#Пендещук А.Я. Поняття про фразеологізми та їх класифікація

 

 

Пендещук А.Я.

Буковинський державний медичний університет, Україна

Поняття про фразеологічні одиниці та їх класифікація

         Мовознавчі дослідження останніх десятиліть, присвячені вивченню фразеологічного складу мови, підтвердили гіпотезу про те, що фразеологія становить певну систему, яка є прямим відображенням процесів, які мають місце у житті суспільства та його мовній картині [3, с. 208]. Фразеологічні одиниці, як специфічні мовні утворення, яким властиві образність та метафоричність, містять так зване приховане знання – tacit knowledge. Власне неусвідомлена частина значення є психологічно реальною, виявляється в мові і впливає на мовні процеси [1, с. 47].

Фразеологізм – це семантично зв’язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не  утворюється в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднанням лексем, а відтворюється у вигляді усталеної одиниці, неподільної та цілісної конструкції. Фразеологічні одиниці приписують об’єктам ознаки, які асоціюються із картиною світу, припускають цілу дескриптивну ситуацію (текст), оцінюють її, та виражають ставлення до неї [5, с. 67]. Своєю семантикою фразеологічні одиниці спрямовані на характеристику людини і її діяльності.

         Виступаючи як єдність змісту і форми, фразеологізм розглядається як самостійна одиниця мови, здатна як й інші мовні одиниці, виражати свою семантику, вступати з іншими одиницями мови у смислові та граматичні звязки, а отже мати граматичні категорії, тобто виконувати самостійну синтаксичну функцію. Таким чином, наявність у фразеологічної одиниці граматичних категорій є однією з її диференційних ознак. Відтворюваність може розглядатися як найбільш спільна властивість для фразеологічних одиниць, які різняться ступенем ідіоматичності, характером метафоричності, граматичною структурою, що зумовлена  відтворенням  концептуальних  структур,  котрі  є  носіями  певних  культурних  смислів  і  беруть  участь  у  формуванні образів,  які  містяться  в  основі  фразеологізму.  

         Утворення фразеологічних одиниць  відбувається  на  ґрунті  семантичних  трансформацій, тому з моменту утворення фразеологічної одиниці релевантною ознакою її семантики є наявність конотативного компонента. Фразеологічна конотація зумовлює змістове переосмислення фразеологічної одиниці, що виявляється у невідповідності  загального  фразеологічного  значення  сумі  лексичних  значень  вихідних  компонентів  у  структурі  фразеологічної  одиниці. Конотативний  компонент  входить  до  структури  фразеологічного  значення разом з денотативним  та сигніфікативним компонентами, причому  у  фразеологічному значенні превалює конотативний план, який був наявний у  фразеологізмі  з  самого початку [6, с. 10].

         Фразеологічні одиниці поділяються на групи на основі певних ознак. Тому існує декілька класифікацій фразеологічних одиниць: класифікація на основі структурно-граматичної організації та семантична класифікація. У свою чергу, за граматичною структурою сталі вирази бувають дієслівними, субстантивними, адєктивними та адвербіальними. Клас дієслівних сталих виразів вважається найчисельнішим.

         Традиційні класифікації англійських ФО базуються на різних критеріях і відрізняються за ступенем повноти. Найбільш відомі класифікації О.В. Куніна, В.В. Виноградова, Н.М. Амосової та О.І. Смирницького.

         О.В. Кунін пропонує класифікацію ФО, поділяючи їх на класи, підкласи, розряди. Це структурно-семантична класифікація. Дослідник класифікує ФО на основі їх функцій у процесі спілкування, де класи визначаються на основі структурно-семантичних особливостей:

            1) номінативні ФО, тобто фразеологізми, що означають предмети, явища, наприклад: the  last  straw  that  broke  the  camel’s  back, сюди ж належать звороти із предикативною структурою типу as the case stands;

            2) номінативно-комунікативні ФО (дієслівні ФО, які можуть трансформуватися в речення при вживанні дієслова в пасивному стані, наприклад: to break the ice – the ice  is broken; to cross the Rubicon – the Rubicon is crossed);

            3) ФО, які не належать ні до номінативних, ні до комунікативних;

            4) комунікативні ФО зі структурою простого та складного речення [4, с. 330–334]. Розрізняються два типи комунікативних ФО: приказки та прислів’я. В.В. Виноградов пропонує ґрунтовну класифікацію, у якій розрізняються три типи фразеологізмів: фразеологічні єдності, сполучення і зрощення.

         Фразеологічні єдностіце сполучення, у яких зберігається ознака семантичної роздільності складових частин, а, звідси, і часткова умотивованість загального значення, наприклад: angelic patience – ангельське терпіння.

         Фразеологічні сполученняце звороти, які утворені внаслідок поєднання фразеологічно зв’язаних значень слів, наприклад: baking weather – спека, Augean stable – авгієві стайні. Сполучення цього типу, як правило, аналітичні.

         Фразеологічні зрощення – це найскладніші стійкі сполучення; їх нероздільне значення не залежить від значення окремих компонентів, наприклад: a battle of the books – учений диспут [2, с. 147].

         Серед багатьох спроб удосконалити класифікацію Виноградова були класифікації типологічні, структурно-семантичні, контекстологічні, граматичні, генетичні, тематичні, функціонально-стильові тощо.

         Зберігши три основні типи фразеологічних одиниць, М. Шанський виділив четвертий тип – фразеологічні вирази, що об’єднують такі стійкі у своєму складі і часто вживані фразеологічні звороти, які є не тільки семантично подільними, але й складаються цілком із слів із вільним значенням: It is not all gold that glitters – не все те золото, що блищить. Фразеологічні вирази межують із прислів’ями, які більшість дослідників або не включає до класифікаційних типів, або вважає застиглими конгломератами народної мудрості.

Література:

1.  Вежбицкая А. Г. Язык. Культура. Познание  / А. Г. Вежбицкая. М. : Русские словари, 1997. 416 с.

2. Виноградов В. В. Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины / В. В. Виноградов. М. : Наука, 1977. 272 с.

3.    Даниленко Л. І. Чеська пареміологія, її концептуальний простір і культурні домінанти / Л. І. Даниленко // Мовознавство. 2008. № 2.   С. 208221.

4.  Кунин А. В. Большой англо-русский фразеологический словарь: Около 20000 фразеологических единиц / А. В. Кунин. М. : Живой язык, 1998.  944 с.

5.   Маслова В. А. Лингвокультурология: Учеб. пособие для студ. Вузов / В. А. Маслова. — М. : Academia, 2001. — 204 с.

6.  Олійник  С. В.  Оцінні  фразеологічні  одиниці  в  англійській  та  українській  мовах : лінгвокогнітивний  аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня  канд. філол. наук спец. 10.02.17 Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство/ С. В. Олійник. Донецьк, 2008. 20 с.