Студ. Кірпічонок Д.І.

Національний університет харчових технологій

БЕНЧМАРКІНГ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД ВИКОРИСТАННЯ ЧУЖИХ ІДЕЙ

Людство за сотні років  накопичило  досвід в різних сферах діяльності, яким вдало користуються інші. Кожен в житті стикається з перейманням, використанням та наслідуванням чужих ідей, аналізом кращих, у тій чи іншій сфері. Так в  XIX столітті  француз П’єр Мартен винайшов новий спосіб отримання литої сталі в регенеративних мартенівських печах. З тих пір цей спосіб використовується на металургійних заводах багатьох країн.   Один винайшов — багато хто використовує. Багато чого вже створено, треба тільки взяти, переосмислити і застосовувати. Тому гасло «Кращий досвід — для кращого життя!» саме для бенчмаркінгу.

За визначенням Кемпа (один із засновників системи бенчмаркінгу та президент американського інституту Best Practice Institute у Вашингтоні) бенчмаркінг — це пошук найкращих виробничих практик, які ведуть до найвищої продуктивності [1]. Термін був запозичений у будівельників: при будівництві будівель і споруд робилися спеціальні позначки — benchmarks, які служили орієнтирами для подальшої роботи. Виходить бенчмаркінг — це орієнтир, а вірніше еталон.  Але слід відрізняти його від промислового шпіонажу, дані для якого є таємною інформацією.

Бенчмаркінг дійсно ефективний метод покращення бізнесу, заснований на творчому відношенні до досвіду кращих компаній, лідерів у своїй галузі, партнерів і конкурентів. Його використання дає змогу підприємству, що реформується, сформувати власну команду внутрішніх консультантів, напрацювати досвід проведення організаційних змін і таким чином створити базу для подальшого удосконалення організації та управління з опорою на власні сили.  В першу чергу він дозволяє «тримати руку на пульсі конкурентів» і мати реальне уявлення про своє місце в постійно мінливому діловому світі.   Грегорі Ватсон, один з найбільш компетентних фахівців з бенчмаркінгу, вже в наші дні розвиває думку наступним чином: «Нові ідеї не народжуються на порожньому місці. Навпаки, нова ідея народжується в умовах, коли стало неможливим використовувати стару ідею». Який висновок мають зробити менеджери, прочитавши ці слова? Вважаємо, приблизно наступний: «Досвід та ідеї інших потрібно адаптувати до своїх умов» [2].

Проте це водночас і небезпечний спосіб. Вся справа в тому , що коли ви дивитеся на інше підприємство, ви не знаєте деталей його реалізації. Звідси випливає перше правило: потрібно тестувати елементи бенчмаркінгу. Не просто сліпо впровадити ті речі, що вам подобаються, а вимірювати ефективність від їх впровадження. До того ж не завжди те, що ефективне в одного, буде на стільки ж ефективне в іншого. Крім того, часто вважають, що бенчмаркінг – це швидко і просто. Насправді ж займає він близько 6 місяців [4].

Варіантів, звідки можна почерпнути ідеї, доволі багато. Це можуть бути ваші прямі та непрямі конкуренти, суміжні галузі та навіть підприємства з зовсім інших галузей. Найкращим варіантом буде концепція з багатьох різних ідей, застосовувана на вашому підприємстві. Необхідну інформацію можна знайти в численних дослідженнях і аналітичних звітах. Поряд з цим корисно використовувати будь-які можливості для розвитку формальних і неформальних контактів з партнерськими і конкуруючими компаніями. Пряме спілкування дозволить вам відкрити нові джерела для отримання цінної інформації для бенчмаркінгу. Тільки пам’ятайте, що рух на цій дорозі – двосторонній.

Чому ж компанії бажають ділитись своєю інформацією, досягненнями, надбаннями? Багато хто з них, наприклад , вважають престижним виступати в якості еталону. Тим більше, що це підвищує їх інвестиційну привабливість і дозволяє на різних рівнях лобіювати свої інтереси. Японці ж упевнені , що якщо компанія когось вчить, то при цьому розвивається і сама. А творець «японського дива» Демінг вважає, що спільна робота на благо компанії, на благо економіки і суспільства в цілому має набагато більший потенціал, ніж робота, заснована на конфлікті, ранжуванні і змаганні. Тобто краще «Співпраця: виграють всі», ніж «Конкуренція: хтось виграв, хтось програв» [3]. Американська авіакомпанія Southwest Airlines вирішила поліпшити свої фінансові показники. Опитавши клієнтів, менеджери зрозуміли, що завоювати їх симпатії можна зручнішим розкладом і збільшенням числа рейсів. Звернувшись до досвіду інших авіапідприємств, компанія виявила, що за часом обслуговування літаків вона і зараз поза конкуренцією. Хтось із службовців звернув увагу на те, що еталоном швидкості обслуговування транспортного засобу вважаються автогонки. Менеджери авіакомпанії вивчили спеціальну літературу і познайомилися з основними принципами командної роботи техніків. А потім упровадили ці ж принципи у себе. Звичайно, авіакомпанія не змогла обслуговувати літаки з такою ж швидкістю, з якою в «Формулі-1″ обслуговують машини, проте час на цю процедуру скоротився з 45 до 15 хвилин, а кількість рейсів збільшилася.

Отже, розвиток бенчмаркінгу сприяє відкритості бізнесу, підвищенню його ефективності, що так необхідно для економіки сьогодні. Освоєння цього методу управління і вдосконалення бізнесу дозволить російським компаніям, не тільки великим, але також малим і середнім, йти в ногу з часом і зайняти гідне місце на світовому ринку в найближчому майбутньому.

Література:

1. Сamp R.C. Benchmarking. The Search for Industry Best Practices That Lead to Superior Performance. — ASQC Industry Press, Milwaukee, Wisconsin, 1989.

2. Watson G.H. Strategic Benchmarking: How to Rate your Company’s Performance Against the World’s Best. — New York: John Wiley, 1993.

3. Нив Г.Р. Пространство доктора Деминга / пер. с англ. — Т.: Городской общественный фонд «Развитие через качество», 1998.

4. Харрингтон Х. Дж., Харрингтон Дж. С. Бенчмаркинг в лучшем виде! / Пер. с англ. под ред. Б. Резниченко. — СПб.: Питер, 2004. — 176 с.