Студ. Кірпічонок Д.І.
Національний університет
харчових технологій
РІЗНОВИДИ
РИНКОВОЇ РІВНОВАГИ: ПОДВІЙНА ТА МНОЖИННА
Важливою
властивістю, яка притаманна ринковій економіці, є постійне тяжіння до
рівноваги. Ринок перебуває у рівновазі, коли за певного обсягу ринкових угод у
фізичному вираженні ціна попиту дорівнює ціні пропозиції або коли при певній
ціні заплановані величини попиту і пропозиції дорівнюють одна одній.
Одиничність
рівноваги на ринку означає, що рівновага існує тільки при єдиному сполученні
значень ціни і кількості товару.
Можливі
випадки, коли існує декілька положень рівноваги.
Лінія
попиту DD має від’ємний нахил, а лінія пропозиції SS вигнута
(рис. 1). Виникають дві точки рівноваги — Е1 і Е2.
Вважається,
що така крива пропозиції характерна для трудових ресурсів. Спочатку при рості
заробітної плати пропозиція праці зростає. Після досягнення певного життєвого
рівня працівники бажають мати більше вільного часу, і пропозиція праці
скорочується.Лінії попиту і пропозиції збігаються на відрізку E1E2.


У першому випадку (рис. 2, а) зміна ціни не впливає на
обсяг продажів; у другому випадку (мал. 2, б) обсяги продажів можуть бути різні
при однаковій ціні.
За допомогою ринкового механізму реалізується
тенденція до рівноваги, тобто об’єктивно існує здатність ринку, виведеного зі
стану рівноваги, повернутися в цей стан під впливом лише внутрішніх сил. Це
явище називають стабільністю рівноваги.
Стан ринкової рівноваги не обов’язково має одну форму.
Множинність станів рівноваги визначається наявністю
аномалій у формуванні ринкових попиту і пропозиції, які полягають у тому, що на
певній ділянці крива попиту може відображати пряму залежність величини попиту
від ціни, а крива пропозиції – обернену залежність величини пропозиції від
ціни. Проте якщо рівновага єдина, то умовою її досягнення є максимум ринкових
угод у фізичному вираженні за заданих попиту й пропозиції. У протилежному
випадку один із досягнутих максимумів буде локальним.
Множинна рівновага — це можливість існування кількох
рівноважних станів. Умови для рівноваги полягають у тому , що жоден з учасників
не виходить за рамки передбачуваних дій за умови , що у всіх учасників системи
сформувалися певні очікування з приводу реакцій один одного. Ці умови можуть
виконуватися при наявності більш ніж одного набору значень відповідних змінних.
Наприклад, в макроекономіці може бути два рівня рівноваги національного доходу:
стан високого рівня, коли відчувають оптимізм і вільно витрачають кошти, що
призводить до економічного підйому; і рівновагу на нижньому рівні, де всі
відчувають песимізм і зберігають свої гроші, що призводить до спаду .
Якщо множинні рівноваги стабільні на локальному рівні,
то після невеликого порушення система повернеться в стан рівноваги, однак
великі порушення можуть змусити систему переміститися до іншого рівня рівноваги
.
У ринковій економіці, як правило, рідкісними є
ситуації, за яких діють чинники лише попиту або лише пропозиції. Набагато
частіше виникають ситуації, за яких ці чинники діють одночасно. Наприклад, коли
одночасно діють чинники, що збільшують попит і зменшують пропозицію, рівноважне
значення ціни зростає більше, ніж під впливом одного чинника. Аналогічно,
рівноважне значення ціни зменшується більшою мірою, коли одночасно діють
чинники, що зменшують попит і збільшують пропозицію.
Якщо вплив чинників попиту і пропозиції протилежний,
зміна рівноважного обсягу продукції залежить від відносних параметрів зміни
попиту і пропозиції. Так, за різноспрямованої дії чинників попиту і пропозиції
зміна рівноважної кількості товару, як правило, менше виражена, ніж за умови
впливу лише одного з названих чинників.
За однакової спрямованості впливу чинників попиту і
пропозиції зміна рівноважної ціни продукції залежить від відносних параметрів
зміни попиту і пропозиції. Так, за односпрямованої дії чинників попиту і
пропозиції зміна рівноважної кількості товару, як правило, менше виражена, ніж
за умови впливу лише одного з названих чинників. Як поодинокий випадок тут
можлива ситуація, за якої дія чинників попиту нейтралізується дією чинників
пропозиції, або навпаки, що не змінює рівноважної ціни товару (послуги).
Стабільність рівноваги визначають за допомогою величин
абсолютних нахилів ліній попиту і пропозиції (нахил ліній попиту і пропозиції
має бути нормальним, тобто відображати обернену залежність величини попиту від
ціни і пряму залежність величини пропозиції від ціни).
Перебої у механізмі координації попиту і пропозиції
спричиняють появу надлишку та дефіциту товарів (послуг), що знижує ефективність
ринкової економіки.
Отже, узагальнюючи проаналізовані дані, можемо зробити
такі висновки існує подвійна і множинна рівновага. Якщо лінія попиту має
традиційний негативний нахил, а пропозиції лінія — широко поширений позитивний,
то вони мають лише одну точку перетину, а значить, єдину рівновагу.
Література:
1.
Ермишин П. Г. Основы экономической теории : курс лекций / П. Г. Ермишин. – К.:
АЛЬТ, 2000. – 146 с.
2. Экономика : учебник / под ред. докт. экон. наук, проф. А. С. Булатова. – 3-е
изд., перераб. и доп.– М. : Экономистъ, 2006. – 896 с.
3. Економічна теорія / Є. М. Воробйов, А. А. Гриценко, В. М. Лісовицький, В. М.
Соболєв. – К. : ТОВ «Карвін», 2003. – 704 с.
4. Історія економічних учень / за ред. В. Д. Базилевича. – К. : Знання, 2004. –
1300 с.
5. Мочерний С. В. Економічна теорія / С. В. Мочерний. – К. : Академія, 2001. –
656 с. 6.http://www.library.if.ua/book/67/4981.html.
6. Економічна теорія: Політекономія:Підручник/За ред. В.Д. Базилевича. —
7-те вид., стер. — К.:Знання-Прес, 2008. — 719с.
7. Чепінога В.Г. Основи економічної теорії. Київ: Юрінком Інтер, 2003, 447 с.