#Наумов М

#Наумов М.С. Стан і перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності України в умовах асоціації з ЄС

К.е.н. Наумов М.С.

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

Стан і перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності України в умовах асоціації з ЄС

27 червня 2014 року була повністю підписана Угода про Асоціацію між Україною та ЄС. Трохи пізніше – 16 вересня того ж року – Верховною Радою України та Європейським парламентом Угода про асоціацію була ратифікована. Часткове застосування окремих частин Угоди набуло чинності 1 листопада 2014 року. 1 січня 2016 року частково вступила в силу Стаття 4 Угоди щодо встановлення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі. Як видно з цієї короткої хронології, Угода про асоціацію зараз діє далеко не в повній мірі. Але вже пройшов повний календарний рік із початку часткового застосування її деяких частин, що потребує аналізу змін, які відбулись в економіці України за цей період. Нажаль, ці зміни негативні. За даними державної служби статистики України реальний ВВП у 2015 році скоротився на 9,9 % [1]. Якщо врахувати, що ВВП України 2014 року становив 131,8 млрд. дол., то втрати складають більше 13 млрд. дол.

Негативні тенденції спостерігаються і в зовнішньоекономічній діяльності країни. Обсяг експорту товарів у 2015 році становив 38,1 млрд. дол., що складає 70,7 % від аналогічного показника 2014 року; імпорт товарів скоротився до 37,5 млрд. дол. (68,9 % від імпорту 2014 року) [2]. Зовнішня торгівля послугами теж скоротилась: експорт – на 17,1 % (до 9,6 млрд. дол.), імпорт – на 19,3 % (до 5,1 млрд. дол.) [3]. Відповідно до цих даних, в торгівлі послугами є певні позитивні тенденції: по-перше, у порівнянні з експортом та імпортом товарів обсяги зовнішньої торгівлі послугами скоротились не так сильно і, по-друге, експорт послуг перевищив їх імпорт, що дозволило перекрити негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами.

Зовнішня торгівля з країнами ЄС за рік також скоротилась, але меншими темпами, ніж в середньому: експорт товарів і послуг зменшився до 75,9 % (з 21,0 млрд. дол. до 15,9 млрд. дол.), імпорт – до 74,7 % (з 24,2 млрд. дол. до 18,1 млрд. дол.) від аналогічних показників 2014 року. При цьому в 2015 році зросла (хоч і неістотно) питома вага країн Європейського Союзу у зовнішній торгівлі України: частка експорту збільшилась із 32,1 % до 33,3 %, імпорту – з 39,8 % до 42,0 %.

Головна проблема торгівлі з країнами ЄС полягає не стільки в обсязі експорту, скільки в його структурі. Для прикладу можна проаналізувати зовнішню торгівлю продукцією сільського господарства. Так, у 2015 році українські виробники повністю використали експортні квоти на пшеницю, кукурудзу, ячмінну крупу, овес, мед, виноградний та яблучний соки; частково – на цукор, ячмінь і солод. Товари інших груп потрапили на ринки країн ЄС у незначній кількості (етанол, висівки, крохмаль, яйця) або не потрапили взагалі (молочна продукція, свинина, яловичина, баранина, вершкове масло, цукрові сиропи, гриби) [4]. Перевищення квот, у межах яких вітчизняні виробники мали право реалізовувати продукцію без сплати мит, було дуже нерівномірним. За даними Представництва ЄС в Україні, у 2015 році українські експортери перевищили квоти на мед в чотири рази, на сік – у сім разів, а на кукурудзу – майже в двадцять разів [5]. Наявна структура експорту пояснюється тим, що лише незначна кількість товаровиробників може постачати продукцію належної якості, тоді як інші досі не можуть пристосувати свої вироби до нових вимог.

Ще одна проблема експорту – переважання сировинної продукції, обумовлене бажанням виробників отримати максимальний прибуток у мінімальні терміни. За даними Державної служби статистики України, в структурі експорту нашої крани у 2015 році провідне місце належало недорогоцінним металам і виробам із них (24,8 %) та продуктам рослинного походження (20,9 %). Лише на третьому місці (хоча і це прогрес у порівнянні з попередніми роками) опинились машини, обладнання та механізми – зі значно скромнішим показником 10,3 % [6]. Така спрямованість економічної (у тому числі зовнішньоекономічної) діяльності дозволяє отримати вигоду на коротких часових відрізках, але завдає шкоди господарству країни у довгостроковому періоді.

Підбиваючи підсумки, можна констатувати, що зміни, які відбулись в економіці України у 2015 році, мають переважно негативний характер, але вже помітні позитивні зрушення у зв’язку з підписанням Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, а головне – вітчизняні виробники ще не в повній мірі використали потенціал зовнішньої торгівлі з європейськими країнами.

Література:

1. Зміна обсягу валового внутрішнього продукту за 2015 рік [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2015/vvp/ind_vvp/ind_2015_u_n.htm

2. Географічна структура експорту-імпорту товарів (1996-2015) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/zd/zd_rik/zd_u/gs_u.html

3. Географічна структура експорту-імпорту послуг (1996-2015) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

4. Самаєва Ю. Торгівля з ЄС: за деякими позиціями експорт навіть не розпочинався / Ю. Самаєва // Дзеркало тижня. – 2016. – № 19 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/business/torgivlya-z-yes-za-deyakimi-poziciyami-eksport-navit-ne-rozpochinavsya-golovni-prichini-torgovelnih-uspihiv-nedostatnye-virobnictvo-i-nizka-yakist-produkciyi-trudnoschi-z-vihodom-na-yevropeyskiy-rinok-_.html

5. Don't be fooled by anti-EU propaganda: there are no limits to the quantity of goods that Ukraine can export to the EU // European Union in Ukraine [Electronic Resource]. – Mode of access: https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine/posts/1120654907979136

6. Товарна структура зовнішньої торгівлі у 2015 році [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/