Новіцький А.А.

Ромашевська Н.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

 

Депозити як вид монетарних активів підприємства, обліковий аспект

 

У вітчизняній економічній науці, а відповідно й у практиці фінансової діяльності господарюючих суб’єктів досі не вироблено єдиних методичних підходів до визначення сутності депозитів як окремої економічної категорії.

Багато вчених пропонують власні підходи щодо визначення сутності депозитів та їх ролі у вирішенні фінансово-економічних та соціальних проблем та обґрунтовують різноманітні класифікаційні ознаки і видові відмінності.

Теоретичні і практичні аспекти цієї проблеми, зокрема формування депозитних ресурсів, методи управління ними, активізація депозитної діяльності досліджувалися в працях вітчизняних і зарубіжних учених-фахівців і спеціалістів: Г. Асхауера, І. Бланка, О. Васюренка, В. Геєця,
А. Герасимовича, О. Гриценка, О. Заруби, А. Кириченка, В. Колеснікова,
Т. Коха, Л. Кроливецької, А. Мороза, С. Науменкової, Л. Примостки, П. Роуза, М. Савлука, Дж. Сінкі, Т. Смовженко, В. Усоскіна, Л. Хміль та інших.

Однак значна кількість питань з удосконалення депозитної політики як з боку банків, так і підприємств досі залишаються мало висвітленими і потребують більш глибокого теоретичного та методичного дослідження.

Нинішній механізм розроблення та втілення депозитної політики в Україні поки що не повною мірою відповідає сучасними вимогам ринку і не має необхідної методологічної основи. Потребують подальшого доопрацювання та удосконалення такі концептуальні питання, як формування депозитних ресурсів та управління ними, реалізація депозитної політики в умовах становлення ринкової економіки, оцінка дієвості депозитної політики в умовах зростаючої конкуренції.

Проаналізувавши усі наявні підходи вітчизняних та зарубіжних учених до визначення депозитів як економічно категорії, а також сучасну практику підприємств у використанні депозитів, даємо власне визначення терміна «банківський депозит» з метою повністю розкрити його сутність та економічний зміст, як сукупність усіх можливих видів та форм внесення грошових коштів (монетарних активів) суб’єктами економіки на банківські рахунки незалежно від суми, терміну та виду валюти для зберігання на відповідних умовах – повернення в кінці терміну зберігання і, як правило, з виплатою процентів.

Для відображення в бухгалтерському обліку операцій з депозитами необхідна їх класифікація. На основі аналітичного огляду депозитів, що використовуються в різних країнах світу, пропонуються наступні методичні підходи до їх класифікації (табл. 1).

Таблиця 1

Пропонована класифікація банківських депозитів

№ пор.

Класифікаційна ознака

Види депозитів

1.

Тип клієнта

депозити фізичних осіб; депозити юридичних осіб; міжбанківські депозити

2.

Вид валюти

депозити в національній валюті; депозити в іноземній валюті; мультивалютні депозити

3.

Форма користування

депозити до запитання; строкові депозити; депозитні (ощадні) сертифікати

4.

Строк депозиту

депозити «овернайт»; короткострокові; довгострокові

5.

Рівень стабільності

найбільш стабільні; стабільні; нестабільні

6.

Форма оформлення

депозити, оформлені вкладною книжкою; депозити, оформлені платіжною карткою; депозити, оформлені договором; депозити, оформлені сертифікатом

7.

Метод нарахування процентів

депозити із фіксованою процентною ставкою; депозити із плаваючою процентною ставкою; депозити, за якими нараховуються «прості» проценти; депозити, за якими нараховуються «складні» проценти

8.

Терміни нарахування процентів

депозити із щомісячним нарахуванням процентів; депозити із щоквартальним нарахуванням процентів; депозити із щорічним нарахуванням процентів; «авансові депозити»

9.

Режим функціонування

з правом поповнення; без права поповнення.

10.

Регіональна ознака

депозити у вітчизняних банках; депозити у зарубіжних банках

11.

Економічна сутність

активні; пасивні

12.

Величина депозиту

великі; середні; малі

13.

Порядок розпорядження депозитом

депозит, яким розпорядник користується особисто; депозит, яким за дорученням розпорядника користуються інші особи.

14.

Форма депозиту

грошові; металеві

15.

Вид депозиту

будівельні депозити; інвестиційні депозити; депозити за трастовими операціями; різдвяні депозити; відпускні депозити; пенсійне депозити; депозити, присвячені життєвим подіям; депозити на дітей; інші депозити

 

Відповідно до даної класифікації може бути побудований і бухгалтерський облік депозитів. З цією метою використовуються наступні рахунки: 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті», 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті», на яких обліковуються короткострокові депозити, депозитний договір за якими укладено на строк не більше 12 місяців із дати балансу; 352 «Інші поточні фінансові інвестиції», на якому обліковуються короткострокові депозити строком не більше 12 місяців із дати балансу, оформлені ощадними (депозитними) сертифікатами; 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи», на якому обліковуються довгострокові депозити, депозитний договір за якими укладено на строк понад 12 місяців із дати балансу; 143 «Інвестиції непов’язаним сторонам», на якому обліковуються довгострокові депозити, на якому обліковуються довгострокові депозити строком понад 12 місяців із дати балансу, оформлені ощадними (депозитними) сертифікатами. Для обліку вкладів (депозитів) у національній та іноземній валютах доцільно відкрити до цих рахунків окремі субрахунки за видами депозитів, строками, клієнтами тощо.

Важливим аспектом у розкритті сутності депозитів є понятійне визначення механізму депозитної політики банків стосовно підприємств як комплексу форм, інструментів, організаційно-економічних методів управління процесом формування депозитної бази банків, за допомогою яких реалізується депозитна політика взагалі. На наш погляд, з точки зору користувачів депозитами необхідно виділити такі ланки даного механізму: 1) взаємовідносини між вкладниками та банками; 2) методи управління процесом користування депозитами; 3) моніторинг і контроль.

На підставі проведених досліджень можна стверджувати, що механізм депозитної політики в Україні не є сформованим та діючим на сучасному етапі. Тому одним із першочергових завдань економічної науки і практики є необхідність його оновлення та вдосконалення, розроблення загальної концепції та відповідних важелів, що відповідали б сучасним потребам як на рівні окремого банку, банківської системи України в цілому, так і на рівні підприємств – користувачів депозитами.

Доцільно розробляти та впроваджувати нові форми і види депозитних рахунків (ощадні сертифікати, спільні, накопичувальні, пенсійні та інвестиційні рахунки), за якими необхідно в законодавчому порядку чітко встановити правовий режим цих депозитів та форму гарантування в разі банкрутства банків. Вирішення цих питань повинно забезпечуватись у міру появи нових видів депозитів на українському ринку фінансових послуг, щоб забезпечити гарантування вкладів юридичних осіб.

 

Список використаних джерел

1.Гриценко А. Монетарна стратегія: шлях до ефективної грошово-кредитної політики / А. Гриценко, Т. Кричевська // Вісник НБУ. – 2006. – № 2. – С.9

2.Данилишин О.А. Сучасні засади монетарної політики в Україні // Регіональна економіка. – 2008. – № 3. – С.120–126

3.Іванова Н. Основні характеристики депозитів в країнах Центральної та Східної Європи // Формування ринкової економіки в Україні. – 2002. – спецвипуск 10 / За ред. З.Г. Ватаманюка. – Львів: Інтереко, 2002. – С. 87–91

4.Кириленко В. Організація поточного обліку за депозитними операціями // Бухгалтерський облік і аудит. – № 12. – С. 28 – 34 

5.Кожель Н. Основні тенденції змін у структурі вкладів на українському депозитному ринку як свідчення зміцнення довіри до банків // Вісник НБУ. – 2004. – № 11. – с. 43–48

6.Кожель Н. Моделі забезпечення державних гарантій прав вкладників // Регіональна економіка. – 2004. – № 1. – С. 170 – 176

7.Ненахова О. Історія світової грошової системи та перспективи подолання фінансової кризи // Фінансовий ринок України. – 2009. - № 11. – С.8 – 11 

8.Солошенко Л. Депозити у валюті // Податки та бухгалтерський облік. –  2009. – № 7. – С.25 - 33