Економіка / 16. Макроекономіка

Поліщук Н.В., Вировой Д.В.

Вінницький інститут економіки ТНЕУ

 

Державний борг України: поточний стан і прогнози

 

Проблема державного боргу не нова для економічної науки, але разом з тим є досить актуальною. Державний борг є спільним інструментом як для фіскальної, так і для монетарної політики. Виважене управління державним боргом дозволяє успішно здійснювати інвестування економіки, не забезпечене внутрішніми заощадженнями, швидко реагувати на зміну ринкової кон’юнктури, формувати позитивний імідж держави.

У вітчизняній та іноземній літературі їй присвячено низку праць, в яких розкривається сутність державного боргу, причини його виникнення та напрями використання, позитивні та негативні наслідки його впливу на функціонування національної економіки. У своїх працях зазначені питання аналізують сучасні вітчизняні економісти-дослідники: І. Благун, Т. Бондарук, З. Варналій, С. Варфоломєєв, Р. Василишин, А. Гальчинський та інші.

Державний борг являє собою загальну суму заборгованості держави, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави, включаючи боргові зобов'язання держави, що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору [1, c.42].

Величина боргу характеризує стан економіки й фінансів держави, ефективність функціонування її урядових структур. Оскільки джерелом покриття державного боргу є доходи бюджету, то можна стверджувати, що величина боргу — це взяті авансом податки.

Державний внутрішній борг України складається із заборгованості минулих років та заборгованості, що виникла за борговими зобов'язаннями уряду України. До них належать випущені урядом цінні папери, інші зобов'язання у грошовій формі, а також одержані ним кредити. Боргові зобов'язання уряду України можуть бути короткострокові (до одного року), середньострокові(1-5 років) і довгострокові(5-10 років) [1, с.42].

Зовнішній державний борг України, станом на 1 січня 1999 року, становив 11,5 млрд. доларів США, з яких борг країнам СНД — 2,4 млрд. доларів США (20,9 % від загальної суми боргу), міжнародним фінансовим організаціям — 4,5 млрд. доларів США (39,1 %), іншим некомерційним кредиторам (Європейському союзу, Японії) — 0,5 млрд. доларів США (4,3 %), за іноземними кредитними лініями — 1,0 млрд. доларів США (8,7 %), за комерційними та іншими кредитами — 3,1 млрд. доларів США (27 %).

Порівняно з іншими країнами, Україна вважається державою з невеликою заборгованістю, але слід враховувати й те, що ця заборгованість сформувалася протягом останніх семи років.

На сьогодні прямий і гарантований державний борг України складає майже 270 мільярдів гривень, або близько 35 мільярдів в доларовому еквіваленті. Більше 23 мільярдів доларів, або дві третини загальної суми боргу, припадає на зовнішні зобов`язання. Таким чином, загальний державний борг за період з 1992 року, коли він складав близько 3 млрд. доларів, виріс більше ніж в 10 разів [2, c.86].

Проте, згідно з прогнозами, що містяться у матеріалах, підготовлених Міжнародним валютним фондом, на кінець 2009 року відбудеться збільшення зовнішнього державного боргу України на 66,7% - до 25% ВВП [2, с.87].

Валовий зовнішній борг України (з урахуванням зовнішніх боргів приватного сектора) за 2009 рік збільшиться з 54,5% ВВП до 85,4% ВВП (або 167,3% від річного експорту), хоча в доларовому вираженні його зростання буде не великом - всього 1,3%, до 99,16 млрд. доларів, зазначають у МВФ. Це пов'язано з девальвацією гривні та прогнозованим зменшенням номінального ВВП за підсумками 2009 року на 3,6% - до 916 млрд. гривень, а в реального - на 4%.

Згідно з документом, частка короткострокового боргу в 2009 році знизиться до 16,6% від загального обсягу боргу, однак по відношенню до ВВП короткостроковий борг збільшиться з 11,3% ВВП до 14,2% ВВП.

Фонд також прогнозує, що за умови збереження співробітництва з Україною і отримання до кінця року четвертого траншу в розмірі 3,9 млрд. доларів, а також 2,3 млрд. доларів іншого офіційного фінансування, валові міжнародні резерви НБУ до кінця 2009 року складуть 30 млрд. доларів, або 90% від намічених на 2010 рік виплат за зовнішнім боргом країни, тоді як чисті міжнародні резерви скоротяться до 15,1 млрд. доларів із 26,8 млрд. доларів на початок року.

2010 року МВФ планує надати Україні в рамках програми співпраці ще 2, 5 млрд. SDR, або близько 3,9 млрд. доларів за поточним курсом. За його прогнозами, в 2010 році в Україні відновиться економічне зростання, яке складе 2,7%, а номінальний ВВП збільшиться до 1056 млрд. гривень. Проте валовий зовнішній борг України в 2010 році істотно не зміниться і складе 85,3% ВВП, а в доларовому вираженні - 102,94 млрд. доларів [2, c.86].

Вплив державного боргу на економічний розвиток країни набуває особливої актуальності в період валютно-фінансової кризи. Управління державним боргом супроводжується низкою проблем, починаючи зі звуженості поняття державного боргу в українському законодавстві, що не  сприяє реалістичному прогнозуванню основних макроекономічних показників соціально-економічного розвитку країни, та закінчуючи проблемами структуризації, обліку і звітності державного боргу.

 

Література:

1.      Бондарук Т. Г. Зовнішній державний борг України та механізм його обслуговування // Фінанси України. — 1999. — №5. — С. 40—45.

2.      Developing government bond markets: a handbook. World Bank, International Monetary Fund. – Washington: Rock Creek Publishing Group. – 2009. – 124 p.