Чабанна Г. П. [1],
Кубриченко Т. В. [2]
Дніпропетровський національний
університет імені Олеся Гончара,
кафедра соціальної психології та
психології управління
Гендерні
відмінності взаємозв’язку антиципації та рефлексії
В
сучасному суспільстві, що характеризується динамічними змінами та активним
впливом людини на природу, все більш значущим стає удосконалення здатності
особистості до передбачення, яке базується на її самосвідомості і самосприйнятті. При цьому встановлення
закономірностей існування і розвитку рефлексії та антиципації дозволить більш
глибоко дослідити ґенезу та функціонування психіки в цілому з огляду на
визнання ключовими її рефлексивних та антиципаційних функцій.
При
проведенні аналізу вітчизняних та зарубіжних досліджень звернув на себе увагу той
факт, що роботи, спрямовані власне на дослідження гендерних аспектів рефлексії
та антиципації є небагаточисельними, натомість при проведенні досліджень з
іншої тематики деякі автори (Г. Гейманс, О. В. Камінська,
Н. П. Нічіпоренко, Д. В. Рукавішников та інші) вивчали
гендерні особливості або рефлексії, або антиципації. Зокрема, було виявлено
більш високий рівень прогностичної компетентності у чоловіків в порівнянні з
жінками при оцінці можливих життєвих подій, більш високий рівень їх здатності
прогнозувати переміщення у просторі
(Д. В. Рукавішников). Крім того, встановлено наявність
достовірних позитивних кореляційних
зв’язків між маскулінністю та просторовою і загальною прогностичною
компетентністю при дослідженні прогностичної компетентності в системі особистісних
властивостей (Н. П. Нічіпоренко, 2007). З’ясовано, що у
хлопців-юнаків рівень розвитку рефлексії є нижчим у порівнянні з дівчатами
(О. В. Камінська, 2008). Цікавим уявляється зауваження про те, що
жінки не рефлектують та не усвідомлюють своїх відчуттів (Г. Гейманс).
Попри
те, що застосування гендерного виміру вважається нагальним у сучасній науці,
недостатньо вивченими залишаються особливості процесів антиципації і рефлексії
у представників різних статевих та
гендерних груп; не з’ясовано також гендерні відмінності взаємозв’язку
антиципації і рефлексії та їх особливості у певних вікових групах, що й
обумовило постановку завдань нашого дослідження.
На підставі
теоретичного аналізу досліджень авторів було сформульовано гіпотезу про можливе
існування гендерних відмінностей взаємозв’язку антиципації і рефлексії. В
емпіричному дослідженні взяли участь 80 студентів Дніпропетровського
національного університету імені О. Гончара (40 студентів жіночої та 40 – чоловічої статі) віком від 19 до 21
року. Для вирішення поставлених завдань були
застосовані такі методики: методика визначення рівня розвитку рефлексії
(А. В. Карпов); методика виявлення
здатності до рефлексії професійного саморозвитку (Є. І. Рогов); методика-тест «Здатність до прогнозування» (Л. О. Регуш);
опитувальник BSRI
(С. Бем); та статистичні методи (факторний аналіз (для виявлення структури рефлексії і антиципації), коефіцієнт кореляції за К. Пірсоном).
Дослідження
дозволило встановити гендерні особливості складових рефлексії та антиципації у
групах жінок та чоловіків. Зокрема з’ясувалось, що показник
маскулінності у жінок негативно корелює з виваженістю рішень і плануванням дій
та з пострефлексією. При цьому показник маскулінності у респонденток виявився
значуще позитивно пов’язаним із рефлексією особистісного розвитку, рефлексією
професійного розвитку, системністю мислення, відсутністю шаблонів мислення,
всебічним аналізом та загальною здатністю до прогнозування. Натомість показники
фемінінності жінок негативно корелюють із показником всебічного аналізу.
В
той же час встановлено, що у чоловіків показник фемінності позитивно корелює з показниками виваженості рішень та планування дій,
пострефлексії, рефлексії особистісного розвитку, рефлексії професійного
розвитку, рефлексії отриманого досвіду, системністю мислення та із загальною
здатністю до прогнозування. Також відмічено наявність значущого позитивного
кореляційного зв’язку показника маскулінності у чоловіків із соціальною
рефлексією, рефлексією особистісного розвитку, рефлексією професійного
розвитку, відсутністю шаблонів мислення, всебічним аналізом, загальною
здатністю до прогнозування.
Показник
рефлексії особистісного розвитку у жінок значуще позитивно корелює із
системністю мислення, відсутністю шаблонів мислення, всебічним аналізом та
загальною здатністю до прогнозування; показник рефлексії професійного розвитку
значуще позитивно корелює з відсутністю шаблонів мислення, всебічним аналізом
та загальною здатністю до прогнозування.
Показник
пострефлексії у чоловіків виявився таким, що позитивно корелює з показником
системності мислення та всебічного аналізу, а показник виваженості рішень та
планування дій – значуще позитивно пов’язаним із показником всебічного аналізу.
Також встановлено значущий позитивний кореляційний зв’язок соціальної рефлексії чоловіків з показником
всебічного аналізу та значущий позитивний кореляційний зв’язок рефлексії професійного розвитку із загальною
здатністю до прогнозування.
Отже,
показники вираженості фемінінності та маскулінності виявилися взаємопов’язаними
з показниками складових рефлексії та антиципації в обох статевих групах. Крім
того, встановлено взаємозв’язок складових антиципації і рефлексії як у жінок,
так і у чоловіків.
З’ясовано
також, що складові рефлексії, встановлені в ході дослідження, співвідносяться
з відомими видами рефлексії: виваженість рішень та
планування дій – з перспективною рефлексією (за часовим критерієм),
пострефлексія – з ретроспективною рефлексією (за часовим критерієм) і соціальна
рефлексія – з соціорефлексією (на противагу ауторефлексії).
Запропоновано
загальні критерії класифікації видів антиципації і рефлексії: 1) темпоральний
(хронологічний) критерій, за яким можуть бути виділені ретроспективний (аналіз минулої
діяльності), ситуативний (самоконтроль в актуальній ситуації) та перспективний
(аналіз майбутньої діяльності) види рефлексії; ретроспекція (відображення
минулого), презенсоспекція (відображення теперішнього) та антиципація
(відображення майбутнього); 2) сфера діяльності (педагогічна, управлінська
рефлексія тощо; педагогічна, військова антиципація тощо); 3) рівень психічного
відображення (інтелектуальна та особистісна рефлексія; мовно-мисленнєва,
особистісна антиципація тощо); 4) сфера психічного (когнітивна та емоційна
рефлексія; когнітивна (мовно-мисленнєва) та емоційна антиципація); 5) об’єкт
психічного процесу (соціорефлексія і
антиципація поведінки партнера по спілкуванню).