Педагогічні науки

К. соціол. н., доцент Маркозова О.О.

аспірант, Маркозов Д.О.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна

СПЕЦИФІЧНІ ПРИНЦИПИ

КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ

Будь-яка технологія навчання має свої педагогічні особливості, принципи, за якими визначаються організаційні форми, прийоми і методи освіти. Дидактичні принципи поділяють на дві групи: загальні і специфічні. До загальних відносяться ті, які стосуються будь-якого навчального процесу. Це принципи доступності, наочності, зв’язку теорії з практикою, професійної спрямованості, активності, систематичності навчання тощо.

Основу специфічних принципів складають ті, які є визначальними і дають змогу не лише виокремити дану технологію з-поміж інших, а часто формують її назву. Специфічними принципами кредитно-модульної технології навчання є наступні принципи: гуманізації, гуманітаризації, демократизації, індивідуалізації, диференціації, інтеграції, кредитності, модульності.

Проблема аналізу принципів кредитно-модульної технології навчання сьогодні є досить актуальною. Різні аспекти названої проблеми розробляють такі учені, як П.І. Сікорський [1], В.С. Журавський., М.З Згуровський [2], В.І. Байденко [3], Ю.І. Якименко [4].

Сьогодні учені досить активно обговорюють сутність і напрямки реалізації принципів гуманізації та гуманітаризації освіти. Для навчальних закладів нової доби вони повинні стати вихідними положеннями, пріоритетними принципами в їхній роботі.

Гуманізація передбачає і беззастережне визнання загальнолюдських цінностей (милосердя, доброта, чесність, справедливість, гідність тощо), і формування громадянина-патріота з притаманними йому національною свідомістю і патріотичними почуттями. Гуманізація освіти – це відображення в освітньому процесі тенденцій гуманізації сучасного суспільства, коли людська особистість є найвищою цінністю, а утвердження блага людини є найважливішим критерієм суспільних відносин. Вона полягає в рішучому повороті освітнього закладу до особистості учня, забезпечення максимально сприятливих умов для виявлення і розвитку здібностей людини на основі поваги і довіри до неї, прийняття її особистісних цілей і прагнень.

Поняття гуманітарності в освіті є більш широким, ніж гуманізація, бо включає в себе все, що стосується людини і суспільства. Гуманізація в освіті спрямовується не лише на формування гуманістичних взаємин між учасниками навчально-виховного процесу, перетворення студента із об’єкта в суб’єкт навчання, а й передбачає вирішення цілого кола інших проблем, серед яких можна виділити наступні:

- максимальне наближення вивчення кожної навчальної дисципліни до майбутніх потреб студентів;

- оптимальне поєднання викладання гуманітарних дисциплін з природничо-математичними та професійно орієнтованими;

- посилення ролі гуманітарних наук в усіх навчальних закладах, зокрема й у технічних вищих навчальних закладах;

- формування правової культури і правових взаємовідносин у навчальному закладі, які моделюють демократичний устрій держави;

- формування політичної культури, вміння відстоювати свої погляди;

- індивідуалізація навчання, створення умов для вибору кожним студентом навчальних дисциплін з метою отримання якісної освіти.

У кінцевому підумку, принцип гуманітаризації спрямовує педагогічні процеси на індивідуальний розвиток і саморозвиток особистості, максимальне наближення вивчення кожної навчальної дисципліни до майбутніх потреб студентів, формування системи морально-правових відносин, політичної культури, оптимальне поєднання загальнолюдських і національних цінностей.

Наступний принцип - демократизації освітніх процесів - логічно випливає з основних засад демократичного суспільства і є його похідною. Демократична країна не лише демонструє свої переваги, а й спонукає усі суспільні інститути, зокрема й освіту, розвиватися подібним чином. Демократичність навчального закладу не вимірюється окремими нововведеннями. Це цілеспрямована діяльність всього педагогічного колективу з метою виховання у студентів демократичної, громадянської ментальності, що забезпечить у майбутньому поглиблення і незворотність прогресивних перетворень у країні.

Демократизація освіти в Україні передбачає: децентралізацію, регіоналізацію в управлінні освітою; автономізацію навчально-виховних закладів у вирішенні основних питань діяльності; поширення альтернативних (приватних) навчально-виховних закладів; співробітництво учитель-учень у навчально-виховному процесі.

Демократичний навчальний заклад є дуже важливим механізмом виховання студентів, оскільки моделює демократичне суспільство з його правовими інститутами, способом мислення, демократичним духом.

Наступні два принципи кредитно-модульної системи навчання – це індивідуальність і диференціація. Принцип індивідуалізації передбачає таку технологію організації засвоєння знань, умінь та навичок, яка дає змогу кожному студентові навчатися і розвиватися за індивідуальним планом і програмами, використовуючи оптимальний термін навчання, який відповідає його психолого - фозіологічним можливостям.

Кожний студент – неповторна індивідуальність, зі своїми природними задатками і здібностями, психологічними і фізичними можливостями та певним рівнем загальноосвітньої підготовки. Тому одна і та ж сукупність наукових знань матиме різні рівні адаптації, які забезпечуються диференціацією навчального матеріалу, залежно від інтелектуальних можливостей студентів.

У зв’язку з кредитним вибором навчальних дисциплін спостерігається унікальний процес: студенти самостійно поділяються на типологічні групи залежно від рівня підготовленості і реальних можливостей. В процесі навчання вони корегують свої дії в залежності від реальних результатів: хтось занизив свої можливості, а інші – навпаки. У цих умовах суттєво змінюється роль викладача: вивчивши психологічні особливості студентів, викладач всіма педагогічними методами повинен полегшити шлях студентів до успішного засвоєння змісту навчальної дисципліни. Серед таких педагогічних засобів можна виділити: диференційований в залежності від змісту навчальної дисципліни розподіл кредитів між навчальними дисциплінами; використання високоефективних технологій навчання; доцільне зменшення навчальних дисциплін у навчальному плані шляхом інтегрування споріднених навчальних дисциплін тощо.

Із вищесказаного зрозуміло, що диференціація в кредитно-модульній технології навчання виконує наступні важливі функції: підвищення науковості та доступності навчання; підвищення пізнавальної активності студентів; адаптування змісту навчальних дисциплін до індивідуальних особливостей студентів; включення студентів у науково-дослідну роботу; горизонтальне і вертикальне структурування навчального матеріалу і адаптування його до реальних психолого-фізиологічних можливостей студентів.

Диференційним процесам протидіють інтеграційні. Найбільш часто під дидактичною інтеграцією розуміють комплекс взаємопов’язаних із диференціацією процесів, які спрямовані на діалектико-методологічне вирішення суперечності між диференціацією й інтеграцією в освіті і включають в себе інтеграцію змістовних компонентів, прийомів, методів і форм навчальної роботи.

Принцип модульності передбачає організацію засвоєння навчального матеріалу у дискретно-неперервному полі за наперед заданою модульною програмою, яка складається з логічно завершених частин навчального матеріалу (модулів) зі структурованим змістом та цілісним навчально-управлінським циклом кожного модуля.

Сьогодні у вищих навчальних закладах України при впровадженні кредитно-модульної системи основні зусилля спрямовуються на організацію модульного контролю, який в педагогічному алгоритмі засвоєння знань є останньою ланкою. Очевидно, що першочерговим завданням є організація високоефективного навчання, після чого слід удосконалювати контроль і оцінювання.

Одним із недоліків вищої освіти в Україні також є недостатнє педагогічне керівництво самостійною роботою студентів, у той час, як без добре організованої самостійної роботи студентів неможлива індивідуалізаціяосвіти, а тим більше впровадження кредитно-модульної технології навчання.

Таким чином, кредитно-модульна технологія навчання, з одного боку, створює реальні можливості для гуманізації і демократизації, індивідуалізації та диференціації, інтеграції і моделювання навчального процесу, а з іншого – ці принципи лежать в її основі, є її специфічними вихідними положеннями, які моделюють нову навчальну технологію.

Література:

1. Сікорський П.І. Кредитно-модульна технологія навчання: [навч. посіб.] / Сікорський П.І. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. – 127 с.

2. Журавський В.С. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти / В.С. Журавський, М.З. Згуровський. – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка»», 2003. – 200с.

3. Байденко В.И. Болонский процес: [курс лекций]./ Байденко В.И. – М.: Логос, 2004. – 208 с.

.4. Якименко Ю.І. Якість освіти – головний принцип Болонського процесу / Ю.І. Якименко // Проблеми модернізації освіти України в контексті Болонського процесу: мат. першої Всеукраїнської наук.- практ-конф., 20-21 лютого 2004 р. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. – С. 27 – 29