«Економічні науки»   

    6. Маркетинг і менеджмент    

Боліла С.Ю., Федорова Т.В., Коваленко Ж.

Херсонський державний аграрний університет

РОЛЬ МАРКЕТИНГУ  В  ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА

 

Політична діяльність, що є регулятором суспільних відносин і є, по суті,  похідною від реального політичного процесу, спрямована на функ­ціонування організаційних  чинників суспільно-політич­ного життя і здійснення політичних процесів в умовах демократичного суспільства. Ці умови полягають в особливостях здійснення заходів політичного маркетингу, спрямованих на цивілізоване змагання за політичну владу в суспільстві і збереження контролю за його політичною сферою  через участь у діяльності суспільно-політичних організацій, депутатського корпусу, органів системи вико­навчої влади  [1].

При вивченні  проблеми виборювання та утримання політичної влади, виокремимо поняття "політичний ринок",  що   передбачає купівлю-продаж влади і певних іміджів суб'єктів політики. А якщо існує політичний ринок, то постає проблема його досліджен­ня й регулювання процесів, що відбуваються в його межах, що можна зробити за допомогою маркетингу, який в даному випадку можна назвати політичним. До сфери політичного маркетингу відноситься:  дослідження політичних структур, політичної культури, настанов суспільної свідомості; створення інформаційного банку лідерів і суспільних структур;   регулювання правовими, адміністративними та іншими засобами політичних відносин у процесі функціонування політичної сфери суспільства;   розробку відповідних іміджів суб'єктів політики;  систему заходів укорінення в суспільну свідомість і коригування реальних іміджів суб'єктів політики.

Специфіка ринку влади і особливості політичної діяль­ності  визначають функції політичного маркетингу,  такі як:  формування інформаційного банку об'єктів і суб'єктів політики; розробка методів аналізу й обробки інформаційного банку; оцінка й аналіз маркетингового макро- і мікросередовища; аналіз ринкових можливостей суб'єктів політики; розробка оціночних і прогнозних моделей політичного попиту, життєвого циклу об'єктів політики, їх політичної поведінки;  аналіз ефективності політичного маркетингу і коригування обра­них форм і методів політичної діяльності. Виділяються такі напрями   політичного маркетингу, як дослідження політичного ринку,  виборча інженерія та політичне рекламування .     

В політичній сфері  важливо знати об'єктивну картину і стан со­ціально-економічної структури країни й регіону, у межах яких відбувається діяльність;  мати уявлення про соціально-демографічний портрет електорату;  мати  інформацію про національні групи;  враховувати історичні та географічні особливості територій;  знати про реальний розподіл політичних сил, вплив різних політичних партій, рухів, громадсько-політичних об'єднань; враховувати політичні традиції голосування виборців на виборах, референдумах,  результати опитування громадської думки;  зважати  на впливовість авторитетних осіб — неформальних лідерів виборців; мати знання про  найгостріші соціальні проблеми у державі чи в регіоні, й  механізми їх віддзеркалення в масовій свідомості. Слід також ураховувати діяльність найвпливовіших на певній території засобів масової комунікації, оскільки вони багато в чому формують громадську думку.  При цьому публічна комунікація передбачає: підготовку та розповсюджен­ня дискусійних паперів та специфічних документів, адресованих громадськості, де б презентувалися ідеї, проекти рішень, обґрунто­вувалися альтернативи, перспективи та дієві рішення; проведення політичних колоквіумів, неформальних презентацій на зразок дня відкритих дверей; публічних слухань (виступи посадових осіб); зу­стрічей з громадськістю (форумів, де відбувається обмін думками між посадовими особами та громадськістю). Організовують також зустрічі-навчання (група від 5 до 20 чоловік, що діє під керівницт­вом фахівця) з обговорення важливих суспільних проблем. Відомою є практика апробації рішення через обговорення в рамках створення так званих фокус-груп (8-10 чоловік) та серії робочих круглих сто­лів,  члени яких представляють увесь спектр специфічних інтересів й зорієнтовані на досягнення консенсусу [2].

Призначення виборчої інженерії полягає в пристосуванні виборчих процедур до реалізації інтересів правлячих політичних еліт щодо завоювання та збе­реження влади в державі, регіоні, місті, районі, населеному пункті. Світова  та  національна практика виокремила такі основні методи виборчої інженерії:   вибір відповідного часу проведення виборів;  зміна виборчих процедур;  стимуляція і переміщення виборців з одних округів в інші;    маніпуляція кордонами виборчих округів;  підбір складу лояльних до влади виборчих комісій. Зазначені методи сприяють досягненню завдань суб'єктів політики, навіть коли вони не  сприяють  вирішенню гострих соціальних проблем [3].

Полі­тичне рекламування є також досить відповідальним видом  політичного маркетингу та   відбувається за   етапами:   дослідження характеристик ідеального суб'єкта політики (інституту, лідера), які домінують у суспільній свідо­мості;   вивчення і аналіз характеристик реального суб'єкта політики;    побудова іміджу, що має бути впроваджений через проведення рекламної кампанії;  розробка форм і методів використання засобів масової комунікації;  реалізація рекламної кампанії  та  аналіз її ефективності.

Таким чином розробка стратегій в політичній сфері суспільства, ґрунтується на оцінці політичної ситуації та використовує  засоби маркетингу, який надає можливість зробити певні прогнозні оцінки щодо   суспільного розвитку в майбутньому і запровадити систему дій для побудови процвітаючого демократичного суспільства, в якому кожна особа, кожна соціальна чи національна група могла б задовольняти вла­стиві саме їй потреби та інтереси.

Література:

1.  Нижник Н., Машков О. Системний підхід в організації державного управління: Навч. посібник . - К.: Вид-во УАДУ, 1998.- 160с.

2.  Королько В.Г. Основи паблік рілейшнз: Посібник. - К.: Інститут соціології НАНУ, 1997. - 335 с.

3. Бебик В.М.. Політичний маркетинг і менеджмент.-  К, 1996.