Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Ходорович О.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Розвиток зовнішньоекономічних операцій та шляхи її удосконалення

В умовах світової економічної кризи пріоритетним завданням нашої держави є пошук перспективних шляхів та механізмів зовнішньополітичного та зовнішньоекономічного характеру. Саме на цьому етапі розвитку країни особливої актуальності набуває розвиток міжнародного бізнесу, як форми практичної реалізації міжнародних економічних зв’язків іноземних інвестицій шляхом створення спільних підприємств. Це не тільки дозволить оздоровити економіку України, але сприятиме її входженню в систему світового економічного простору.

Входження України в міжнародне співтовариство створює якісно нову ситуацію для всебічного розвитку. Наша країна отримала можливість безпосереднього спілкування з іншими регіонами світу, стала суб'єктом міжнародного життя, включилася в глобальні світові процеси.

В даний час з’явилися реальні перспективи створення дійсно відкритої економіки в Україні, її ефективної інтеграції у світове господарство. Активне використання зовнішньоекономічного фактора сприяє подоланню негативних процесів в економіці і подальшому розвитку ринкових відносин. Розвиток зовнішньої торгівлі, зокрема нарощування експорту та імпорту країни на світовому ринку, збільшення або, принаймні, збереження його питомої ваги у світовій торгівлі є надзвичайно важливим чинником функціонування національної економіки будь-якої держави.

Саме тому розвиток зовнішньоекономічних операцій підприємств, усіх учасників ринкових відносин – це суттєвий фактор підвищення ефективності господарської діяльності як на рівні окремих підприємницьких структур, так і в масштабах усієї країни. Ефективність зовнішньоекономічних операцій сприяє відтворенню експортно-імпортного потенціалу країни, підвищенню конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках, формуванню раціональної структури експорту й імпорту, залученню зарубіжних інвестицій та іноземного капіталу на взаємовигідних умовах.

Проблеми підвищення ефективності проведення зовнішньоторговельними операціями підприємств завжди знаходилися у центрі уваги вчених-економістів. На сучасному етапі розвитку зовнішньоекономічної діяльності все більше уваги приділяється питанням, пов’язаних з визначенням та розрахунком ефективності конкретних зовнішньоекономічних операцій.

У теоретичному аспекті проблеми щодо ефективності зовнішньоекономічних операцій досліджували провідні вчені-економісти: Янковський Е.А., Островський Л.Е., Казанцев С.К., Макогон Ю.В., Кравченко В.А., Кравцова В.В, Мамутов В.К., Чувпило О.О., Новицький В.Е. та інші. Казанцев С.К. стверджує, що найкращим способом ефективності зовнішньоекономічних операцій є страхування від валютних ризиків, адже саме цей фактор спричиняє значні фінансові втрати. Правильно встановлені умови страхування можуть поліпшити загальний стан проведення зовнішньоекономічних операцій [4, 5].

Однак окремі аспекти залишаються невизначеними, потребують подальших наукових досліджень і розробок спрямованих на їх удосконалення. Зазначена проблема є особливо актуальною в наш час. В умовах економічної кризи необхідно вживати всі можливі способи щодо удосконалення зовнішньоекономічної діяльності. Дуже важливо організувати цю діяльність таким чином, щоб вона була якісною та приносила прибутки. В період фінансової кризи необхідно розуміти всю проблематику здійснення експортно-імпортних операцій. Більшість господарюючих суб'єктів втратили можливості вступати в зовнішньоекономічні відносини. Ефективність організації експортно-імпортних операцій значним чином пов’язані з ефективністю функціонування підприємства в цілому.

Серед проблем діяльності, які характерні підприємствам, були виділені наступні.

1. Відсутність організаційної єдності серед підрозділів підприємства, тобто однакового розуміння бізнес-процесів (наприклад, відділ маркетингу досліджує ринок й представляє звіт про бажані об’єми виробництва, а відділ збуту не може реалізувати вироблену продукцію).

2. Недостатня оперативність даних про фінансово-господарчу діяльність підрозділів. Відсутність оперативної та правдивої інформації щодо взаєморозрахунків із зовнішніми постачальниками й споживачами, як наслідок важкість управління дебіторською та кредиторською заборгованостями.

3. У своїй діяльності експортний відділ не в повному обсязі використовує нові інформаційні технології, що перешкоджає експорту продукції.

4. Формальні проблеми на митниці, що призводить до збільшення терміну проходження вантажу через митний контроль. Непрозорість процесів обміну інформацією, відсутність централізованого контролю в режимі реального часу.

5. Великий обсяг “ручної” праці при передачі даних, необхідність синхронної взаємодії учасників, що неминуче призводить до помилок та затримок у логістичних ланцюгах [4].

Таким чином, удосконалення організаційних процесів зовнішньоекономічних операцій полягає в розробці стратегії, яка може знайти практичне втілення в діяльності українських підприємств і фірм на міжнародній арені. Стратегія передбачає розробку довгострокових цілей, установок та орієнтирів, принципово нових напрямів. Вона охоплює такі основні елементи, як корпоративна місія, конкурентна перевага, організація бізнесу, ринки, ресурси, структурні зміни, програми розвитку й компетентність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Стратегічна програма розвитку зовнішньоекономічних відносин України має ґрунтуватися на забезпеченні її суверенітету в світогосподарських зв’язках, гарантуванні її національної зовнішньоекономічної безпеки.

Взаємодія зі світовим господарством базується на комплексній, гнучкій і динамічній державній зовнішньоекономічній політиці, в основі якої – максимальна господарська свобода безпосередніх виробників, експортерів

товарів і послуг [3].

Головними елементами системи зовнішньоекономічної стратегії України слід вважати: створення потужного експортного сектору, зміцнення і забезпечення конвертованості національної валюти, лібералізацію імпорту, здійснення закордонної підприємницької діяльності, формування розгалуженої системи зовнішньоекономічного менеджменту (банки, біржа, страхові компанії, консалтинг, аудит, лізинг і т.д.),гнучку податкову, цінову, депозитну, кредитну, фінансову і валютну політику, що стимулює диверсифікацію експортно-імпортних операцій, поступову інтеграцію економіки в європейські і світові господарські об’єднання та організації, кадрове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності. Головне завдання полягає в тому, щоб визначити етапи, напрямки, форми і способи реалізації зовнішньоекономічної стратегії.

Створення автоматизованої системи інформаційно-аналітичного забезпечення з питань зовнішньоторговельних зв’язків України з іншими країнами на основі запровадження аналітичних програмних систем нової генерації, які можна охарактеризувати як системи інтелектуального аналізу даних для підтримки аналітичних розробок. Для підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на зовнішніх ринках великого значення набуває організація в країні ефективної системи сертифікації експортної продукції [4].

Також пропонуємо маркетингову програму розвитку, яка дасть можливість закріпитися на ринку та забезпечити результативну діяльність. Необхідно враховувати досвід, прийоми, концепції зарубіжних маркетологів та здійснювати спроби адаптування їх до українського ринку. На наш погляд, виведення на ринок нового товару, орієнтованого на сегмент ринку з середнім соціальним положенням, збільшить конкурентні переваги підприємств.

На підприємствах, які здійснюють ЗЕД, впровадити систему моніторингу, яка буде враховувати особливості підприємств.

Метою моніторингу ЗЕД є забезпечення управлінських структур достовірною, своєчасною, досить повною соціально-економічною інформацією про всі зміни, які впливають на динаміку здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Основним завданням формування системи моніторингу є створення інформаційно-аналітичної бази за основними показниками оцінки ЗЕД, яка постійно оновлюється та цілеспрямовано використовується.

Отже, запропоновані наступні заходи підтримки українських експортерів:

– проведення ревізії законодавства України, що регулює зовнішню економічну діяльність;

– розробка і реалізація національної програми підвищення конкурентоспроможності виробників у стратегічно важливих для України секторах;

– підвищення конкурентоспроможності підприємств-експортерів шляхом створення маркетингових і сервісних мереж на пріоритетних закордонних ринках; – збільшення закупівель за кордоном ліцензій на новітні технології (ноу-хау), машини, устаткування і прилади з метою створення нових конкурентоспроможних національних виробництв;

– більш активне впровадження в Україні міжнародних стандартів, вимог і процедур сертифікації, які забезпечать відповідність національної продукції та послуг міжнародним стандартам, розробка і реалізація відповідної національної програми;

– вжиття заходів політичного, дипломатичного і законодавчого характеру, які б сприяли участі України

в крупних міжнародних коопераційних проектах у пріоритетних для вітчизняної економіки галузях;

– прискорена інформатизація економіки та зовнішніх економічних зв’язків України.

Для реалізації запропонованого комплексу заходів щодо удосконалення зовнішньоторговельного потенціалу України будуть потрібні щорічні бюджетні асигнування, об’єми котрих доцільно визначати виходячи з існуючої світової практики, відкоригувавши їх з урахуванням сучасного стану української економіки і сформованої структури українського експорту.

Література

1. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с.

2. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2004. – 654 с.

3. Пономаренко В.С., Ястремская Е.Н., Луховский В.М. Механизм управления предприятием: стратеги-

ческий аспект. – Х.: Изд. ХГЭУ. – 2002. – 252 с.

4. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник. – К.: Скарби, 2002. – 336 с.

5. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів / І.В. Багрова та ін.; за ред. д-ра екон.

наук, проф. І.В. Багрової. – К., ЦНЛ, 2004. – 580 с.

6. Вічевич А.М., Максимець О.В. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Навч. посібник. – Львів: Афіша,

2004. – 140 с.