Мельник О.В.

Чернівецький національний університет ім.. Ю. Федьковича, Україна

МКС казки Елліс Каут „Meister Eder und sein Pumuckl“ (на матеріалі прикметників)

Елліс Каут – одна з найуспішніших дитячих німецькомовних авторів („Star der Kinderliteratur“ за висловлюванням Зюддойче Цайтунг [12]), і найбільше визнання їй принесла серія популярних історій про кобольда Пумукля, перша з яких і послужила матеріалом нашого дослідження. На сьогодні відомо більше ста історій про майстра Едера та Пумукля; створені на замовлення Баварського Радіо, вони мусили відповідати певним етично-педагогічним критеріям. Довгий шлях, пройдений від дитячих радіоп’єс та книжок 60-80-х рр. до телепередач, фільмів та мюзиклів 90-2000-х рр., свідчить не тільки про стабільний рівень популярності їхнього симпатичного головного героя, а й про актуальність закладених у творах ціннісних концептів. Тому завданням даного дослідження постає відтворення мовної картини світу, закладеної у творі Е.Каут „Meister Eder und sein Pumuckl“ (обсяг вибірки – 29,8 тис. слів, кількість прикладів – 1172 СВ). Оскільки для реконструкції найбільш цінними є саме прикметники, семантична структура яких найкраще зберігає оцінний елемент [5], зупинимось на аналізі саме прикметникового складу (на основі індуктивно-дедуктивної мовно-психологічної систематизації прикметників [3]).

При аналізі об’єктивних прикметників виділяються поля прикметників параметричних, сенсорних та динамічно-просторового переміщення. Перші переважно слугують для означення неживих предметів, указують як на великі (44 СВ), так і на малі розміри (77 СВ), більшість останніх позначає об’єкти, так чи інакше пов’язані з дітьми, і має при цьому позитивне конотативне значення („herrlich“, „reizend“, „wunderschön“); великі розміри, як правило, стосуються матеріальних об’єктів. Для сенсорних прикметників зорового сприйняття характерним є функціонування кольорів у тексті переважно в якості індикаторів стану здоров’я чи емоційного стану з переважаючими „блідими” кольорами: „blaß vor Schreck“, „matt und blaß“, „leichenblaß“. Другим за частотою вживання є червоний колір, який виступає у тій самій функції: „einen rotеn Kopf bekommen“, „rot vor Anstrengung“. Інші кольори зустрічаються рідше і не несуть якихось додаткових значень. Прикметники динамічного переміщення представлені переважно ЛСГ зі значенням „швидкий” (42 СВ із 54) - сучасний темп життя вимагає швидких рішень і дій.

У полі антропонімічних прикметників найбільше навантаження припадає на ЛСГ біологічного віку (21 СВ) та функціонального стану (28 СВ). Протиставлення „jung“/„alt“ стосується не характеристик „старий”/„молодий”, а радше понять „Дорослий” - „Дитина”; крім того, „alt“ супроводжується не тільки негативними функціональними („vergeßlich“, „schwach“), але й позитивними характерологічними ознаками („nett“, „gut“, „lieb“) і несе (на відміну від „jung”) тягар відповідальності та обов’язків: „Du bist schrecklich alt und erwachsen und mußt arbeiten, und ich bin unschrecklich unerwachsen und muß nicht arbeiten“ [9, с. 106]. За кількісними показниками у ЛСГ функціонального стану переважають прикметники зі значенням „втомлений”, „забудькуватий” та пара „ситий-голодний”. Більша частина перших контекстуально пов’язана з такими поняттями як „навчання” („Uaah – ich muß sofort schlafen, - verkündete Pumuckl, - Lernen macht sehr müde!“ [9, с. 94] ) та „видимість” („Ooooh – wie das Sichtbarsein müde macht!“ [9, с. 26]). Останнє легко зрозуміти з контексту: для кобольда Пумукля (саме він і є „втомленим”) „видимість” є станом вимушеним, неприродним, і тому втомлюючим. „Навчання” як джерело втоми, в свою чергу, передає дитячий погляд на предмет. Сюди ж можна додати протиставлення „hungrig-satt”, яке стосується одного лише продукту харчування – шоколаду. „Vergeßlich“ же постає цілком і повністю негативним атрибутом старшого віку.

Конституційна сфера несе дуже незначне навантаження (15 СВ), при чому в ЛСГ „зовнішності” геть відсутня базова характеристика цього підвиду, – „гарний/негарний”, – що наштовхує на думку про те, що а) звичне для народної казки протиставлення „гарний/=хороший – негарний/=поганий” як далеке від реальності було визнано не вартим згадування в даному творі; б) акцент змістився із зовнішності на особистість. ЛСГ біологічної статі та сексуальності практично не задіяні; хоча сучасна німецька література і декларує своїм головним завданням підготовку до дорослого життя, у даному випадку автор цю ячейку не наважується заповнити.

У емоційній сфері спостерігається кількісне переважання позитивних емоцій („zufrieden“, „froh“, „lustig“, „glücklich“ – 35 CB) над негативними (“traurig“, „empört“, „enttäuscht“ – 24 CB), що забезпечує загалом світлий тон оповіді. Левова частка вживання „traurig” стосується праці – діяльності, обтяженої відповідальністю та обов’язком, що Пумукль як уособлення дитини не міг сприймати позитивно, доки його старший товариш („Дорослий”) не пояснив, що праця повинна бути корисною, а не сумною, а „серйозний” зовсім не означає „сумний”. Вольова сфера задіяна у даному творі слабо (13 СВ), з них всього 2 СВ припадає на „активну цілеспрямованість”, та й то зі знаком „-” („ratlos“, „hilflos“). Види „безстрашність” та „рішучість” також представлені переважно через негативні характеристики („erschrocken“, „ängstlich“ – 8 CB). Пояснення цьому слід шукати в інтелектуальній сфері, де на позначення світогляду домінантними є прикметники зі значенням „обережний” (11 CB) та „серйозний” (11 CB); очевидно, обережність та серйозне ставлення до речей є обов’язковим атрибутом світу дорослих, в той час як безстрашність може обернутись нерозважливістю та потягом до зайвого ризику, а рішучість – впертістю. У свою чергу, поле раціонального інтелекту є переважаючим у вищезазначеній сфері (52 СВ): „ дурний” („dumm“, „albern“ – 29 CB) у більшості випадків (18 СВ) використовується в якості лайки („Dumme Nägel!..Und die Schrauben sind auch dumm!“ [9, с. 65]), а „розумний” („gescheit“, „klug“ – 9 CB), що стосується в основному теми навчання і школи („Warum willst du in die Schule? – Ich will gescheit werden!“ [9, с. 34]), пов’язаний контекстуально з полями емоцій та соціального стану: „Was ist der Ideen-Pumuckl für ein glücklicher und gescheiter und reicher Oberpumuckl!“ [9, c. 130]. У той же час ЛСГ на позначення зацікавлення („begeistert“, „neugierig“, „interessiert“ – 10 CB) нагадує, що якою б цінною рисою не була серйозність, потяг до здобуття знань краще прищеплюється через дитячу цікавість та захват

від нового.

У полі „фіксовані установки до інших“ спостерігається цікава картина у ЛСГ „характеристик ставлення до інших“: напівнейтральне „nett“ є домінуючим, а „streng“ виступає основним інструментом ментального впливу майстра Едера („Дорослого”) на Пумукля („Дитину”). Враховуючи те, що „wütend” та „zornig” в даному творі позначають радше роздратованість, загальний емоційний фон вимальовується досить стриманим. Напрошується висновок: будь-який „надмірний” вияв емоцій є хибним на відміну від безпрограшної стриманості/поміркованості у відносинах з людьми. „Фіксовані установки до діяльності” цікаві вже своєю порівняно невеликою (15 СВ) задіяністю в тексті, причому „лінивий” залишається однозначно негативною характеристикою, а „працелюбний” як такий у даному творі відсутній. І не дивно - „fleißig”, зберігаючи в словниках суто позитивне значення, у реальному житті асоціюється з негативними якостями - „passiv”, „unselbständig”, „nicht kreativ” (принаймні німецькі посібники з написання резюме категорично не рекомендують характеризувати себе як „fleißig” [8, c.187]). Нічого несподіваного не приносять „характеристики прийняття соціальних та етичних норм“: „brav“, „anständig“, vornehm“ подані як гідні наслідування риси, а ЛСГ на позначення зухвалості („schnippisch“, „dreist“, „keck“, „frech“) засуджуються. У „характеристиках проявів поведінки” прикметники на позначення демонстративної домінантності та конформної залежності знаходяться у співвідношенні приблизно 50/50 (10 СВ:11 СВ), причому перші („trotzig“, „stolz“, „übermütig“) стосуються виключно Пумукля (відкрита, нестримана у своїх емоціях та поведінці дитина), а скромним (достойна риса) та зніяковілим (реакція на непередбачувані дитячі витівки) завжди виступає майстер Едер.

У найбільшому за обсягом (297 СВ) полі „оцінки інших і себе“ найсуттєвіші кількісні показники мають „оцінка предметів з погляду ставлення до викликаних ними емоцій“ (53 СВ), „узагальнена оцінка за шкалою „добрий”–„поганий“ (60 СВ)“, та „оцінка предметів з погляду естетичності“ (51 СВ), яка виражає захват від майстерно зроблених виробів майстра Едера.

Соціальні прикметники за кількісними показниками займають одне з останніх місць серед ад’єктивного складу опрацьованого тексту (11 СВ). Представленими в основному є ЛСГ майнового положення (arm: 2 CB, reich: 6 СВ), і контекст їх використання можна звести до одного вислову: „Geld allein macht nicht glücklich“. ЛСГ релігійного відношення та ЛСГ соціального походження у тексті не представлені зовсім – якщо в суспільстві й залишились упередження з проводу релігійних переконань та родоводу, вони не пропагуються у дитячій літературі.

Література:

1. Бєлова А.Д. Мовні картини світу: Принципи утворення та складові // Проблема семантики слова, речення та тексту: Зб.наук.ст. – К.: КНЛУ, 2001. – Вип.7. – С.26-30.

2. Левицький В.В., Огуй О.Д., Кійко С.В., Кійко Ю.Є. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2000. – 136 с.

3. Огуй О.Д. Об’єднана індуктивно-дедуктивна мовно-психологічна

класифікація прикметників у „мовній картині світу” // Науковий вісник

Чернівецького ун-ту. – Чернівці : Рута. – 1998. – Вип. 41 – С. 39 – 46.

4. Огуй О.Д. Реконструкція давнього світосприйняття в англосаксонському

«Беовульфі» (спроба кількісного підходу) // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. – Чернівці: Рута, 2002. – Вип. 136. Германська філологія. – С. 45- 51.

5. Шрамм А.Н. Очерки по семантике качественных прилагательных. – Л. : Изд-во ЛГУ., 1979. – 134 с.

6. Duden.Deutsches Universalwörterbuch A-Z. – 3., neu bearbeitete und erweiterte Auflage. – Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich: Dudenverlag, 1996. – 1816 S.

7. Görner H., Kempcke G. Synonymwörterbuch. – Leipzig: 1974. – 644 S.

8. Hesse J., Schrader H.C. Das Hesse / Schrader Bewerbungshandbuch. – Frankfurt am Main: Eichborn Verlag AG, 2002. – 446 S.

9. Kaut, Ellis. Meister Eder und sein Pumuckl. – München: Herold. – 1997. – 154 S.

10. http:// www.pumucklhomepage.de/kaut.html