Алєксєєнко С.Д., Кроленко Н.П.

Дніпропетровський національний університет

імені Олеся Гончара

Зміст підготовки майбутніх педагогів

до інклюзивного навчання

Підготовка вчителів-дефектологів має свою специфіку. Теоретичні засади дефектологічної освіти розроблені в працях А.А. Малафєєва, В.М. Синьова, М.П. Матвеєвої, О.П. Хохлінової, Р.М. Боритко, М.В. Корепанової, В.О. Липи, Н.Н. Назарової, М.К. Шеремет.

Сучасною тенденцією підготовки майбутніх кваліфікованих корекційних педагогів є підготовка їх до впровадження інклюзивної освіти, тобто до реалізації ідеї навчання і виховання дітей з обмеженими можливостями в загальноосвітньому класі.

В роботах І.М. Гусейнової, Г.М. Бордовського, А.А. Колупаєвої, П.Д. Кухарчик, А.А. Левитської, І.К.Омурканова, І.М. Родименко, Н.Я. Семаги, С.Н. Чуракової розглянуті питання підготовки майбутніх дефектологів до інклюзивного навчання дітей з обмеженими можливостями.

Як відзначає А.А. Колупаєва, поняття “інтеграція”, “інклюзивна” освіта означають відповідні етапи в розвитку системи здобування освіти особами з порушенням розвитку (від сегрегації через інтеграцію до інклюзії) [2].

У суспільстві є в наявності негативне ставлення до ідеї інклюзивного навчання дітей з обмеженими можливостями в загальноосвітніх класах. На жаль, таке ставлення є не тільки у пересічних громадян, а й у вчителів, а також студентів – майбутніх педагогів.

Одним з шляхів поліпшення цієї ситуації є внесення змін у навчальні плани та в зміст навчальних програм з підготовки вчителів.

У курсі “Корекційна педагогіка” слід розглянути основні методологічні засади визначення інклюзивної освіти, показати різноманітність підходів щодо організації навчання кожної дитини незалежно від особливостей і психофізичного розвитку.

У нормативній дисципліні “Історія корекційної педагогіки” обов’язкова присутність теми “Історія розвитку поглядів на інтеграційну і інклюзивну освіту”.

Для студентів 4 курсу в дисципліні “Соціально-правове забезпечення” максимальна увага повинна бути спрямована на вивчення правових засад, які повинні бути в основі інклюзивної освіти, а саме: вивчення законів України “Про реабілітацію інвалідів в Україні”, “Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями”, а також Конвенції ООН „Про права дитини”, яка ратифікована Україною у 1991 році. Основне завдання вивчення цих документів - це формування гуманістичної позиції майбутніх дефектологів щодо реалізації принципу однакової доступності до якісної освіти для всіх громадян України незалежно від національності, статі, соціального походження і майнового стану, ставлення до релігії, місця проживання та стану здоров’я.

Для студентів-дефектологів, крім вже вище розглянутих дисциплін „Корекційна педагогіка”, “Соціально-правове забезпечення” та “Історія корекційної педагогіки”, можливі зміни в курсах “Соціальна педагогіка”, “Педагогіка”, де можна розглянути більш детально ідеї диференціації і індивідуалізації в навчанні, функції соціального педагога в роботі з дітьми з особливими потребами. На 5 курсі доцільно ввести дисципліну “Психолого-педагогічний супровід дітей в умовах інклюзивної освіти”, тому що тільки комплексна система медико-психологічних, психолого-педагогічних та психотерапевтичних умов можуть забезпечити адаптацію, реабілітацію і особистісний зріст дитини [4].

Для студентів майбутніх педагогів загальноосвітних шкіл необхідно ввести вивчення додаткових курсів, крім традіційних в класичному університеті “Психології”, “Педагогіки”, “Педагогічної майстерності”, “Методики виховної роботи”, “Методики викладення”. У першу чергу, це стосується навчальної дисціплини “Основи корекційної педагогіки”, яку Наказом МОН України за № 691 від 02.12.2005 року “Про створення умов щодо забезпечення права на освіту осіб з інвалідністю” вже введено з 01.09.2006 року у вищих навчальних закладах, які готують фахівців за напрямом “Педагогічна освіта”, тобто в педагогічних університетах. Інститутом кореційної педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова розроблена та обговорена на засіданні Науково-методичної комісії програма з цього курсу [3]. Необхідно ввести в навчальні плани також такі дисципліни: “Анатомія, фізіологія та патологія дітей та підлітків”, “Вікова і педагогічна психологія”, “Практика психодіагностики в системі народної освіти”, “Корекційно-реабілітаційні служби” тощо.

Безперечно, важливою формою підготовки майбутніх педагогів до інклюзивного навчання є проходження педагогічної практики, в процесі якої студенти повинні ознайомиться з різноманітними формами організації інтеграційного та інклюзивного навчання, зокрема з повною, частковою та тимчасовою інтеграцією [5].

Слід підкреслити, що всі ці заходи можуть мати позитивний ефект при дотриманні в підготовці майбутніх вчителів-дефектологів принципів гуманізму, полікультурності, толерантності, а також формування у майбутніх педагогів-дефектологів такої важливої особистісної якості, яка обов’язково необхідна для реалізації інклюзивного навчання, як емпатія, що передбачає гуманістичну спрямованість педагога.

А головне, протягом всієї підготовки майбутніх педагогів повинна домінувати ідея Л.С. Виготського про необхідність створення такої системи навчання, у якій діти з обмеженими можливостями не вилучались із процесу навчання, виховання, спілкування з дітьми із нормальним розвитком [1].

Список використаної літератури.

1. Выготский Л.С. Основы дефектологи. – СПб. : Лань. – 2003.

2. Колупаєва А.А. Засадничі понятійно-термінологічні визначення інклюзивної освіти// Дефектологія. – 2009. - №2. - С. 3-8.

3. Основи корекційної педагогіки. Навчальна програма для педагогічних спеціальностей вищих закладів освіти / Укл. В.М.Синьов.-К.: НПУ імені М.П. Драгоманова. - 2006.

4. Родименко І.М. Психологічний супровід інтегрованого та інклюзивного навчання дітей з особливими потребами // Нива знань. - 2007. – Спец. випуск - С.8-12.

5. Чуракова С.Н. Подготовка учителя к интегрированному обучению детей с ограниченными возможностями в образовательном классе.- Автореф. дис... канд. пед. наук.- Волгоград. - 2003.