Экономические науки/4. Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

 

Нещета Д. Г.

Миколаївський державний аграрний університет, Україна

Сучасні методики оцінки інвестиційної привабливості регіону

 

      Кожний інвестиційний проект має конкретну спрямованість і з найбільшою ефективністю може бути реалізований у тих регіонах, де для цього є найкращі умови. Через це важливу роль у процесі обґрунтування стратегії інвестиційної діяльності компаній, фірм відіграють оцінка і прогнозування інвестиційної привабливості регіонів. Під інвестиційною привабливістю розуміють надійне і своєчасне досягнення цілей інвестора на основі економічних результатів діяльності виробництва, у яке здійснюються інвестиції.                 

        Питанням оцінки інвестиційної привабливості останнім часом присвячується досить багато наукових праць. При вивченні цього аспекту інвестиційної  діяльності  вагомих  наукових  результатів досягли  такі  вчені як

С. С. Слава, Д. M. Стеченко, Н. М. Гапак, І. М. Школа, І. В. Хмарська.

            Сьогодні існує безліч підходів до оцінки інвестиційної привабливості регіонів: рейтинговий метод, метод інтегральної оцінки та описово-творчий метод.

   Описово-творчий підхід полягає в описі абсолютних показників, структури та динаміки показників розвитку регіону. Експерт з власних міркувань обирає найбільш значущі показники та формує на їхній основі висновки щодо бізнесового клімату в регіоні. Здебільшого такий аналіз базується на дослідженні соціально-економічного розвитку регіону. Описові методики можуть давати відчутні та змістовні результати. Це залежить від кваліфікації аналітика, який проводить оцінку. Проте ці методи не є уніфікованими і вимагають від автора збору великої кількості даних з різних аспектів діяльності, сортування їх за впливом на інвестиційну привабливість регіону тощо. Результати аналізу є громіздкими, і ними важко оперувати.

  Рейтинговий підхід полягає в аналізі різних аспектів розвитку регіону, формуванні на їхній основі аналітичних показників, подальшій консолідації їх у синтетичні показники за групами та, зрештою, формуванні інтегрального показника. За цим показником, або системою синте­тичних показників, визначається рейтинг регіону в списку аналізованих регіонів. Рейтингові методики є більш наочними в отриманні ре­зультатів, а процес оцінки є певним чином стандартизованим і варіюється лише за кількома ознаками. Проте результати таких оцінювань формують   інтегральний   показник   інвестиційної привабливості регіону, який лише показує місце регіону серед інших і нічого не говорить про пріоритетні напрями інвестицій на даній території, тобто   вони  не  містять галузевого  аспекту.

         Як методологічний принцип запропоновано традиційний підхід до визначення інвестиційної привабливості територій як інтегрального показника.  Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості - показник, у якому відтворюються значення інших показників, скоригованих у відповідності до їх вагомості та інших чинників. В інтегральній методиці використовуються дві групи показників. Ці два блоки показників характеризують інвестиційний потенціал та інвестиційні ризики даних адміністративно-господарчих одиниць.

        Інвестиційний потенціал пропонується оцінювати за такими напрямами: виробничий потенціал; трудові ресурси; рівень розвинутості ринкових відносин; рівень розвинутості комерційної інфраструктури; соціальна забезпеченість населення (рівень споживчих можливостей); рівень інвестиційної активності регіону; рівень розвитку інфраструктури; інноваційний потенціал. Другим блоком показників оцінки інвестиційної привабливості є інвестиційні ризики. Інвестиційні ризики пропонується оцінювати за такими досить традиційними напрямами: фінансові ризики, і економічні ризики, соціальні, кримінальні та екологічні ризики.

        На основі вихідних статистичних даних розраховують показники щодо регіону. Фіксують мінімальне та максимальне значення і напрямок оптимізації кожного показника. Результат розрахунку - інтегральний показник фінансового стану наводиться в балах. Рейтинг регіону визначається у порядку спадання результатів. Проте отримані великі масиви значень показників фактично не дають змогу зробити остаточний висновок. Також в методиці    не    наведено    шкали інтегральних  показників.

    Отже, методика оцінки інвестиційної приваб­ливості регіону повинна відповідати таким вимогам:

    характеризувати інвестиційну привабливість із точки зору сприятливості бізнес-клімату;

        враховувати інтереси як приватних, так і державних інвесторів;

        базуватися на аналізі макроекономічних показників (із метою економності дослідження);

    містити всі групи показників (для всеохопності);

       давати наочний результат щодо пріоритетних  напрямів   вкладання   (галузевий   аспект);

       інформувати про можливі проблеми, що можуть виникати у конкретному бізнесі в даному регіоні, та особливості його (бізнесу) функціонування.

 

     Література:

     1. Вахрин, П. И. Инвестиции [Текст] : учебник для вузов / П.И.Вахрин. - М.:

Дашков и К, 2002. - 384 с.

    2. Федоренко    В. Г.     Інвестування     [Текст] :     підручник     для    вузів  /

В. Г. Федоренко. - К.: Алерта, 2006. - 443 с.

    3. Щукін Б. М.  Інвестиційна  діяльність [Текст] / Б. М. Щукін. - К. :  МАУП,

1998. – 64 с.

    4. Яненкова  І.  Г.   Інвестування   [Текст] :  навчально - методич.  посібник  /    

І.Г.Яненкова.- Миколаїв: Видавництво МДГУ ім. П.Могили, 2007.- 124 с.