11. Психофізіологія

К.б.н. Завадська Т.В.

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, г.Київ, Україна

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ НЕЙРОДИНАМІКИ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНОГО НАПРЯМКУ НАВЧАННЯ

Питання професійного становлення людини завжди привертає увагу науковців, є своєчасним та актуальним предметом наукового дослідження, оскільки кожний крок економічного розвитку країни супроводжується як появами нових професій, так і новими вимогами до вже відомих. Становлення професіонала – шлях від оптанта до майстра - відбувається впродовж декількох етапів, починаючи з усвідомлення та обрання професії, навчання основам та подальшого професійного удосконалення, становлення спеціаліста - майстра. У різних людей тривалість етапів проходить в залежності від індивідуальних нейродинамічних особливостей, саме нейродинаміка людини обумовлює швидкість засвоєння професійних вмінь, навичок, способів праці, визначає стиль професійної діяльності.

Нашу увагу привернули професії гуманітарного напрямку «людина-людина» [2], серед яких найбільш відомими та розповсюдженими є професія лікаря та викладача. Предметом даної роботи стали нейродинамічні властивості та особливості темпераменту студентів, які були досліджені за такими методиками: «Особистісний опитувальник Я.Стреляу» [3]; методика „Шкала оцінок для виміру реактивності (Я.Стреляу) [1,3]; опитувальник «Дослідження психологічної структури темпераменту» Б.Н.Смирнова (тест має шкалу щирості, яка дозволяє оцінити надійність отриманих в результаті опитування результатів [1]).

Професійне навчання у вищому навчальному закладі розглядається як етап становлення професіонала, тому вивчення нейродинамічного компоненту йшло паралельно з анкетуванням щодо визначення мотивів вибору професії та професійної спрямованості. Для цього було використано анкету «Мотиви вибору» щодо визначення мотивів власної праці, соціальної значущості праці, самоствердження в праці, мотивів професійної майстерності; диференційно-діагностичний опитувальник (ДДО) Е.А.Клімова щодо з’ясування професійної спрямованості особистості на основі аналізу людиною переваг різних видів діяльності.

В дослідженні взяли участь студенти Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця (м. Київ) медико-біологічного факультету (спеціальність – лікар-психолог) І-ІІ курсів – 50 осіб, а також студенти другого курсу Інституту фізичної культури та природознавства Державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди м. Переяслав - Хмельницький (спеціальність фізичне виховання) - 41 особа. Статистична обробка даних була проведена окремо для кожної спеціальності. Студенти І та ІІ курсів НМУ були об’єднані в одну групу, оскільки достовірних відмінностей між ними виявлено не було.

За методикою Я.Стреляу оцінка сили НС за збудженням характеризує можливість людини витримувати монотонію або навантаження. Аналіз отриманих результатів показав, що за показником сили за збудженням серед студентів медичного напрямку навчання низьку концентрацію даної властивості продемонструвало лише 20% (10 людей), а 80% досліджених притаманна висока концентрація властивості. Показник сили за гальмуванням характеризує вміння людини до швидкого перемикання на іншу діяльність. Розподіл досліджених був подібний показнику сили за збудженням, тобто 80% групи була притаманна висока концентрація даної властивості. Визначення показника рухливості нервових процесів довело, що тільки 8% студентів-«медиків» характеризувалися низькою концентрацією властивості, а більшості – 92% - притаманна висока міра прояву рухливості нервових процесів. За показником врівноваженості нервових процесів у 20% досліджених виявлена неврівноваженість у бік збудження, у 42% - врівноваженість нервових процесів, у 38% - неврівноваженість у бік гальмування.

Проведення аналогічного тестування студентів - майбутніх педагогів з фізичної культури, серед яких основну більшість склали чоловіки (95,2%), довело, що за показником сили НС за збудженням низька концентрація властивості спостерігалась у 24,4% досліджуваних, у 75,6% - висока. За показником сили НС за гальмуванням тільки 17,1% (7 людей) виявили ознаки низької концентрації властивості; 82,9% характеризувалися високим проявом даної властивості. Низька концентрація рухливості нервових процесів спостерігалась лише у 17,1%, висока – у 82,9% досліджуваних студентів-«педагогів». 24,2% студентів цієї групи характеризувалися неврівноваженістю нервових реакцій у бік збудження; 31,7% виявили себе як врівноважені; 43,9% мали неврівноваженість у бік гальмування.

Таким чином, нами було з’ясовано, що суттєвих відмінностей між показниками проявів властивостей НС за методикою Я.Стреляу між студентами різних спеціальностей виявлено не було: більшість студентів характеризуються високою концентрацією властивостей сили НС за збудженням, сили НС за гальмуванням та рухливістю, а кількість врівноважених за силою нервових процесів практично не відрізнялася від групи неврівноважених у бік гальмування. Високий прояв наведених властивостей свідчить про ознаки сильної нервової системи, що, вірогідно, в процесі учбової діяльності є необхідною умовою, тому що пізнавально-навчальна діяльність вимагає від студентів певної витривалості, працездатності, швидкісних характеристик діяльності та інше.

Я.Стреляу [4] розумів темперамент як сукупність стабільних властивостей та виділяв дві основні характеристики темпераменту: реактивність та активність. Реактивність має прояв в інтенсивності реакції на стимул, впливає на регуляцію поведінки, визначає поріг чутливості та працездатність (витривалість). Реактивність та активність знаходяться в реципрокних (зворотньо пропорційних) відношеннях, тобто чим вище реактивність, тим нижче активність (працездатність). Тестування довело, що більшість студентів обох досліджуваних груп (майбутні медики - 82%; майбутні викладачі фізкультури -80,5%) належать до групи з середнім показником реактивності, що свідчить про середню ступень працездатності досліджених.

Визначення структури темпераменту, основою якого є властивості НС, було проведено за допомогою опитувальника Б Н.Смирнова [1]. За значеннями показника «екстраверсія – інтроверсія» для більшості студентів медичного напрямку навчання характерним є прояв екстравертованості, група з високим та дуже високим значенням показника склала 58%. А оскільки середня група має однаковий прояв як екстра- та інтравертованості, то додавши групу з середнім проявом показника до групи «екстравертів», можна вважати, що для більшості студентів-«медиків» характерними є ознаки екстравертованості, і така група складає 82% досліджених. Така ж тенденція спостерігалася і для студентів педагогічного напрямку навчання: середній прояв властивості екстраверсії - 22%, високий та дуже високій – 51%, загалом – 76% від загальної кількості досліджених. За Г.Юнгом екстраверти відкриті, комунікабельні; діють під впливом моменту, схильні до ризику; їм притаманне постійне витрачання себе і т.ін. – що є позитивною рисою людини в професії «людина-людина».

Показник «пластичність-ригідність» характеризує швидкість пристосування людини до змін ситуацій, при цьому ригідність позначає інертність, консерватизм, слабке перемикання з одного виду роботи на інший; пластичність - легку здатність до змін та установок. Студенти медичного напрямку розподілилися однаково на групи з високою пластичністю та високою ригідністю ( по 22%), а більшість (40%) виказала ознаки середнього прояву цієї властивості темпераменту. Серед студентів - майбутніх вчителів фізкультури - груп з ознакою пластичності виявлено не було, більшість мали високу ригідність (46,3%), інша група – 34,1% - з середнім проявом властивості, а 19,5% досліджених характеризувалися дуже високою ригідністю.

У більшості студентів обох спеціальностей виявлена емоційна збудливість, і такі групи з врахуванням середнього прояву властивості складали: для «медиків» - 80%, «вихователів» - 85,3%, що, можливо, буде допомагати майбутнім фахівцям гуманного напрямку професії через співчуття, проникнення до психології та почуттів іншої людини, а можливо – і навпаки, заважати чіткому та тверезому оцінюванню ситуації.

Показник темпу реакцій дещо відрізнявся між групами студентів. «Медики» виказали середні бали (50%), коли швидкість реакції врівноважується неквапливістю; 34% характеризувалися високою швидкістю реакцій, а 12% - високим значенням показника неквапливості. А серед студентів - майбутніх вихователів фізкультури найбільш чисельну групу (51,2%) склали досліджувані з високою мірою неквапливості; середній рівень активності показника був виявлений у 29,2% досліджених, 19,4% студентів характеризувалися високою швидкістю реакції.

В парі показників «активність-пасивність» високу пасивність виказали студенти обох напрямків спеціальностей: дуже висока та висока пасивність у «медиків» спостерігалася у 52% досліджуваних, серед «вихователів» - у 51,3%. Висока активність була притаманна лише 14% «медиків» та 12,1% «вихователів», тобто переважна більшість студентів начальних курсів характеризується вираженою пасивністю.

Опитувальник Б.Н.Смирнова має шкалу щирості, показники якої свідчать про надійність результатів тестування. У обох груп студентів спостерігалася висока відвертість - у 70% «медиків» та 68,3% «вихователів», що свідчить про досить високу надійність отриманих результатів.

Тестування нейродинамічних властивостей було частиною системного дослідження психофізіологічного стану студентів в процесі професійного становлення у професіях типу «людина-людина». Певний інтерес викликав пошук зв’язків отриманих даних нейродинамічного компоненту з результатами анкетування щодо визначення мотивів вибору професії та професійної спрямованості студентів. Результати кореляційного аналізу показали значну кількість статистично значущих кореляційних зв’язків між показниками властивостей НС і темпераменту та питаннями анкети стосовно мотивів вибору професії. Два останні рядки визначають зв’язки показників нейродинаміки з показниками діференційно-діагностичного опитувальника Е.А.Клімова щодо професійної спрямованості особистості. В таблиці позначений тільки зв'язок між показниками та питаннями анкет; коефіцієнти кореляції не представлені; позначення достовірності результатів: * - p < 0,05; ** - p < 0,01. Виявилося, що у студентів, майбутніх медиків-психологів, виявлена більша кількість та різноманітність статистично достовірних кореляційних зв’язків порівняно зі студентами - майбутніми викладачами фізкультури.

Таблиця. Кореляційні зв’язки між показниками нейродинаміки та питаннями анкети мотивів вибору професії, а також опитувальником Е.А.Клімова студентів обох напрямків професій.

Питання анкети мотивів вибору професії, які оцінюють

Студенти медичного напрямку навчання

Студенти педагогічного напрямку навчання

Сзб

Сг

Рух

Вр

Езс

Т

А

Рух

ЕІ

Езс

Т

Р

Стан здоров’я

+*

Стосунки з однокурсниками

+*

+**

+*

+*

+*

Стосунки з викладачами

+**

+*

Відповідність здібностей майбутньої проф.

+**

+**

+**

+*

+**

Зацікавленість у навчанні

+*

+*

+*

Знання про умови та особливості праці

+*

+*

+*

+*

Професійні знання та вміння зараз

+**

+**

+*

+*

Праця за професією в майбутньому

+*

+**

+*

+**

Готовність до самостійної проф. праці

+**

+*

+**

+**

Успішність навчання

+*

+*

Професія «людина-техніка»

+*

Професія «людина-людина»

+*

Позначення: Сзб – сила НС за збудженням, Сг- сила НС за гальмуванням, Рух - рухливість, Вр - врівноваженість нервових процесів, ЕІ – екстраверсія-інтроверсія, Езс – емоційна збудливість або стійкість, Т- темп реакцій, А- активність, Р - реактивність; інші пояснення див. в тексті.

Привертає увагу факт (на прикладі студентів-«медиків») наявності статистично достовірних зв’язків оцінки студентами відповідності власних здібностей вимогам майбутньої професії з ознаками сильної нервової системи, рухливістю, врівноваженістю нервових процесів, з такою темпераментальною ознакою, як активність. Професійні знання та вміння на етапі навчання корелюють з ознаками сильної нервової системи. Готовність до самостійної праці виказали студенти з ознаками високої концентрації сили НС за збудженням, з вираженим темпом реакцій та активністю. Зв'язок напрямку професій типу «людина-людина» за методикою Е.А.Клімова був виявлений тільки з показником рухливості нервових процесів. Наведена таблиця кореляцій свідчить про досить міцні зв’язки уявлень студентів про обрану професію з нейродинамічними властивостями та особливостями темпераменту.

Результати, що були отримані в процесі дослідження, показують, що на етапі професійного навчання та оволодіння професійними навичками в спеціалізованих навчальних закладах більшість студентів професій типу «людина-людина» характеризуються ознаками сильної нервової системи та високої рухливості нервових процесів, середнім рівнем працездатності. Дослідження довели, що суттєвих відмінностей в проявах нейродинамічного компоненту, отриманих за допомогою опитувальника Я.Стреляу, між студентами різних напрямків навчання виявлено не було.

Тестування темпераментальних особливостей виявило наявність у більшості студентів обох напрямків навчання таких рис, як екстравертованість, що, вирогідно, є значимою особливістю людей, котрі обрали професію типу «людина-людина». Більшості студентів медичної спрямованості навчання були притаманні висока емоційна збудливість, середній темп реакцій, коли неквапливість врівноважується швидкою реакцією, що, можливо, є досить розумним для оптимального вирішення проблеми хворої людини, з якою будуть мати справу професіонали - медики. Висока міра неквапливості є характерною для майбутніх викладачів фізкультури, що також можна розглядати як оптимальну властивість для спілкування з учнями.

Показники проявів нейродинаміки та темпераменту у представників медичного напрямку навчання виявили більше кореляційних зв’язків з питаннями стосунків з оточенням, власних здібностей щодо майбутньої професії, уяви про умови та особливості праці, що відображує більшу зацікавленість своєю професією студентів-«медиків» порівняно зі студентами-«викладачами».

Показники нейродинаміки є важливою основою для будь-якого виду діяльності, а дослідження показали наявність у студентів достатнього нейродинамічного потенціалу щодо оволодіння висотами професійної майстерності.

Література.

1 Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий. – СПб.: Питер, 2004 – 701 с. (Серия «Мастера психологии») – c. 464-466.

2. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. – Ростов-на-Дону: Изд-во «Феникс».- 1996. – 512 с.

3 Семиченко В.А. Психологія: Темперамент. – Київ-Полтава: „Форміка”, 2001. – 168 с.

4.Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии – М.: Прогресс, 1982 - 232 с.