#Тараненко О.Ю,Осадча А.Г Гудвіл та його відображення у бухгалтерському обліку

Гудвіл та його відображення у бухгалтерському обліку

Студент кафедри обліку і аудиту

Олег Тараненко

Науковий керівник

к.е.н.,Ганна Осадча

Національний університет харчових технологій

м. Київ

Гудвіл - це ділова репутація підприємства, яка становить сукупність факторів що забезпечують можливість отримання надприбутку. До таких факторів належать. місцезнаходження підприємства, його клієнтура, кваліфікація менеджерів тощо. Ці фактори звичайно враховують при визначенні продажної ціни підприємства.

Гудвіл як об'єкт бухгалтерського обліку виникає при придбанні підприємств. В результаті придбання покупець отримує контроль над чистими активами і діяльністю інших підприємств в обмін на передавання активів, прийняття на себе зобов'язань чи випуск акцій. (Чисті активи - це активи підприємства за вирахуванням його зобов'язань.)

Вперше використано було дане поняття у рішенні англійського суду у 17 столітті у справі «Брод проти Джоліфа». Предметом даного спору була саме ділова репутація: пан Брод позивався до Джоліфа у зв’язку з тим, що останній змінив місце провадження господарської діяльності всупереч умовам угоди і через це втратив більшість покупців. У даній справі було визнано, що місцезнаходження безпосередньо впливає на гудвіл. [1].

Для розуміння сутності цього поняття необхідно зрозуміти різницю між поняттями «гудвіл» та «ділова репутація». Так, гудвіл – це грошова оцінка, тобто вартість ділової репутації. Крім того, потрібно відрізняти поняття «гудвіл» та «імідж», адже останнє поняття є вужчим і означає буквальний образ особи, явища, предмета тощо. Імідж характеризує загальне враження про компанію.

Гудвіл у великих компаній є дуже вартісним, наприклад, вартість нематеріальних активів у Кока-Коли становить 96% ринкової вартості компанії. Загальновідомо, що для цієї компанії ділова репутація – понад усе. У IBM така частка становить 83 %. За даними аудиторської компанії Ernst&Young, у структурі власності найбільших світових корпорацій (Disney, Microsoft, Nike тощо) нематеріальні активи становлять понад половину загальної вартості компанії і дане явище має тенденцію до збільшення [2].

Поняття «гудвіл» складається з наступних видів нематеріальних активів підприємства:

- торгові марки;

- заголовки та назви видань;

- комп’ютерне програмне забезпечення;

- ліцензії та привілеї;

- авторські права, патенти та інші права інтелектуальної вланості, права на обслуговування та експлуатацію;

- рецепти, формули, моделі, проекти та прототипи;

- нематеріальні активи на етапі розробки та багато інших.

Порядок визначення гудвілу в бухгалтерському і в податковому обліку відрізняється . Так, у бухгалтерському обліку, відповідно до П(С)БО 19, гудвіл - це перевищення вартості придбання над справедливою вартістю придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань на дату придбання. Якщо ж вартість частки покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань перевищує вартість придбання, то має місце негативний гудвіл. (Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами (п. 4 П(С)БО 19). Справедлива вартість придбаних активів і зобов'язань визначається в порядку, наведеному в додатку до П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств".

У податковому обліку, відповідно до ст. 17 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", гудвіл - це нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо. Крім цього, на відміну від бухгалтерського обліку, у податковому обліку вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується у визначенні валових витрат платника податку.

Амортизація гудвілу здійснюється відповідно до вимог П(С)БО 19. Період амортизації гудвілу може перевищувати двадцять років лише у рідкісних випадках, коли є переконливе свідчення того, що термін його корисного використання буде більшим за двадцять років. Це може статися, коли гудвіл настільки тісно повязаний з ідентифікованим активом (або з групою ідентифікованих активів), що можна обгрунтовано очікувати вигоди для покупця протягом терміну корисної експлуатації активу (або групи ідентифікованих активів). У цьому випадку підприємство амортизує гудвіл протягом якнайкраще оціненого терміну його корисного використання та принаймні шорічно розглядає суму очікуваного відшкодування гудвілу для визначення можливого збитку від зменшення корисності.

Для нарахування амортизації гудвілу слід застосовувати прямолінійний метод, якщо немає переконливого свідчення, що інший метод є прийнятнішим.

Метод амортизації застосовується послідовно від одного періоду до іншого, доки не відбудеться зміна очікуваної схеми отримання економічних вигод від гудвілу. Період та метод амортизації гудвілу слід переглядати принаймні наприкінці кожного звітного року. Якщо очікуваний термін корисного використання гудвілу суттєво відрізняється від попередніх оцінок, період амортизації слід відповідно змінювати. У разі суттєвої зміни очікуваної схеми надходження економічних вигод від гудвілу слід відповідно змінювати метод амортизації. Такі зміни слід обліковувати як зміни в облікових оцінках згідно з МСБО 8 [3].

Обєднання підприємств шляхом придбання відображається в обліку покупця із застосуванням методу придбання. Метод придбання означає, що облік придбаного підприємства здійснюється подібно до обліку придбання будь-яких активів. Тому коли придбане підприємство стає дочірнім підприємством покупця, в обліку останнього відображається придбання фінансових інвестицій у дочірнє підприємство. Якщо ж придбане підприємство ліквідується, то за методом придбання покупець повинен з дати придбання:

а) включити до Звіту про прибутки та збитки результати діяльності придбаного підприємства;

б) визнати в балансі ідентифіковані активи та зобовязання придбаного підприємства та будь-який гудвіл (або негативний гудвіл), що виникає від придбання.

При цьому датою придбання є дата, на яку контроль за чистими активами та діяльністю придбаного підприємства фактично переходить до покупця, і дата, з якої останній починає застосовувати метод придбання.

Таким чином, гудвіл характеризує вартісні переваги компанії, або ж і її керівника. Вартість ділової репутації може бути як позитивно, так і негативною (у цьому разі вона матиме назву «бедвіл»)

Список використаної літератури

1.C.Ф.Голов, В.М. Костюченко. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. - К.: Лібра, 2001. - 840с.

2. Ридзевська О. В., Сало А. В. Поняття гудвілу та характеристика його складових. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки, 2012, вип. 22, ч.ІІ

3. Подольна В. В.Концептуальні основи гудвілу як нематеріального активу підприємства. Всеукраїнський науково-виробничий журнал «Сталий розвиток економіки»