Технічні науки / 4. Транспорт.

Лапутин Р.О., Куєвда Д.В.

Автомобільно-дорожній інститут ДВНЗ "ДонНТУ", м. Горлівка, Україна.

АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ БЕЗПЕКИ РУХУ НА ПЕРЕХРЕСТЯХ НА ОДНОМУ РІВНІ

На сьогоднішній день стан безпеки руху та наслідки від дорожньо-транспортних подій (ДТП) в Україні є найгіршими в Європі. За останні десять років у державі зареєстровано 391134 ДТП у яких загинуло 62141 особа та травмовано 445832 особи [1].

За дослідженнями автора [2] з усіх ДТП, які трапляються на вулично-дорожній мережі (ВДМ) України, 70% припадає на ВДМ міст, з яких 75% ДТП відбувається на перехрестях на одному рівні. Так, у 2006 році в Україні зареєстровано 45500 ДТП, у яких загинуло 6867 осіб [1], отже з урахуванням наведених відсотків маємо, що у 2006 році відбулося 31850 ДТП у містах держави, з яких 23888 ДТП припадає на перехрестя на одному рівні, наслідками яких є приблизно 3605 загиблих осіб. У якості висновку за наведеними даними можна відзначити, що кількість ДТП на перехрестях на одному рівні в Україні складає приблизно 53% від загальної кількості ДТП, що розкриває актуальність напрямку наукового дослідження.

Перехрестя на одному рівні є одними із найнебезпечніших місць вулично-дорожньої мережі. Це пов’язано з тим, що перехрестя являють собою область максимального впливу факторів взаємодії транспортного потоку з дорожніми умовами на виникнення дорожньо-транспортних подій.

За даними [3] перехрестя за організацією дорожнього руху класифікуються наступним чином: нерегульовані (прості), саморегульовані (каналізовані), регульовані світлофорною сигналізацією.

На простих нерегульованих перехрестях, як правило, для регулювання дорожнього руху застосовують технічні засоби організації дорожнього руху (ТЗОДР), це дорожні знаки, дорожня розмітка й напрямні пристрої, які на перехресті на одному рівні насамперед установлюють порядок руху, інформують водіїв і пішоходів про умови руху та, як слідство цього, забезпечують безпеку руху, але ж вказані ТЗОДР не інформують водіїв, які прибувають до перехрестя, про сформовану дорожньо-транспортну ситуацію (ДТС), що може привести до виникнення ДТП, про які й свідчить статистика. Так, на нерегульованих перехрестях на одному рівні за даними [4] у державах Європи відбувається близько 40% ДТП від їх загальної кількості (найпоширенішим видом ДТП є зіткнення, що складає 56,7% [4]), що свідчить про значну аварійність у вказаних місцях вулично-дорожньої мережі та про необхідність застосування різних методів організації дорожнього руху з метою підвищення безпеки руху.

Найпоширенішим методом організації дорожнього руху на перехресті на одному рівні є його каналізування. Каналізований рух транспорту забезпечується системою піднятих над проїзною частиною або позначених дорожньою розміткою напрямних острівців, як правило, трикутної або краплевидної форми [3]. За даними зарубіжних вчених [4] організація каналізованого руху на Х-подібних перехрестях дозволяє знизити кількість ДТП з травматизмом на 17%. Підвищення безпеки руху на вказаних перехрестях здійснюється опосередковано через удосконалення організації дорожнього руху, тому повністю вирішити питання з підвищення безпеки руху каналізуванням руху на перехресті не вдається.

Більш ефективним за зменшенням кількості ДТП на перехрестях на одному рівні є організація руху по колу, де транспортний потік рухається проти годинникової стрілки біля центрального острівця. Дослідження [4] вказують на зниження кількості ДТП з травматизмом на 25% при організації руху транспортних засобів по колу. Вказаний метод організації дорожнього руху також опосередковано підвищує безпеку руху шляхом покращення умов руху транспортних засобів на перехресті.

На перехрестях зі значною аварійністю застосовують метод рознесення транспортних потоків у часі, який реалізується за допомогою світлофорного регулювання. Рух транспортних засобів на регульованому перехресті на відміну від нерегульованого здійснюється за фазами регулювання, що значно зменшує кількість конфліктних ситуацій на перехресті та ДТП. За даними роботи [4] введення світлофорного регулювання на Х-подібному перехресті дозволяє знизити кількість ДТП на 30%, що є найефективнішим способом регулювання рухом на перехрестях, але ж вказані відсотки вказують на те, що світлофорне регулювання до кінця не вирішує питання з підвищення безпеки руху, через недолік цього способу регулювання, який пов'язаний з процесом утворення черг транспортних засобів на підходах до перехрестя та виникнення при цьому попутних зіткнень. Отже, введення світлофорного регулювання на перехресті на одному рівні дозволяє знизити кількість фронтальних та бокових зіткнень, але при цьому підвищується кількість попутних зіткнень в районі "стоп-лінії". За даними статистики ДТП України на регульованих перехрестях на одному рівні відбувається 3,3% ДТП від загальної їх кількості (найпоширенішим видом ДТП у цих місцях є зіткнення, що складає 62,0% [4]). Для 2006 року в Україні кількість ДТП на регульованих перехрестях складає 1502, що є значною аварійністю у вказаних елементах ВДМ.

Таким чином, у роботі був проведений аналіз сучасного стану безпеки руху на перехрестях на одному рівні, який показав, що у вказаних місцях вулично-дорожній мережі України спостерігається значна аварійність, яка полягає у 75% дорожньо-транспортних подій від загальної кількості ДТП, які відбуваються у містах держави, що в свою чергу складають 70% від загального числа ДТП. Були проаналізовані перехрестя за організацією дорожнього руху на предмет аварійності: нерегульовані, саморегульовані (каналізовані) та регульовані світлофорною сигналізацією. Аналіз показав, що найаварійнішим типом перехрестя є нерегульоване (просте) і потребує застосування методів удосконалення організації дорожнього руху, якими є каналізування руху та організація руху транспортних засобів по колу. Обидва методи підвищують безпеку руху опосередковано шляхом покращення умов руху транспортних засобів на перехресті, тому знижують кількість ДТП з травматизмом відповідно на 17% та 25%. Для перехресть з відносно великою аварійністю застосовують метод рознесення транспортних потоків у часі, який реалізується за допомогою світлофорного регулювання. Цей метод також до кінця не вирішує питання з підвищення безпеки руху, хоча й значно знижує (на 30%) аварійність у порівнянні з попередніми методами організації дорожнього руху. Отже, вище вказане розкриває актуальність удосконалення організації дорожнього руху на перехрестях на одному рівні з метою підвищення безпеки руху.

Литература:

1. Редзюк А.М. Концепція державної програми підвищення безпеки дорожнього руху // Автошляховик України, Окремий випуск. – 2007, – №10. – С. 3 – 8.

2. Полозенко П.М. Комплексна оцінка режимів світлофорного регулювання на перехрестях: дис. канд. техн. наук.: 05.22.01 / Український транспортний університет. – К., 1999.

3. Споруди транспорту: вулиці та дороги населених пунктів: ДБН В.2.3 – 5 – 2001 [чинний 2001-01-01]. – К.: Держстрой України, 2001. – 56с.

4. Эльвик Рунэ, Боргер Мюсен Аннэ, Ваа Труле. Справочник по безопасности дорожного движения: Пер. с норвеж. / Под редакцией проф. В.В.Сильянова. - М.: МАДИ (ГТУ), 2001. - 754 с.