Глобалізація
світової економіки посилює тенденцію концентрації капіталу в різних галузях. Не
є виключенням і галузі страхування та банків. З метою оптимізації бізнесу та
можливості отримання нових прибутків почали з’являтися альянси і відбувається
злиття всередині фінансового сектора, в основному між банками та страховими
компаніями. Проте в останні десятиріччя співпраця між банками та страховими
організаціями розвивається вже не лише по лінії простого взаємного
обслуговування своїх установ, а й набуває багатошарового, взаємопроникаючого
міжгалузевого і міжринкового характеру. Така взаємодія, по-перше, обумовлена
необхідністю покриття ризиків, які притаманні банківській діяльності, по-друге,
дозволяє розробляти нові банківсько-страхові продукти, по-третє, значно
розширити клієнтську базу і забезпечити отримання додаткового доходу. Крім
того, така взаємодія забезпечує порівняльні переваги обох фінансових інститутів
для розширення асортименту послуг і можливостей формування значних грошових
фондів, що значно підвищує інвестиційні можливості партнерів і ефективність
використання тимчасово вільних коштів, які вони акумулюють.
У вітчизняній та
зарубіжній літературі накопичено значний досвід вивчення та дослідження
особливостей появи альянсів та злиття всередині фінансового сектору, насамперед
між банками та страховими компаніями. Свій вклад у вирішення цієї проблеми
внесли Я. Бродякін, А. Лукінов, К. Турбіна, В. Фурман та інші.
В сучасних ринкових
умовах інтеграція фінансових посередників постає закономірним явищем і одним з
проявів новітніх тенденцій розвитку світових фінансових ринків. Під взаємодією
банків та страхових компаній слід розуміти процеси поступового об’єднання їх
діяльності (від спільного продажу послуг до створення спеціалізованих
фінансових установ), спрямованих на отримання економічного ефекту, який
досягається в результаті взаємодії трудових, матеріальних та фінансових
ресурсів. Фінансові посередники вбачають для себе додаткові можливості виходу
за рамки традиційного бізнесу, збільшення ринкової вартості компаній,
підвищення конкурентоспроможності. Розвиток інтеграції банків та страхових
компаній передбачає врахування як принципів її функціонування, так і передумов
її організації. Основними принципами організації процесів інтеграції банків та
страхових компаній є: принцип структурно-функціональної диференціації; збалансованості
економічних інтересів банків і страхових компаній; принцип оптимізації
співвідношення ризику і дохідності та субсидіарності і лібералізації норм
регулювання.
Економічні основи
взаємодії та інтеграції банків і страхових компаній обумовлені тим, що обидва
інститути належать до єдиної системи фінансових посередників, а також
функціональною близькістю страхової і банківської діяльності за рахунок
виконання загальних функцій (інвестування, управління ризиками, капіталізації),
що визначають можливості розвитку відносин співпраці і подальшої інтеграції.
Запропонований в
західній економічній літературі підхід щодо розподілу інтеграційного процесу у
діяльності банків та страхових компаній на чотири стадії (розподіл сфер
діяльності, конкуренція, кооперація, корпоратизація) дозволяє визначити
специфічні особливості та організаційно-економічні і правові форми, що властиві
цим стадіям. Визначено результати розвитку інтеграції, які полягають у
зменшенні ризиків, забезпеченні ліквідності, можливості розробки єдиної
корпоративної стратегії для банків та страхових компаній, збільшенні доходів у
розрахунку на одного клієнта та зменшенні вартості залучення нових клієнтів
тощо.
Активний розвиток
інтеграційних процесів на фінансовому ринку України та збільшення присутності
іноземного капіталу як у банківському, так і в страховому секторах ринку
посилять виконання загальних функцій банків та страхових компаній, що сприятиме
інтеграції вітчизняного фінансового ринку у світовий. Підвищення частки
іноземного капіталу у фінансовому секторі повинно проходити поступово, у
процесі реалізації стратегії пристосування до європейських стандартів
банківської і страхової справи необхідно чітко визначити конкурентні можливості
учасників цього сектору.
Аналіз розвитку
інтеграційних процесів у банківсько-страховому секторі України дозволив дійти
висновку, що банки та страхові компанії здійснюють взаємодію і співпрацю у
різних формах – від клієнтських і партнерських відносин, диверсифікації
діяльності і взаємної інтервенції у суміжні сфери до взаємного вкладення
капіталу у статутні фонди, створення банківсько-страхових груп, фінансових
концернів та інтеграції у формі фінансових супермаркетів. Процеси розвитку
банківсько-страхової взаємодії на українському ринку свідчать про те, що явища
глобалізації фінансових інститутів та їх інтеграції починають поширюватися і на
економіку України, тому ті компанії, які першими оцінили конкуренті переваги
об’єднання банків та страхових компаній, займають провідні місця у фінансовій
системі нашої країни.
Сутність
банківського страхування полягає у пропозиції страховиками та банками єдиного
фінансового продукту, проникнення різних фінансових інститутів у сфери
діяльності один одного, що в кінцевому підсумку повніше задовольняє потреби
клієнтів через надання комплексу фінансових послуг. З економічної точки зору
банки зацікавленні у розповсюдженні страхових послуг через свої відділення, оскільки
їм необхідно надавати своїм клієнтам якомога більше послуг для покриття високих
постійних витрат на утримання відділення. З іншого боку, страховим компаніям
зазвичай не вистачає коштів, щоб охопити певну групу споживачів, тому вони
шукають доступ до відділень банків як до додаткового каналу розповсюдження
послуг. Не дивлячись на те, що можливість і необхідність розвитку банківського
страхування є очевидною, існує принципова різниця у сутності двох продуктів –
банківського і страхового: ініціатива купівлі першого іде від споживача, а в
необхідності купівлі другого продукту споживача слід переконувати. Саме тому
клієнт скептично ставиться до філософії «універсального банку», мотивуючи, що
до комплексного продукту характерна тенденція зниження якості окремих послуг.
Проте дослідники продовжують стверджувати, що саме за фінансовим
«супермаркетом» знаходиться банківське страхування, та дана концепція потребує
постійного вдосконалення.
Отже, постає
необхідність створення банківсько-страхового об’єднання, яка надасть можливості
використання об’єднаних фінансових ресурсів для формування спільного
інвестиційного портфеля та створить умови для активізації виконання банками та
страховими компаніями інвестиційної функції. Проведені розрахунки із
застосуванням методики імітаційного моделювання оцінки інвестиційних проектів з
урахуванням ризиків довели ефективність діяльності такого об’єднання. Це
дозволило дійти висновку, що
перспективною формою інтеграції банків та страхових компаній у сучасних умовах
розвитку економіки України є створення такого об’єднання як фінансовий
супермаркет.
Література:
1.
Єрмошенко А. М. Порівняння основних моделей банківського
страхування / А. М. Єрмошенко // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №
3(81). – С.167-174.
2.
Кльоба В. Л. Принципи та методи управління банківською
діяльністю /В.Л. Кльоба, Р. Л. Кльоба // Економіка & держава. – 2010. – №
3. – С.57-59.
3.
Кучеренко В. Економічна природа інтеграції банків і
страхових компаній /В. Кучеренко //
Вісник КНТЕУ. – 2009. – № 2. – С.97-105.
4.
Фурман В. Перспективи створення альянсів страхових
компаній і банків в Україні / В. Фурман // Вісн. НБУ. – 2005. – №4. – С.20 –
22.