Хімія та хімічні технології/ 1. Пластмаси, полімерні та синтетичні матеріали, каучук,  резиново-технічні

вироби, шини та їх виробництво.,

К.т.н., Пенкіна Н.М.

Харківський державний університет харчування та торгівлі, Україна

Колесник В.В.

Харківський державний університет харчування та торгівлі, Україна

 

ВИЗНАЧЕННЯ ГІГРОСКОПІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШТУЧНОЇ ШКІРИ, яка реалізується у м. харків

 

Виготовлення штучних матеріалів набуло широкого розвитку в 30-х роках XX ст. [1] На сучасному етапі це велика самостійна галузь промисловості, головним завданням якої є створення різноманітних матеріалів, здатних замінювати натуральні матеріали у виробництві взуття, одягу, галантерейних, лимарсько-сідельних, технічних та інших виробів [2].

Штучна шкіра – високоякісний матеріал, який відповідає найсучаснішим вимогам якості. Унікальний спосіб тиснення та нанесення малюнку дозволяє повністю імітувати натуральну шкіру, а також задовольнити вибагливі запити споживача. Штучна шкіра гарної якості за споживчими властивостями не поступається натуральній шкірі. Вона зручна в експлуатації. Ретельна обробка поверхні, у тому числі з використанням поліуретанового покриття, гарантує дивовижну довговічність. Дуже важливо, щоб матеріал, який знаходиться у безпосередньому контакті з тілом людини, не виділяв неприємних запахів та не мав шкідливих виділень. Сучасні технології дозволяють створювати штучні матеріали, що володіють спеціальними якостями. Завдяки новим розробкам у галузі фізики та хімії з'явились морозо- та жаростійкі матеріали, водостійкі, антистатичні, вогнестійкі штучні шкіри [3,4]. Та одним з найважливіших фізичних властивостей штучних шкір є гігроскопічні властивості – здатність шкіри поглинати та віддавати водяні пари та воду.

Тому перед нами постало завдання дослідити гігроскопічні властивості штучної шкіри, що реалізується на споживчому ринку м. Харкова. При оцінці якості штучних шкір використовують ряд характеристик: вологість, гігроскопічність, вологовіддача та намокаємість (у відповідності до ГОСТ 938.1 – 77, ГОСТ 229-78, ГОСТ 938.3-77, ГОСТ 8973—77)  [5-7]. У таблиці 1 надані експериментальні дані показників гігроскопічних властивостей досліджуємих зразків штучних шкір.

 

Таблиця 1-  Визначення гігроскопічних властивостей штучної шкіри

 

Назва зразків

Характеристика показників

Вологість, %

Гігроско-

пічність, %

Волого-

віддача, %

Намокає-мість, %

Вимоги ДСТУ

не більш 10

1...18

2...15

18...85

“Кобра” (Корея)

8

16,8

15

42,5

“Страус” (Італія)

8,5

18,2

14,6

56

“Веррона” (Туреччина)

9,5

6,3

5,9

46

“Каско” (Корея)

7,9

8,4

8,4

48

“Тампа” (Італія)

10

6,1

6

18

“Терра” (Туреччина)

10

6,5

6,4

18,2

СК-8 (Запоріжжя)

6,8

4,5

4,4

85,5

СК-2 (Луцьк)

7,3

3,1

2,9

100

“Замшит”(Запоріжжя)

7,5

4,6

4,1

38

“Велюр” (Тернопіль)

9

6,5

6,3

18,4

 

З даних таблиці 1 видно, що практично усі зразки володіють достатніми гігроскопічними властивостями. Досліджено, що показник вологості у жодному зразку не перевищує норми стандарту. Зразки італійського та турецького виробництва мають максимально дозволений відсоток вологості, а саме 10%, зразок СК-8 (Запоріжжя) має найнижчу вологість – 6,8%. Такий зразок як “Страус” виробництва Італія має декілька підвищену гігроскопічність – 8,2%, але це є допустимою розбіжністю, найнижчу гігроскопічність виявлено у зразку СК-2 (Луцьк), яка складає 3,1%. Зразки вітчизняного виробництва СК-8 (Запоріжжя) СК-2 (Луцьк) мають підвищену намокаємість 85,5%, 100% відповідно. Це є небажаним фактором. Намокання штучної шкіри відбувається, як правило, за рахунок капілярного поглинання води поверхнею і обумовлюється більшою частиною пористістю лицьового покриття. Тому завищений показник намокаємості шкіри може привести до підвищеного промокання готових виробів, особливо взуття. Найнижчу намокаємість виявлено у зразках іноземних виробників Італії – 18% та зразок «Терра» Туреччини – 18,2%. Вологовіддача – здатність матеріалу віддавати вологу при змінах навколишнього середовища. Характеризується швидкістю висихання матеріалу за добу при відносній вологості повітря 60% та температурі 20°С. Досліджені зразки коливаються в межах дозволених нормами від 2 до 15%, найнижчий відсоток виявлено у зразку СК-2 (Луцьк) – 2,9%, найвищій у корейському зразку “Кобра” – 15%.

У процесі виробництва штучної шкіри, а також при її експлуатації виникає багато питань, пов'язаних з властивостями матеріалу, з яких виготовлено зразки, таким чином, проведенні дослідження показали, що по ряду показників і споживчих властивостей штучні шкіри, що реалізуються на споживчому ринку м. Харкова мають задовільну якість, хоча, нажаль, і зустрічаються деякі порушення якісних характеристик та норм стандартів.

 

Література:

1.«Шляхи поліпшення ефективності виробництва штучної шкіри / Хімічна промисловість – 2008 № 4. С. 52-53;

2. «Стан шкіряної промисловості України / Хімічна промисловість – 2010 № 7. С. 2;

3.   «Вплив способу виробництва та складу сировини на властивості штучних та синтетичних шкір» / Шкіряна технологія – 1993 № 6. С. 45-47

4.   «Поліпшення якості шкіргалантерейних виробів» / Легка промисловість – 2004 № 2. С. 39-40;

5.     ГОСТ 938.1 – 77 “Кожа искусственная и синтетическая. Метод определения содержания влаги”.

6.     ГОСТ 229-78 “Кожа искусственная, пленочные материалы и обувной картон. Методы определения гигроскопичности и влагоотдачи”.

7.     ГОСТ 938.3-77 “Кожа искусственная. Методы определения намокаемости и усадки”