Студ. Кірпічонок Д.І.

Національний університет харчових технологій

БЕНЧМАРКІНГ – ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Підприємство може зміцнювати свою конкуренту стратегію на ринку за допомогою постійного порівняння своїх бізнесових результатів із результатами конкурентів для коригування стратегії, тобто використовуючи бенчмаркінг.

Відбулись зміни у філософії управління — перехід від перевищення попиту над пропозицією, що потребувало одних заходів, до надмірної пропозиції, що визначало вже інший підхід до управління, який дав би змогу випередити конкурентів. Це зумовило пошук нових шляхів конкурентної боротьби, а таким чином дали поштовх для розвитку бенчмаркінгу.

Бенчмаркінг — це процес знаходження і вивчення найкращих з відомих методів ведення бізнесу. Вперше цей метод був розроблений 1972 року для оцінки ефективності бізнесу Інститутом стратегічного планування в Кембриджі. Бенчмаркінг має на меті дати відповіді на питання:

§ Яка фірма знаходиться на вершині інвестиційної привабливості?

§ Чому власне підприємство є кращим?

§ Що може бути збережено/змінено на нашому підприємстві, щоб воно стало кращим?

§ Яким чином запровадити дану стратегію?

Відповідно можна визначити наступні фази бенчмаркінгу: підготовка, аналіз, впровадження.

Класифікація бенчмаркінгу досить широка [1], на мою думку, найбільш доцільним є виділення таких видів бенчмаркінгу: внутрішній — відбувається порівняння показників роботи структурних підрозділів одного й того ж підприємства; зовнішній, який у свою чергу можна поділити на: бенчмаркінг мікросередовища: (конкурентний, загальний, функціональний); бенчмаркінг макросередовища(галузевий, міжгалузевий).

Бенчмаркінг базується на таких принципах: взаємності, аналогії, виміру та достовірності. Існує багато методик бенчмаркінгу, але будь-який процес включає в себе наступні елементи: виявлення проблеми; пошук бази порівняння; збір та аналіз інформації; розробка та застосування заходів щодо нашої компанії та аналіз отриманих результатів.

Щодо практичних аспектів застосування бенчмаркінгу, то за даними рейтингу Fortune понад 40% найбільших корпорацій світу застосовують різні види бенчмаркінгу. Вдалі приклади використання даного інструменту можна розглянути на таких корпораціях: Bank of America, American Express, Xerox, TRW, Eastman Kodak, Internal revenue service, Alcoa, AT&T, DEC, IBM, Toyota, Nasa і т.д.

В Україні більшість українських підприємців використовують бенчмаркінг не в повному обсязі. Українські консультаційні фірми теж реалізують проекти з бенчмаркінгу точково, хоча елементи бенчмаркінгу зустрічаються в багатьох проектах із вдосконалення методів роботи українських підприємств. Першим прикладом можна вважати сертифікацію системи якості підприємства відповідно до стандартів Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) (пивзавод «Оболонь», Луцький підшипниковий завод і Ambulance). Ще одним прикладом використання методології бенчмаркінгу українськими компаніями є «перейняття» готових методик передового досвіду для вирішення конкретної проблеми.

Проблеми, що перешкоджають використанню потенціалу бенчмаркінгу на українських підприємствах: незнання методів бенчмаркінгу як ефективного інструменту управління; брак досвідчених фахівців відповідної спеціалізації; відсутність у вітчизняних підприємств бажання розкривати секрети свого успіху та прагнення зберегти комерційну таємницю; недостатність розвитку інформаційних управлінських систем в Україні; відсутність центрів бенчмаркінгу; недосконала законодавча база щодо оприлюдненням інформації про діяльність підприємств; мінливість середовища, що не дає можливість будувати стратегічні плани в довгостроковій перспективі.

Тому актуальним, на наш погляд, є вислів Алан Коена: «Треба мати велику мужність, щоб відмовитися від добре знайомого і того, що здається надійним, заради прагнення освоїти нове. Але ви не зможете застрахувати себе тим, що перестало бути надійним. Набагато корисніше проявити здоровий авантюризм та підприємливість, оскільки життя в русі, а сила — в здатності до змін».

На даному етапі, коли конкуренція між фірмами досить висока, використання кращого досвіду зарубіжних та вітчизняних компаній не тільки підвищує конкурентоздатність підприємства на внутрішньому ринку, але і створює можливості для ефективного функціонування на міжнародному рівні та конкуренції з успішними світовими лідерами.

Література:

1. Прус Л.Р. Типологія бенчмаркінгу //Сталий розвиток економіки/ Всеукраїнський науково-виробничий журнал, 2010 р. № 1-05/8

2. Мірошніченко П. Бенчмаркінг  — основний інструмент підвищення конкурентоспроможності українських компаній // ПЕРСОНАЛ /Журнал інтелектуальної еліти. Електронний документ, режим доступу www.econom.univ.kiev.ua/konf_KNE13/docs/conf_materials.pdf

3. Ковальчук С. Бенчмаркінг як універсальний інструмент оцінювання стратегічної діяльності підприємства // Прикладні аспекти маркетингової діяльності —  № 3’2010.