Л.В. Мимрик, аспірант

Вінницький національний технічний університет

Сучасні вимоги до підготовки працівників

з питань охорони праці

Охорона праці та промислова безпека – одна із найактуальніших міжнародних соціально-економічних проблем сьогодення. Вона характеризує рівень науково-технічних досягнень кожної держави та її відношення до збереження життя та здоров’я своїх громадян.

За статистичними даними Міжнародної організації праці, щорічно у світі в результаті трудової діяльності на виробництві гинуть близько 2,2 млн. працівників, щоденно – 5000 осіб, а кожні 15 секунд – 1 людина. Найвищий рівень виробничого травматизму та професійних захворювань спостерігається на малих та середніх підприємствах – до 82 % від усіх нещасних випадків на виробництві. В Україні у 2008 р. на виробництві загинуло 1005, травмовано – 16206 працівників, а за І півріччя 2009 р. – 306 і 5823 відповідно [1]. За оцінкою Інституту економіки НАН України, щорічно витрати внаслідок травматизму складають майже 8,5 млрд. грн., а це понад 4 % валового внутрішнього продукту країни [2].

Однією з основних причин незадовільного стану охорони праці в Україні є „людський фактор“, на який сьогодні припадає близько 75-80 % усіх нещасних випадків на виробництві. Нині працівник не знає або не усвідомлює своєї відповідальності за особисту та колективну безпеку, ціну власної помилки під час виконання виробничих завдань. А питанням мотивації щодо її посилення не приділяється належної уваги.

Цілком очевидно, що державні органи контролю за охороною праці не взмозі охопити всі суб’єкти господарської діяльності, чисельність яких в умовах ринкової економіки зросла в рази. Навіть при їх високій ефективності функціонування наряду із економічною кризою, зношеністю основних виробничих фондів, низькою трудовою дисципліною надзвичайно важлива роль повинна відводитись підготовці працівників з питань охорони праці.

Навчання та інструктаж з охорони праці – один із основних принципів державної політики в галузі охорони праці й складова системи її управління. Загальні норми навчання з питань охорони праці на підприємстві встановлено статтею 18 „Навчання з питань охорони праці“ Закону України „Про охорону праці“ в редакції Закону від 21 листопада 2002 р. № 229-IV. Навчання регламентується Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 26.01.2005 р. № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 р. за № 231/10511.

Система кваліфікаційних вимог до працівника з питань охорони праці, яка включає базову підготовку, особисті якості та властивості, особливості процесів мислення, знання, уміння та професійні навички, якими він повинен володіти, відображається у кваліфікаційній характеристиці працівника, яка формує модель його підготовки з питань охорони праці. (Рис. 1).

Навчальна підготовка до безпечної праці починається від дошкільних навчально-виховних установ, через мережу навчальних закладів усіх рівнів і продовжується безпосередньо на виробництві – на підприємстві, в установі, організації і т.д. У навчальних закладах освіти особи, які навчаються, повинні оволодіти системою „повинен знати“–„повинен уміти“–„повинен діяти“ з метою формування у підростаючого покоління свідомого і відповідального відношення до питань особистої безпеки і безпеки тих, хто їх оточує [3].

Хоча за існуючої системи навчання з охорони праці формально передбачено реалізацію усіх етапів підготовки працівників, проте сама модель, приведена на Рис. 1, сьогодні не функціонує на належному рівні. Типові навчальні плани і програми не враховують значну частину професійних кваліфікаційних вимог і характеристик працівників, виконання яких входить в їх обов’язки. Вони не адаптовуються відповідно до динамічно змінних у виробничих умовах професійних завдань, що виконуються працівниками даного профілю.

Рис. 1. Модель підготовки працівника з питань охорони праці

Складність системи державного управління охороною праці й множинний характер ринкових вимог до кваліфікаційних характеристик працівників ставить питання про актуальність впровадження інноваційних технологій випереджаючого безперервного навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації робітничих кадрів з питань охорони праці, які б характеризувалися високим ступенем гнучкості, мобільності, відкритості та економічності.

Реалізацію такої інноваційної системи навчання можна здійснити за рахунок впровадження модульної технології із використанням Модулів Трудових Навичок (МТН) – Modules of Employable Skills (MES), розроблених в рамках реалізації Проекту Програми Розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) та Міжнародної Організації Праці „Впровадження гнучких програм професійного навчання для безробітних“ (UKR/99/006-007) (Система-МТН) [4].

Навчання за методологією-МТН передбачає попереднє тестування особи, яка навчається; вилучення з навчального плану тих тем та розділів, якими вона вже володіє; розробку індивідуальної програми з врахуванням рівня раніше накопичених знань та навичок для кожного слухача окремо. Індивідуальна програма комплектується необхідними навчальними пакетами, що складаються з інформаційних модульних блоків та навчальних елементів. Це все робить навчання адресним, скорочує його терміни, підвищує особисту мотивацію слухача, економить час і кошти всіх учасників навчального процесу, а наявність графічної складової в 3 рази швидше прискорює освоєння змісту матеріалу [3].

Система-МТН є складовою дистанційної, відкритої, очно-заочної та інших різновидів навчання, що значно підсилює традиційну форму, дає змогу здешевити підготовку та перепідготовку працівників. Результати впровадження модульної технології навчання з охорони праці Вінницьким регіональним центром модульного навчання на базі Вінницького національного технічного університету підтверджують її ефективність.

Список використаної літератури

1. Зберегти баланс у нагляді // Охорона праці. – 2009. – № 8. – С. 3-6.

2. Обухов С. О. Проблеми безпеки життєдіяльності в Україні / С. О. Обухов, О. Ю. Колесник // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. Вып. 64. – К.: Техніка, 2005. – С. 151-157.

3. Мимрик Л. В. Пріоритетні напрямки вдосконалення навчання з охорони праці / Л. В. Мимрик // Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах. – 2008. – № 2. – С. 247-251.

4. Сердюк В. Р. Модульна технологія навчання з охорони праці / В. Р. Сердюк, М. П. Олійник, А. Д. Коваль // Вінниця: Континент-ПРИМ, 2004. – 353 с. – ISBN 966-516-187-3.