Горюнова Катерина Сергіївна

 

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Фукс Анатолій Ервінович

 

Аспірантка Київського національного економічного  університету імені Вадима Гетьмана, кафедра політекономії обліково-економічних факультетів

 

Іноземні інвестиції в Україні: сучасний стан і перспективи розвитку.

 

На даний момент часу, інвестиційна діяльність є одним з важливих факторів, що впливає на зростання усіх секторів вітчизняної економіки. За своєю фінансовою сутністю, інвестиція є різновидом активів (коштів), що вкладається в господарчу діяльність підприємства з метою отримання доходу. В свою чергу, пряма іноземна інвестиція (від англ. Foreign direct investment) визначаються як інвестиція, що викликає тривалий інтерес до підприємства, яке діє за межами економіки інвестора. Згідно методології Міжнародного Валютного Фонду ПІІ — це закордонні інвестиції, величиною у понад як 10 відсотків статутного капіталу, що дає зацікавленій стороні право на участь в управлінні підприємством.

Основними країнами-інвесторами для України є: США, Кіпр, Сполучене Королівство,  Нідерланди,  Німеччина, Віргінські острови, Британські, Російська Федерація,  Швейцарія, Австрія тощо (див. рис. 1.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Прямі іноземні інвестиції в Україну, млн.дол. США

Нажаль обсяги залучення інвестицій в економіку нашої країни не достатні. Це пояснюється, насамперед, низьким рівнем інвестиційної привабливості України. До основних ризиків, що можуть вплинути на результативність прямих  іноземних інвестицій в економіку нашої країни можна віднести наступні:

Правові ризики. На даний момент в Україні просліджується тотальна корупція в усіх гілках державної влади та сферах життєдіяльності людини, яка і визначає недієздатність правового поля держави. В Україні немає єдиної досконалої законодавчої бази (іноземні інвестиції в економіку України  регулюються такими законодавчими актами: Законом України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91; Законом України «Про захист іноземних інвестицій на території України» від 10.09.91; Законом України «Про іноземні інвестиції» від 13.03.92; Декретом Кабінету Міністрів України «Про режим іноземного інвестування» від 20.05.93; постановою Кабінету Міністрів України «Про концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Украйні» від 14.03.94; Законом України «Про Державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україну» від 17. 12.93).

Політичні ризики. Перманентна політична нестабільність в країні починаючи з 2005 року, як наслідок відсутність злагодженої діяльності гілок державної влади, що безпосередньо та негативно впливає на економічну ситуацію в країні.

Фінансові ризики. Високий рівень валютизації економіки держави, відсутність реального контролю за цими процесами з боку регулятивних органів; суттєвий вплив світової фінансової кризи на економіку держави в 2008-2009 роках, як наслідок висока волатильність та вагома девальвація національної валюти, банківська криза, зростання інфляції; нечітка та непослідовна монетарна і валютна політика НБУ.

Ризики ціноутворення. Незрозуміла та непослідовна політика держави в сфері ціноутворення на газ, нафтопродукти, електроенергію, комунальні послуги та інше; адміністративне регулювання цін збоку уряду; бездіяльність антимонопольного комітету.

Соціальні ризики. Невідповідність темпів зростання реальних доходів громадян, темпам зростання вартості проживання; недосконалість державної системи соціального забезпечення.

Інфраструктурні ризики. Об’єкти інфраструктури, що знаходяться в державній власності чи управлінні переважно морально та фізично застарілі і належно не обслуговуються.

Отже, основними заходами, які будуть сприяти залученню іноземних інвестицій в економіку України мають бути зосереджені на наступному:

-   проведення чітких дій щодо зниження рівня корупції в органах державної влади та управління;

-   забезпечення політичної стабільності в країні, послідовності зовнішньоекономічної політики та гармонічної взаємодії усіх гілок влади;

-   створення чіткого і транспарентного правового поля, що здатне належним чином захищати інтереси іноземного інвестора;

-   мінімізація адміністративного регулювання економіки та створення дієвих механізмів антимонопольного контролю за для унеможливлення корпоративних зговорів і монополізації цін, тощо.

Література:

1.        Державний комітет статистики України // http://www.ukrstat.gov.ua/

2.        Законом України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91

3.        М.П. Бутко, О.О. Зеленська, Н.О. Кравченко. Залучення інвестицій зовнішньоекономічної діяльності в Україну: сучасний стан та перспективи // Інвестиції: практика та досвід № 17/2007.

4.        Олександренко І.В. Особливості іноземного інвестування в Україні // Економіка та підприємництво, 2008 р., № 5