Гусєв Ю.В.

Моделі системної динаміки для франчайзингової мережі

Традиційно методи управління динамічними системами базуються на законах збереження, яким в природних науках завжди відводилася панівна роль. У економіці і бізнесі подібні закони знаходять своє місце в балансових співвідношеннях і угодах про збереження фінансових і матеріальних потоків. Сучасні дослідники франчайзингу з України Андрощук Г. [1], Кривонос А.О. та Кривонос Е.О. , з країн СНД такі як Земляков Д.Н., Макашев М.О. [2], а також представники західної наукової думки такі як професор економіки та підприємництва Школи менеджменту Уезерхед Скотт А. Шейн, Стівен Спінелі та Роберт Розенберг розглядає франчайзинг як інструмент розвитку та підвищення прибутковості компанії та акцентують увагу на моделі франчайзингових взаємовідносин. В той самий час, опис складних ієрархічних структур, до яких з певним припущенням можна віднести і франчайзингову мережу [5], з позицій системної динаміки вимагає розробки відповідних формальних моделей, які дозволять зробити оцінки фінансового стану підприємств, в також прогнозувати можливості банкрутства та обчислення ефективності роботи франчайзингової мережі.

Метою нашого дослідження буде визначення можливості моделювання франчайзингової мережі на основі методів системної динаміки. При формальному представленні франчайзингової мережі як складної системи найбільш істотними індикаторами, що характеризують її динаміку, є: абсолютні прирости, темпи зростання і приросту.

Якщо розглядати залежну від часу величину , то абсолютний приріст від моменту до моменту складатиме , дискретний темп зростання , дискретний темп приросту .

Основним поняттям системної динаміки є поняття рівноваги, тобто такого стану об'єкту, який він зберігає при відсутності зовнішніх дій

По своїй суті франчайзингова мережа є сукупністю звичайних незалежних підприємств, об’єднаних за встановленими одним з них (франчайзером) правилами. Інші підприємства є франчайзі.

До структури франчайзера можуть входити також підприємства, що не співпрацюють за принципами франчайзингу, але оскільки вони для нашого дослідження не грають суттєвої ролі, їх до розгляду брати не будемо.

Таким чином, в структурі франчайзингової мережі виділяємо підприємство-франчайзер та множину з підприємств-франчайзі . Між підприємствами-франчайзі та франчайзером існують фінансові потоки, як представлено на рис. 1.

Модель франчайзингової мережі базується на трьох припущеннях:

1) математичною моделлю мережі може бути модель матеріально-фінансових потоків, побудована на основі принципів системної динаміки;

2) модель має бути побудована на підставі тих показників, що можуть бути отримані або обчислені на підставі фінансової звітності;

Рисунок 1. – Структура франчайзингової мережі

3) дії по управлінню такою системою за своєю суттю є переміщенням активів або пасивів з одного фонду до іншого.

Взагалі таким чином можливо обчислити будь-які необхідні для проведення аналізу первинні або вторинні показники.

На підставі отриманих показників можливо спрогнозувати банкрутство підприємства, наприклад за методом Альтмана, оцінити його фінансовий стан або ефективність роботи франчайзингової мережі.

Висновки

1. Франчайзингова мережа може моделюватися на основі методів системної динаміки. Модель франчайзингової мережі є моделлю матеріально-фінансових потоків та базується на системі лінійних диференційних рівнянь з відповідними обмеженнями.

2. Наукова новизна запропонованої моделі полягає в тому, що вперше було розроблено модель франчайзингової мережі, що поєднує відповідні потоки моделей франчайзера та франчайзі. Розроблена модель може бути застосована і в випадку наявності в мережі субфранчайзерів.

3. Практична цінність полягає в тому, що розроблена модель може бути основою для обчислення показників діяльності підприємств мережі, що є необхідним для оцінки фінансового стану підприємств, прогнозування можливості банкрутства та обчислення ефективності роботи франчайзингової мережі.

Список використаних джерел

1. Андрощук Г. Франчайзинг: экономико-правовые аспекты регулирования// II Международная конференция. Украина 2002: торговля и франчайзинг. – К.: РМС-Украина, 2002. – С. 141-152

2. Земляков Д.Н., Макашев М.О. Франчайзинг. Интегрированные формы организации бизнеса: Учеб. Пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 142 с.

3. Directory 2003. – London: Franchise World, 2003. – 176 p. – АФ 008.

4. Franchising: Specialist financial advice and guidance for franchisees and franchisors // The Royal Bank of Scotland. – Edinburgh, 2002. – 9 p.