Губа Олена Павлівна

Миколаївський державний аграрний університет

Огляд різних методик оцінки конкурентоспроможності  підприємств

Забезпечення конкурентоспроможності підприємства є головною метою господарюючих суб’єктів у ринковій економіці. Проте щоб управляти конкурентоспроможністю, спочатку необхідно оцінити її рівень.

Питання  оцінки конкурентоспроможності підприємств вивчали такі вітчизняні вчені, як Саєнко М.Г, Євчук Л.А., Пантєлєєв В.Д, Ольховська Н.А., Марцин В.С., Сокольська Т.В. М та зарубіжні економісти – Котлер Ф.А., Смітт Б. Ми вважаємо за необхідне охарактеризувати деякі методи оцінки конкурентоспроможності, що і зумовило вибір  даної теми дослідження.

Існує багато методик щодо оцінки конкурентоспроможності. Розглянемо деякі із них.

М.Г. Саєнко вважає, що конкурентоспроможність можна оцінювати шляхом порівняння конкурентних позицій кількох підприємств на певному ринку. При цьому обов'язковою вимогою є порівнянність оціночних параметрів, а саме:

а) система технологічного забезпечення;

б) система технічного забезпечення - потенційних можливостей обладнання;

в) рівня персоналу;

г) системи управління;

д) рівня інновацій;

е) стану комунікацій;

є) рівня маркетингової політики;

ж) експортно - імпортних  можливостей та інших параметрів.

На думку Євчук Л.А., одним із методів оцінки конкурентоспроможності  є метод, коли конкурентоспроможність підприємств оцінюється їх фінансовим станом, ефективністю господарської діяльності та конкурентоспроможністю продукції. Не зважаючи на кількість показників, що застосовується, фінансовий аналіз рекомендується здійснювати за такими напрямками: оцінка майнового становища, оцінка ліквідності, оцінка фінансової стійкості, оцінка ділової активності, оцінка рентабельності.

Пантєлєєв В.Д. вважає, що у загальному випадку як управлінська процедура оцінка конкурентоспроможності являє собою результат визначення і аналізу якісних і кількісних характеристик керованого об’єкта або процесу господарської діяльності. Методологія оцінки містить: по-перше, встановлення цілей оцінки; по-друге, вибір (розроблення) показників, які відображають сутність оцінюваного об’єкта (процесу); по - третє, встановлення критерію, на підставі якого проводиться по - рівняння альтернатив і приймається рішення про вибір єдиної альтернативи (власної підмножини альтернатив) з множини розглянутих альтернатив (варіантів рішення); по - четверте, вибір способів оцінки альтернатив. Таким чином, при оцінюванні конкурентоспроможності підприємства насамперед повинна бути встановлена мета, досягнення якої на практиці звичайно пов’язано із здійсненням підприємством різних економічних, виробничо-технічних і соціальних проектів.

Ольховська Н.А виділяє кілька способів оцінки конкурентоспроможності продукції як фактор оцінки конкурентоспроможності підприємства. Так, можуть бути застосовані аналітичні та графічні методи. До аналітичних належать диференціаль­ний, комплексний (маркетинговий) та змішаний методи. За результатами аналізу за одним із цих методів роблять висновок про те, чи конкурентоспроможна продукція на даному ринку порівняно з аналогами. І вже за результатами оцінки розробляють заходи щодо підвищення конкурентоспроможності продукції на ринку.

Рівень конкурентоспроможності товару також є елементом оцінки конкурентоспроможності підприємства. Його можна оцінити за допомогою системи одиничних, групових (зведених) та інтегральних показників, вважає Марцин В.С.  Одиничні показники відображають процентне відношення до величини того ж обсягу, за якого потреба  в товарі теоретично повністю задовольняється.

На думку Шубалого О.М, комплексну оцінку стратегічних конкурентних переваг сукупності підприємств галузі прогнозують за такими критеріями та групами показників:

- забезпеченість ресурсами;

-  ефективність використання ресурсів;

- ефективність роботи за основними видами економічної діяльності;

-         ефективність роботи за функціональними напрямами діяльності.

Сокольська Т.В. пропонує оцінювати рівень конкурентопроможності аграрної продукції через її якість. Саме вона забеспечує виробнику конкурентні переваги і є  основою конкурентоспроможності, хоча досить часто все залежить від ситуації на ринку.

За словами Жамойди О.А., оцінка конкурентоспроможності має значення  перш за все для самого підприємства, що поділяє всі види продукції, що виробляється за ступенем впливу на рівень рентабельності продажів чи продукції.

Підводячи підсумки, можемо зробити наступні висновки: існує багато різних методів оцінки конкурентоспроможності підприємств і їх вибір залежить від сфери діяльності, економічного і фінансового стану підприємства. Результати оцінки конкурентоспроможності є підставою для аналізу причин несприятливих тенденцій в її рівні і динаміці, а також при обробці коригуючих заходів, у формуванні конкурентної стратегії підприємства.

Література:

  1. Євчук Л.А. Фінансовий стан підприємства та ефективність господарської діяльності як індикатори оцінки його конкурентоспроможності. // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2006. - № 1. – с. 3 – 10. 
  2. Ольховська Н.А. Методика оцінки конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції. // Економіка АПК. – 2008. – № 11. – с. 116 – 119.