Филологические науки/3. Теоретические и методологические проблемы исследования языка

канд. філол. наук, доцент Гармаш О.Л.

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького, Україна

Лінгвокогнітивна репрезентація утворення англомовних афіксальних інновацій

Центральна лінія сучасних когнітивних досліджень у лінгвістиці пов’язана з аналізом різноманітних аспектів взаємодії одиниць розумового і мовного рівнів, встановленням загальних закономірностей, принципів та механізмів їх співвідношення [2, с. 34]. При когнітивному підході номінація розглядається як когнітивна діяльність, пов’язана з виникненням і перетворенням певних інформаційних структур, що виникають унаслідок пізнавальної діяльності людини та як відображення реальних предметів чи явищ у її свідомості [1, с. 30].

Ю.А. Зацний наголошує, що в сучасній англійській мові спостерігаєтья "значне зростання кількості афіксальних і складних неологізмів", відсоток яких сягає 65%, що на третину перевищує показники середини ХХ ст. [3, с. 48-49]. До речі, першим принципом когнітивного підходу до словотвірного моделювання є принцип мовної репрезентації досвіду людини, що проявляється крізь призму її діяльності [6, с. 14].

Серед когнітивних передумов виникнення неологізму А.Е. Левицький виділяє особливості, пов’язані з отриманням, опрацюванням, зберіганням та передачею інформації, а також ті, що відображають індивідуалізований характер комунікативної діяльності людини. Особливу роль при цьому, на його думку, відіграє відображувальна діяльність мислення людини, її здатність до категоризації і перекатегорізації, робота людської пам’яті, асоціативна основа образного відображення світу та ігрові основи цього процесу [5, с. 356]

Насамперед зазначимо, що зростання кількості морфологізованих концептів, вербалізованих англомовними дериваційними елементами, провокує розвиток афіксоцентричних метакогнітивних моделей концептуальної деривації (афіксації, афіксоскладання, афіксоскопії). Звернемо увагу на особливості концептуальної деривації за метакогнітивною моделлю афіксації, і процеси вербалізації утворених таким чином лексикалізованих концептів. Розглянемо англомовні лінгво-ментальні одиниці афіксального типу за категоріями, що обслуговують відповідні модуси антропоцентичного ментального континууму, докладніше.

Наразі приріст техноцентричних морфологізованих концептів відбувається завдяки дії таких морфологізованих концептів, як: COMPU-, –cyber, e–, google–, hyper-, i-, info-, micro–, nano-, spam–, tele–, –ware, web–, –wiki–, та ін. Так, морфологізований концепт COMPU-, який демонструє розвиток комп’ютерних технологій насамперед в англомовних країнах, взяв участь у формуванні таких лексикалізованих концептів, як: Compuware, CompuExpert, CompuTaught, COMPUTALK, COMPUSERVICE, COMPUWORLD та інші.

Лінгво-ментальні інновації, що номінують пов’язані із кібернетичною сферою реалії, утворюються головним чином за метакогнітивною афіксальною моделлю за допомогою морфологізованого концепту cyber-. Серед них такі лексикалізовані концепти, як: cyberspace, cybercasing, cyber-reading, cyberkiosk, cyberdisinhibition, cybercity, cyber-control, cyber-affairs, cyberbetrayals, сyber Monday, cyberbalkanization, сyberchondria, cybergriping, cyberpark, cyberpiracy, cyber-squattingcy, cybervigilantism, та ін. Нині кількість ''кібернеологізмів'' навіть не піддається точним підрахункам.

Серед провідних наук біологія посідає одне з чільних місць. Особливо відчувається вплив біологічних інновацій на розвиток лінгво-ментального середовища англійської мови. Одним із найактивніших морфологізованих концептів, що бере участь у процесах концептуальної деривації біоцентричних лінгво-ментальних одиниць, виступає bio–. За його допомогою було утворено чисельні ряди лексикалізованих концептів, що активно використовуються на вербальному рівні експлікації інформації, відтворюючи як значення натуральності (біологічності), так і значення біотехнологічності або зв’язки із біосферою. Серед них такі, як: bio-piracy, bio-advocate, bio-cluster, bio-computer, Bio-Ghosts, Biodetective, bioinformatics, bio-hacker.

Найактивнішим у плані деривації лексикалізованих концептів екологічного характеру виступає морфологізований концепт Eco–, який, власне, і детермінує "екоцентричність" кластерного контенту майбутнього похідного концепту підчас гібридизації дзеркальних варіантів вихідних лінгво-ментальних одиниць. До екоцентричних лексикалізованих концептів, які нещодавно поповнили англомовне лінгво-ментальне середовище, можна віднести такі, як: eco-garden, eco-tour, eco-tourism, eco-anxiety, Eco-Education, eco-efficiency, Eco-bling, eco-friendly, eco-geek.

Сфера економіки і бізнесу продовжує бути одним із головних постачальників інновацій [7], особливо якщо враховувати вже описаний вплив на цю сферу інформаційної революції і необхідність відбиття нових понять, пов'язаних з комп'ютеризацією [4, с. 39]. На позначення реалій електронноі торгівлі та бізнесу в англійській мові виникли численні інновації. Серед них значну кількість становлять ті, що мають у своєму складі морфологізований концепт е- (electronic). Прикладами лексикалізованих концептів, що відносяться до сфери бізнесу та економіки, можуть послугувати: е-shopping, e-contact, E-cash, E-money, ecycling, ewaste, e-business, E-signatures, E-commerce, e-Sign.

Крім того, формування суспільно-політичних концептів відбувається за допомогою цілої низки спеціалізованих морфологізованих концептів: –abilia, –abuse, –aid, –babble, –burger, –buster, –cide, –cracy, –crat, –cred, docu–, –gate, –(a)holic, –head, –in, –ism, –ist, –junkie, –kini, –licious, –line, –mail, narco–, –person, –plex, –ploitation, –(e)rati, –razzi, –savvy, SOCIO–, –something, –speak, –style, – (a)thon, –tainment, –tel, –uppie, –watcher, woman–, –zine, які виступають у ролі категорійних ідентифікаторів.

Отже, процеси екстралінгвального, але інформаційноцентричного порядку, представлені розвитком усіх сфер функціонування сучасного суспільства, справляють безпосередній постійний вплив на процеси розвитку лінгво-ментального середовища. Не становлять виняток у цьому плані і морфологізовані концепти, за допомогою яких активно утворюються афіксальні інновації.

Література

1. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: Дис... канд. філол. наук: 10.02.04 “Германські мови”/ І.В. Андрусяк – Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ, 2003. – 268 с.

2. Беседина Н.А. Взаимодействие мыслительных и языковых единиц в процессе морфологической репрезентации / Беседина Н.А. // Взаимодействие мыслительных и языковых структур: собрание научной школы: мат-лы Всерос. науч. конф. 28 мая 2010 г. / отв. ред. Н.Н. Болдырев; М-во обр. и науки РФ, ГОУВПО «Тамбовский гос. Ун-т им. Г.Р. Державина», Тамб. регіон. отд-ние общерос. обществ. орг. «Рос. ассоц. лингвистов-когнитологов». – Тамбов: Издательский дом ТГУ им. Р.Г. Державина, 2010. – С. 34–39.

3. Зацний Ю.А. Інновації у словниковому складі англійської мови початку ХХІ століття: англо-український словник. / Ю.А. Зацний, А.В. Янков Словник. Вінниця: Нова Книга, 2008. – 360 с.

4. Зацний Ю. А. Сучасний англомовний світ і збагачення словникового складу: [монографія] / Зацний Ю. А. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2006. – 332 с.

5. Левицкий, А.Э. Горизонты развития неологии ХХІ века / А.Э. Левицкий // Горизонты современной лингвистики: Традиции и новаторство: Сб. в честь Е.С. Кубряковой. М.: Языки славянских культур, 2009. – С. 350–364.

6. Могилець О.І. Функціонально-стильові характеристики префіксальної номінації в сучасній англійській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 “Германські мови”/ О.І. Могилець. – Львів, 2004. – 20с.

7. Aitchison J. Words pour into English // Longman Dictionary of Contemporary English. Third Edition with New Words Supplement. – Harlow, Essex: Longman, 2001. – P. 1691 – 1697.