Павлюк В. І.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Науковий керівник: ст. викладач Шелест О. Л.

ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: ПРИНЦИПИ ЇЇ ЗДІЙСНЕННЯ ТА МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ

На сьогоднішній день в Україні важливого значення набуває підвищення ефективності фінансової політики місцевого самоврядування. Адже саме на місцевому рівні здійснюється надання суспільних послуг громадянам з максимальним урахуванням їхніх потреб.

Метою дослідження є розроблення теоретичних основ фінансової політики на місцевому рівні та механізму її реалізації.

Обгрунтування фінансової політики місцевого самоврядування, першочергово вимагає тлумачення сутності фінансової політики загалом.

А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк, Т. С. Смовженко дають наступне визначення фінансової політики: фінансова політика - система заходів (законів; адміністративних рішень) у сфері фінансів з метою цілеспрямованого впливу держави на розвиток фінансово-кредитної системи та національної економіки загалом. Головним завданням фінансової політики є пошук оптимальної моделі перерозподілу фінансових ресурсів з метою стимулювання матеріального виробництва та соціального захисту населення [3, 353].

Колектив авторів П. М. Леоненко, П. І. Юхименко, А. А. Ільєнко та ін. на чолі з О. Д. Василиком під фінансовою політикою розуміють сукупність заходів держави з організації та використання фінансів для забезпечення економічного і соціального розвитку країни [1, 113].

В. М. Опарін дає таке визначення фінансової політики: фінансова політика - це комплекс дій і заходів, що здійснюються державою в межах наданих їй функцій та повноважень у сфері фінансової діяльності суб'єктів господарювання та фінансових інституцій, громадян і безпосередньо держави з метою вирішення певних завдань і досягнення поставлених цілей [2, 47].

Однак на сучасному етапі розвитку нашої держави діє чимало чинників, що перешкоджають проведенню ефективної фінансової політики на місцевому рівні.

Серед них можна виділити дві основні групи чинників:

1) екзогенні:

- недосконалість територіального устрою України;

- позбавленість органів місцевого самоврядування самостійності в питаннях реалізації власної фінансової політики;

- невідповідність реального обсягу фінансових ресурсів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, потребам фінансування делегованих державою повноважень;

- законодавчо обмежений перелік місцевих податків і зборів та відсутність об'єктів оподаткування по деяких з них на багатьох територіях;

- необхідність дотримання жорстких, централізовано встановлених єдиних загальнодержавних норм при здійсненні видатків;

- заборона здійснення запозичень усіма органами місцевого самоврядування, крім міських рад;

- висока залежність місцевих бюджетів від трансфертів, особливо дотацій вирівіювання;

-неврегульованість нормативно-правовими актами питань проведення громадських слухань і застосування інших форм залучення громадян до розроблення та реалізації місцевої фінансової політики та ін.

2) ендогенні:

- низька прозорість діяльності місцевих органів влади, незацікавленість у залученні громадян до вирішення проблем територіальної громади;

- необізнаність громадян із законодавством, пасивне ставлення до місцевих справ та недовіра до місцевої влади;

- недостатня кваліфікація кадрів в органах місцевого самоврядування;

- нерозвиненість системи органів самоорганізації населення.

З метою послаблення впливу вищеназваних факторів і формування ефективного механізму фінансової політики місцевого самоврядування необхідно:

- провести децентралізацію міжбюджетних відносин;

- забезпечити фінансову незалежність місцевого самоврядування;

- забезпечити використання власних коштів місцевого самоврядування відповідно до потреб громадян;

- посилити стимулюючу роль міжбюджетних трансфертів для активізації зусиль органів місцевого самоврядування, спрямованих на розширення власної дохідної бази;

- забезпечити обов'язковість проведення громадських слухань.

Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити такі висновки та узагальнення.

По-перше, незважаючи на те, що у вітчизняній фінансовій літературі нема єдиного визначення "фінансова політика місцевого самоврядування", окремі напрямки її реалізації глибоко досліджені видатними науковцями і практиками.

По-друге, на здійснення фінансової політики місцевого самоврядування діє низка негативних чинників, вплив яких необхідно послабити з метою досягнення ефективності дій місцевих органів влади у сфері фінансів.

По-третє: проведення фінансової політики з максимальним урахуванням інтересів місцевих жителів вимагає розробки механізму її реалізації, що охоплює стратегію, тактику, принципи і відповідну законодавчу базу.

Використана література:

1. Теорія фінансів: Навч. посібник / П. М. Леоненко, П. І. Юхименко, А. А. Ільєнко та ін.; За ред. О. Д. Василика. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 480 с.

2. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник. – 4-те вид., без змін / В.М. Опарін. – К.: КНЕУ, 2007. – 240 с.

3. Фінансовий словник. – 2-ге вид., випр. Та доп. / А. Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Т. С. Смовженко. – Львів: Центр Європи, 1997. – 576 с.