Економічні науки/10 Економіка підприємства

Гедройц Г.Ю.

Кременчуцький державний університет ім. М .В. Остроградського

Цінова політика як один з факторів конкурентоспроможності підприємства

Згідно маркетингу ціна є одним із основних інструментів в конкурентній боротьбі, однією з головних передумов купівлі – продажу товарів, чітко і просто вимірювальною змінною, яка традиційно використовується в економічних розрахунках фірми, важливою передумовою досягнення підприємством своїх стратегічних цілей, надійним зрівнювачем попиту і пропозиції. Встановлення ціни відбувається на основі проведення цінової політики фірмою.

Цінова політика з’єднує в собі як стратегічні, так і тактичні аспекти і в найбільш загальному вигляді може бути визначена як діяльність керівництва підприємства по встановленню, підтримці і зміненню цін на продукцію, яка здійснюється в руслі загальної стратегії підприємства і спрямована на досягнення його цілей і задач.

Стратегічні аспекти цінової політики включають договірні заходи по встановленню і зміненню цін, які спрямовані на врегулювання діяльності всієї виробничої і товаропровідної мережі підприємства, і підтримку конкурентоспроможності продукції і послуг у співвідношенні з цілями і задачами загальної стратегії фірми.

Тактичні аспекти цінової політики включають заходи короткострокового і разового характеру, які спрямовані на виправлення деформації в діяльності виробничих підрозділів і товаропровідної мережі, яка виникає внаслідок непередбачених змін цін на ринках чи поведінки конкурентів, помилок управлінського персоналу, і можуть іноді йти всупереч стратегічним цілям підприємства.

В залежності від застосованої комбінації варіантів ринкової стратегії обирається форма здійснення цінової політики, а саме :

- Встановити такий рівень цін, верхня границя якого забезпечувала би підприємству максимальний прибуток.

- Забезпечити підприємству “нормальний прибуток” (витрати виробництва плюс середня норма прибутку).

- Вести політику “цінової” конкуренції.

- Здійснювати політику “нецінової” конкуренції.

- Встановлювати ціни на рівні “лідера” чи цін конкурентів.

- Забезпечити “престижні” ціни, особливо підкреслюючи якість продукції.

- Досягти сталості цін і прибутку за допомогою маневрування факторами виробництва.

- Встановлювати низькі ціни, включаючи демпінгові, для проникнення на ринок.

Процес встановлення ціни складається із шести етапі :

1).Постановка цілей і задач ціноутворення.

2). Виявлення попиту.

3). Оцінка витрат та встановлення початкової ціни.

4). Аналіз цін і товарів конкурентів.

5). Вибір методу ціноутворення.

6). Встановлення кінцевої ціни.

Якщо підприємство зацікавлене в збільшенні обсягів продажу, створенні репутації і захваті якомога більшої долі ринку обирається політика цінового проникнення, яка передбачає встановлення знижених цін на продукцію – тобто звернення до моделі цінової конкуренції. Якщо комерційна мета – отримання найбільшого прибутку у короткий термін, то ціна встановлюється на вищому рівні.

Другий етап – це визначення попиту на продукцію, скільки товару можна буде продати при різних рівнях цін.

Третій етап ринкового ціноутворення – оцінка витрат, яка включає аналіз собівартості виготовленої продукції.

В ринковій економіці, де аксіомою являється орієнтація на запит покупця, розмір ціни дає чіткий орієнтир виробникам і, чим вище ця ціна, тим більший прибуток вона містить. Але підвищення ціни не завжди буде задовольняти споживачів. Тому можливим шляхом до збільшення прибутку є лише зниження собівартості.

Наступний крок у процесі формування ціни – це вибір методу ціноутворення, який базується на попередніх етапах. Методи розрахунку цін повинні відповідати основній стратегії цінової політики підприємства. До них відносять: метод “витрати плюс”, метод “мінімальних витрат”, метод ціноутворення з підвищенням ціни за допомогою надбавки, метод цільового ціноутворення, метод визначення ціни з орієнтацією на попит, метод визначення ціни продажу на основі аналізу максимального прибутку збитків і прибутків, метод визначення ціни з орієнтацією на конкуренцію, ціноутворення на основі прайсингів параметричних рядів товарів та багато інших методів.

Останній етап – це прийняття рішення про рівень ціни, визначення конкретної ціни. Важливо також передбачити ініціативні зміни цін. Підприємство може допустити наступні відхилення від політики ціноутворення : заплановані цінові знижки, торгові знижки , заплановані знижки цін як засоби стимулювання збуту, незаплановане низьке зниження цін – “цінова війна”.

Таким чином, можна казати, що процес формування цінової політики підприємства є дуже складним і багатогранним і передбачає перед усім неодмінний контроль за виконанням цінової стратегії підприємства та врахування всіх факторів, які можуть впливати на здійснення цього процесу.

Література

1. Байчик І. М. Економіка підприємства: Навчальний посібник.- Вид. 2-ге, доповн. і переробл. – К.: Атіка, 2007.- с. 528

2. Должанський І.З., Загорна Т. О. Конкурентоспроможність підприємства: Навч. посібник.- К.: Центр навчальної літератури, 2006.-с.384