Економіка/3. Фінансові відносини

Кобзар Т.О.

Науковий керівник: Голишевська Л.В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

АНАЛІЗ І ОЦІНКА РИЗИКІВ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕД

Основною метою інтеграції України до системи світового господарства є необхідність збільшення економічного потенціалу країни у реалізації власних економічних інтересів, підвищення рівня захищеності національної економіки від дестабілізуючих дій чинників національного і наднаціонального характеру.

Слід зауважити, що ефективна інтеграція України до сучасної системи світового господарства не можлива без подальшого удосконалення національної системи державного регулювання ЗЕД.

На сьогоднішній день глобальну концепцію можуть виграти лише ті країни, які ефективно використовують власний інноваційний потенціал та залучають з-за кордону інновації. За показниками розроблення та впровадження інновацій Україна суттєво відстає від розвинутих країн світу, що заважає формуванню інноваційної моделі економічного розвитку у повній мірі. Для подолання відставання від країн-лідерів слід звернути увагу на можливість використання усіх чинників активізації інноваційного процесу. Важлива роль держави в інноваційному процесі очевидна, хоча в аспекті митного регулювання ЗЕД, як чинника активізації інноваційного процесу, досліджена недостатньо.

Із метою приведення митного законодавства у відповідність до вимог інноваційного розвитку, міжнародного права та умов СОТ, прийнято Закон України « Про внесення змін до Митного кодексу України», який базується на положеннях Угоди з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності[1].

Основні новації, визначені цим Законом, стосуються, зокрема:

- встановлення відповідальності право власника перед власником товару, митне оформлення якого призупинено, але факт порушення прав інтелектуальної власності не доведено (відповідна норма передбачена ст..56 Угоди ТРІПС),

- надання права митним органам призупиняти митне оформлення товару за власною ініціативою в разі переміщення через митний кордон України товару, щодо якого не подано заявку про захист права інтелектуальної власності, але є достатні підстави вважати, що під час його переміщення може бути порушено право інтелектуальної власності (ст..58Угоди ТРІПС),

- незастосування заходів, пов’язаних із призупиненням митного контролю й митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, та переміщується через територію України транзитом чи ввозяться на митну територію України або вивозяться з неї фізичними особами для власного використання і не призначені для виробничої або іншої підприємницької діяльності, пересилаються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях (ст.60 Угоди ТРІПС).

У системі митного регулювання ЗЕД застосування процедури спрощеного митного контролю несе певний ризик стосовно товарів, що переміщуються через митний кордон. Митний контроль в усьому світовому просторі слугує для захисту економічних інтересів держави.

Всесвітня митна організація визначає систему аналізу й оцінки ризиків у митному регулюванні ЗЕД як комплекс заходів, спрямованих на забезпечення митних органів необхідною інформацією щодо аналізу й оцінки ризиків, які існують при митному оформленні вантажів, які переміщуються через митний кордон [3].

Завдання митної служби полягають у захисті економічних інтересів України та забезпечення виконання бюджетного процесу. Тому застосування митного регулювання ЗЕД повинно здійснюватись митною службою вміло й ефективно, сприяючи при цьому швидкому і законному переміщенню товарів через митний кордон.

Стратегія оцінки ризиків базується на митних деклараціях. Усі митні декларації підлягають автоматичному чи ручному аналізу щодо повноти оподаткування, актуальності статистичних даних, наявності необхідних супровідних документів.

У 2003 році Всесвітньою митною організацією була розроблена стандартизована оцінка ризиків (СОР) , яка узагальнила вихідні дані для індикаторів ризику[3].

Певні ризики можуть з’являтися у всіх сферах, пов’язаних із митним контролем товарів, що переміщуються через митний кордон України. Узагальнено можна визначити такі вихідні дані, які можуть бути індикаторами ризику у ході здійснення митного контролю експортно-імпортних операцій:

- у супровідних документах наведені помилкові або неправильні дані про товари;

- наявність інформації, що суб’єкт економічної діяльності уже порушував або намагався порушити обов’язки зі сплати митних платежів;

- перевізник має сумнівну репутацію;

- наявність особливих повідомлень у рамках певної процедури про специфіку товару у певному контексті;

- високий рівень оподаткування товару;

- відправлення здійснюється в контейнерах;

- невеликі партії відправлень[4, ст.66].

Отже, можна дійти висновку, що запровадження системи аналізу й оцінки ризиків під час здійснення митного контролю експортно-імпортних операцій – основа правил сучасних митних методів контролю.

Ефективний митний контроль – це особливість сучасної митної служби. Він залежить від професійно організованого контролю, основаного на ефективній співпраці й обміні інформацією між різними митними союзами, а також від стратегії управління ризиками щодо дієвого використання доступних ресурсів.

Таким чином, ефективне застосування інструментів митного регулювання сприятиме залученню нових технологій як у сфері науково-технічних інновацій. Надання пільгового режиму зовнішньоекономічної діяльності інноваційно-активним підприємствам сприятиме модернізації, підвищенню ефективності використання власних технологічних потужностей та залученню і використанню науково-технічних інновацій провідних країн світу, що зробить продукцію вітчизняних підприємств конкурентоспроможною на світовому ринку інноваційних товарів та послуг.

Митне регулювання галузі інновацій має сприяти:

- включенню України до глобального науково-технічного розвитку;

- максимальному використанню усіх потенційних та фінансових можливостей для технологічного розвитку економіки;

- збільшенню показників у сфері зовнішньої торгівлі високотехнологічними продукцією та технологією;

- зростанню рівня інноваційної активності підприємств [2, ст.37].

Впроваджуючи нові технології у систему митного контролю, держава тим самим звільняє суспільство від надмірного бюрократичного втручання контролюючих органів і сприяє кращому використанню ресурсів митних органів.

Література:

1. Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України» від 16.11.2006 №359-V

2. Інституційно-правові засади митно-тарифного регулювання діяльності технологічних парків/ О.Ф.Івашина, К.І. Новкова/ Економіка, Фінанси, Право №6 2009. С.36-39

3.Керівництво по системі аналізу ризиків при проведенні митного контролю[Електронний ресурс] // Офіційний сайт Європейської комісії.- Режим доступу:http://europa/eu/int.- Заголовок з екрану.

4.Удосконалення системи митного контролю/ Т. Ліпіхіна/ Маркетинг в Україні №1 2009. С.64-67