#Кутовий К.П. ВИБІР СПОСОБУ ПЕРЕРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ УСПІШНОГО ВИРІШЕННЯ КОГНІТИВНИХ ЗАДАЧ

Кутовий К.П.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Вибір способу переробки інформації для успішного вирішення когнітивних задач

Проблема вирішення когнітивних задач є однією з найважливіших в психології і через різноплановість задач та різноманіття підходів до даної проблеми, вона залишається відкритою для дослідження. У процесі віднаходження правильного рішення використовуються різноманітні когнітивні компоненти, в тому числі і когнітивно–стильова сфера, також на успішність вирішення когнітивних задач впливає й мотиваційна сфера.

Вибір суб’єктом того чи іншого способу переробки інформації також може визначатися й емоціями як формою переживання успішності і неуспішності контролю над інтелектуальною діяльністю в ситуації вирішення проблеми [3]. Васильєв І.О. відзначає, що звуження викликається негативними емоціями, а розширення – позитивними [1].

Дослідники підкреслюють, що негативні емоції, які переживаються індивідуумом як форма втрати контролю в ситуації вирішення проблеми, змінюють стан когнітивної системи, здійснюється перехід управління дією з мислення на більш примітивні форми управління [1, 3, 4].

Цим зумовлюються модуляції пізнавальних процесів, зокрема, зміна параметрів мислення (глибина аналізу, вибірковість пошуку тощо). У концепції Юліуса Куля емоціям також приписується функція переключення між двома основними способами переробки інформації: послідовно-аналітичним і цілісно-інтуїтивним. Емоції, що передують можливому зриву вирішення задачі, спонукають суб’єкта до вибору послідовно-аналітичного способу, а емоції, що говорять про можливість подолання труднощів, актуалізують переваги, що віддаються суб’єктом цілісно-інтуїтивному способу переробки інформації [1].

Крім первинних або базових емоцій, що виконують функцію вибору способу переробки інформації, передбачається виникнення в процесі переробки інформації й інших емоцій, що функціонують «усередині» виділених способів. За даними І.О.Васильєва [1; 2], всередині цілісно-інтуїтивного модусу емоції виконують синтезуючу функцію, за допомогою якої різні когнітивні змісти інтегруються в цілісні когнітивно-емоційні схеми. Така інтеграція різних змістів робить можливим симультанний доступ до них і полегшує вирішення складних задач. При послідовно-аналітичному способі переробки інформації задача розбивається на частини, які обробляються по крокам. Увага суб’єкта спрямовується при цьому на понятійні аспекти чітко визначеної інформації.

Пристосувальна перевага переключення під впливом емоцій на послідовно-аналітичний спосіб переробки інформації, що сигналізує про небезпеку, полягає в зменшенні числа помилок, а також у тому, що концентрація уваги на фіксованій меті, характерна для цього способу, створює можливість для швидкого реагування. Проте при цьому, як справедливо підкреслює І.О.Васильєв [1], втрачається здатність до симультанної переробки складної інформації, необхідної для подолання бар’єрів, що виникають при вирішенні складних проблем. Але в небезпечних ситуаціях іноді більш важливо виявити швидку безпосередню реакцію, що має найбільшу вірогідність успіху, ніж робити складний аналіз ситуації для виявлення більш ефективної дії.

Цілісно-інтуїтивний спосіб переробки інформації, навпаки, не передбачає ніякого розчленовування проблеми. Всі частини проблеми симультанно доступні і розглядаються як цілісна конфігурація, а місткість переробки інформації при цьому способі є достатньо високою і допускає паралельну переробку різної інформації.

Якщо у суб’єкта зберігається здатність до симультанної переробки інформації, він успішно виконує завдання для вирішення задачі, зокрема ті, що пов’язані з пошуком інформації. Якщо ж у суб’єкта виникає стан емоційної напруженості, то в нього можна очікувати появу ознак переходу на послідовно-аналітичний спосіб переробки інформації, що супроводжується звуженням діапазону уваги і концентрацією її, як правило, на найбільш значущій, з погляду суб’єкта, частині запропонованих йому завдань.

Зниження рівня досягнення при вирішенні складних проблем викликається комбінацією функціонально-мотиваційних і емоційних чинників. Емоції, як тривога, страх, можуть впливати на мотивацію, не тільки безпосередньою, а й опосередковано – через зниження рівня досягнень [4]. Мотивація може залишатися високою, проте вплив негативних емоцій призводить до зниження рівня досягнення за рахунок функціонального чинника, що полягає в тому, що негативна емоція блокує цілісно-інтуїтивний модус переробки інформації у досліджуваних з високою внутрішньою мотивацією. Вплив таких позитивних емоцій, як радість або інтерес, розглядається як важлива передумова для вільного від перешкод функціонування цілісно-інтуїтивного модусу переробки інформації.

Суб’єкти, орієнтовані в екстремальних умовах професійної діяльності і в інших складних життєвих ситуаціях на власний стан, а не на діяльність, віддають перевагу послідовно-аналітичної стратегії вирішення завдань. Суб’єкти, орієнтовані на дію, навпаки, віддають перевагу цілісно-інтуїтивній стратегії вирішення проблем навіть у ситуаціях, пов’язаних з попередніми невдачами. Це свідчить про наявність індивідуальних відмінностей в ініціації розумової діяльності, які обумовлені смисловими диспозиціями особистості.

Література

1. Васильев, И. А. Мотивационно-эмоциональная регуляция мыслительной деятельности: автореф. дис… д-ра психол. наук / И. А. Васильєв. – М.: МГУ. – 1998. – 41 с.

2. Васильєв, И. А. Роль интеллектуальных эмоций в регуляции мыслительной деятельности / И. А. Васильєв //Психол. журн. – 1998. – № 4. – С. 49–60.

3. Носенко Е.Л. Форми відображеної оцінки емоційної стійкості та емоційної розумності людини: моногр. / Е. Л. Носенко, І. Ф. Аршава, К. П. Кутовий. – Д.: Вид-во «Інновація», 2011. – 172 с.

4. Kuhl, J. An Information-processing perspective on motivation: Intrinsic task-involvement, problem-solving, and the complexity of action plans [Текст] / J. Kuhl, J. Wassiljev // In G. D. Ydewalle (Ed) Cognition, Information Processing, and Motivation Amsterdam: North-Holland, 1985. – P. 505–522.