освіти / К.Д. Ушинський ; за ред. А.І. Пискунова ; [пер. з рос.]. – Київ : Рад. шк., 1983. – С. 101.