#Щербань О.Є Колізійні норми спадкового права

студентки групи ВВ-13-1

Щербань Олександри

Науковий керівник: Ведькал В.А

Колізійні норми спадкового права

Уніфікація колізійних норм у сфері міжнародного спадкового права набула актуальності ще в кінці XIX – початку XX ст.., тому одними з перших міжнародних угод, які спробували закріпити однакове регулювання міжнародних приватно-правових відносин, стали саме конвенції, присвячені питанням спадкового права. Зокрема, в 1900 р. на Гаазькій конференції були зроблені конкретні кроки по розробці конвенції про порядок вирішення колізій в області успадкування, основним принципом якої проголошувалося єдність наслідування на основі прив’язки до національного закону спадкодавця (що було підтверджено і пізніше, на конференціях 1904, 1925 , 1928 рр.), що застосовується як до рухомого, так і нерухомого майна. І хоча конвенція так і не вступила в силу, сам факт її створення говорить багато про що.

У міжнародному спадковому праві виділяють три основних колізійних прив’язки: особистий закон спадкодавця, закон місця знаходження спадкового майна; закон місця смерті спадкодавця. В епоху феодалізму, через прив’язки всіх прав до місця розташування речі на території певного феоду, найбільш широко застосовувалася відсилання до закону місця знаходження спадкового майна (як щодо рухомого, так і по відношенню до нерухомого майна); це дозволяло підпорядкувати все, що знаходилося на даній території, в тому числі і спадок іноземців, місцевого права. Згодом широке застосування отримав принцип «рухомість слідує за особою» (поширення особистого закону спадкодавця).

Таким чином, до успадкованого майна стали застосовувати різні прив’язки залежно від того, чи було воно рухомим або нерухомим. Необхідно відзначити, що спадкування є одним з найважливіших похідних способів набуття права власності. Підставами успадкування у всіх країнах є закон або заповіт.

Підставою виникнення спадкових прав за законом є юридичний склад: смерть спадкодавця, відкриття спадщини та наявність осіб, які перебувають зі спадкодавцем певною мірою близькості, відсутність заповіту. Спадкування за законом може настати: при відсутності заповіту взагалі, коли заповідана тільки частина майна, якщо спадкоємець за заповітом не прийняв майна, якщо спадкоємець за заповітом помер раніше спадкодавця, при визнанні заповіту в цілому або частково недійсним, в разі визнання судом спадкоємця за заповітом негідним .

Серед питань міжнародного приватного права в області успадкування значне місце займають питання, пов’язані зі спадкуванням за заповітом. Підставою правонаступництва за заповітом є юридичний склад: смерть заповідувача, відкриття спадщини, наявність заповіту. Від заповітів слід відрізняти договори про спадкування. Законодавство більшості країн містить норми, що регулюють порядок і форму складання заповіту (власноручне заповіт, заповіт у формі публічного акту, таємне заповіт).

Однією з базових і важливих проблем міжнародного приватного права в області успадкування є питання про заповідування дієздатності. Вона визначається за правом країни, де заповідач мав постійне місце проживання в момент складання акта, що розходиться з правилом, згідно з яким дієздатність іноземця визначається правом країни його громадянства. В результаті може виявитися, що іноземець, який не досяг повноліття по праву своєї країни, буде визнаний в країні цілком дієздатним, але не матиме право скласти заповіт.

В Україні регулювання спадкових відносин з іноземним елементом здійснюється переважно за допомогою колізійного методу. Основними колізійними питаннями у галузі спадкування є визначення закону, що застосовується до спадкових відносин, форми заповіту, а також можливості реалізації автономії волі у заповіті. Щодо форми заповідальних розпоряджень прослідковується тенденція відходу від класичного правила на користь альтернативних прив’язок.

Список використаної літератури

1. Иншакова А.О Международное частное право. Конспект лекций. — М., 2011.

2. Ануфриева, Л.П. Международное частное право. Особенная часть. Том 2. – Москва, 2002.

3. В.Т. Батычко. Международное частное право. Конспект лекций. - Таганрог: ТТИ ЮФУ, 2011.